Ухвала

від 30.07.2012 по справі 5019/985/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 5019/985/12

Суддя Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі КП «Теплотранссервіс»)

до Фермерського господарства "ЗІВКА"

про стягнення 25 607 грн. 79 коп.

В засіданні приймали участь:

Від Рівненської міської ради: не з'явився.

Від КП «Теплотранссервіс»: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Від органу прокуратури: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Суть спору: Заступник прокурора м. Рівне звернувся в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та КП "Теплотранссервіс" до Фермерського господарства "ЗІВКА"про стягнення 25 607 грн. 79 коп. в тому числі, 24 476 грн. 84 коп. основного боргу, 811 грн. 98 коп. пені, 213 грн. 85 коп. 3% річних та 105 грн. 12 коп. збитків від інфляції згідно Договору на відпуск теплової енергії № 1365 від 15.10.2005 року.

Ухвалою від 14 червня 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 26 червня 2012 року.

26 червня 2012 року через канцелярію суду представниками позивача та прокуратури подано заяву від 25.06.2012 р. про зменшення позовних вимог, згідно якої просять стягнути з відповідача 24 476 грн. 84 коп. основного боргу, 797 грн. 34 коп. пені, 213 грн. 85 коп. 3% річних, 105 грн. 12 коп. збитків від інфляції. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 26 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 10 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 10 липня 2012 року розгляд справи було відкладено на 20 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2012 року розгляд справи було відкладено на 30 липня 2012 року.

В судовому засіданні 20 липня 2012р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Просять позов задоволити.

Представники Рівненської міської ради, КП "Теплотранссервіс" та прокуратури в судове засідання 30 липня 2012 року не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 46-48).

Відповідачем відзиву на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості подано не було, в судові засідання не з'являвся. Проте, до суду неодноразово повертались конверти, в яких відповідачу за адресою: 35010 вул. Центральна, 3, с. Гута, Костопільський район, Рівненська область направлялись вищезазначені ухвали суду, з відміткою відділення поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали за місцем реєстрації відповідача.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

КП "Теплотранссервіс" - підприємство та Фермерське господарство "ЗІВКА"- споживач 15.10.2005р. уклали договір №1365 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі в тексті Договір) (а.с. 10-12). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобов'язувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Базарна, 11, а споживач - своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п.5.4 Договору).

Договір підписанийуповноваженими представникамипозивача тавідповідача та скріплені печатками сторін.

Згідно п. 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після під'єднання і заключення даного Договору між постачальником і споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

На виконання умов Договору КП "Теплотранссервіс" здійснило відпуск теплової енергії відповідачу, за адресою вказаною в договорі. Проте останній не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 24 476 грн. 84 коп., що стверджується матеріалами справи.

Згідно п. 3.2.1. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу в період з 01.11.2011р. по 30.04.2012р. нараховано пеню в розмірі 797 грн. 34 коп. (а.с. 29). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 01.11.2011р. по 29.05.2012р. нараховано 3% річних в розмірі 213 грн. 85 коп. (а.с. 8) та суму збитків від інфляції з 01.11.2011р. по 01.04.2012р. в розмірі 105 грн. 12 коп (а.с. 8). Розрахуноки перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та іншіресурси,передбачені договором,а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України –є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором(ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушеннягрошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 24 476 грн. 84 коп., пені у розмірі 797 грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 213 грн. 85 коп. та збитків від інфляції у сумі 105 грн. 12 коп. є обґрунтованими, стверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України.

Доказів сплати вказаного боргу (заборгованості, пені, 3% річних, збитків, завданих внаслідок інфляції) відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 25 593 грн. 15 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України в сумі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ЗІВКА"(35010, вул. Центральна, 3, с. Гута, Костопільський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 13979400) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30841056) суму основного боргу 24 476 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 84 коп., пеню у сумі 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 34 коп., 3% річних у сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 85 коп., інфляційні збитки у сумі 105 (сто п'ять) грн. 12 коп.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ЗІВКА"(35010, вул. Центральна, 3, с. Гута, Костопільський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 13979400) в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 2 серпня 2012 року.

Суддя Пашкевич І.О.