Постанова

від 10.09.2009 по справі 41/179-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/179-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009 року                                                                     Справа №  41/179-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників:

позивача: Максименко С.В.- юр., дов.№10/09 від 30.03.2009 року

відповідача: Вошколуп В.Г.- предст., дов.№52-16/39 від 05.06.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року у справі №41/179-09

            за позовом: концерну “СоюзЕнерго” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області)

          до: відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

           про: стягнення 61145,19 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року  (підписано 30.06.2009р.) по справі №41/179-09 (суддя Орєшкіна Е.В.) частково задоволений позов концерну “СоюзЕнерго” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення 53798,02 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 6551,25 грн. інфляційних збитків і 795,92 грн. –3% річних і стягнено з відповідача на користь позивача 53798,02 грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог було відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009р. року у справі №41/179-09 і прийняти нове, яким провадження у справі припинити, а у позові відмовити, а також стягнути з позивача державне мито за подання апеляційної скарги. Скаржник зазначав, що позивачем не надано доказів виставлення рахунків-фактур за товар, після яких у ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" виникає обов'язок по оплаті товару, що унеможливлює встановлення факту та часу прострочення виконання грошового зобов'язання. На думку скаржника на момент звернення позивача з позовом не настала подія, з якою пов'язаний термін оплати поставленої продукції, тобто не направлені рахунки-фактури, та мало місце прострочення кредитора й настання наслідків, передбачених  ч. 4 ст.612 та ч.1 ст. 613 ЦК України. Відповідач вважає, що на момент подання позову у нього було відсутнє зобов'язання по сплаті за поставлений товар, а у позивача було відсутнє право на позов.

Позивач –концерн “СоюзЕнерго” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) –у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Так поставка продукції повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання продукції. Відповідачу були надані рахунки та податкові накладні. Факт передачі рахунка-фактури №СФ-0001677 від 18.09.2008 року разом з податковою накладною доведений у судовому засіданні. Крім того, відповідач проігнорував вимогу позивача щодо проведення звірки розрахунків і не підписав акт звірки. Копія зазначеного рахунку-фактури була також направлена відповідачу разом з претензією №391 від 31.03.2009 року.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між позивачем –концерном «СоюзЕнерго»та відповідачем –відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»був укладений договір №895д від 26.05.08 року, за умовами якого постачальник (позивач) прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) товар, найменування, кількість, якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість якого зазначені у додатках-специфікаціях к договору, що є його невід'ємними частинами, а покупець, відповідно, зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивачем в період з 19.06.08 року по 18.09.08 року поставлена відповідачу продукція на загальну суму 466432,03 грн., що підтверджено видатковими накладними та іншими матеріалами справи.

Пунктом 5.2 договору сторонами були узгоджені умови оплати: на протязі 10 банківських днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Відповідач оплату за поставлену продукцію здійснив частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.644 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, а в силу ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом при вирішенні спору, позивачем у порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена претензія №391 від 31.03.09 року, з додатку якої вбачається, що разом з претензією відповідачу надані рахунок-фактура №СФ-0001677 від 18.09.08 року та податкова накладна №1771 від 18.09.08 року на суму 53798,02 грн. Вказана претензія надіслана на адресу відповідача та отримана останнім, доказом чого є відповідь відповідача на неї за №52-16/729 від 30.04.09 року, у якій відповідач зазначив, що відмовляє у задоволенні вимог у зв'язку з відсутністю у нього коштів на погашення боргу, що є наслідком світової фінансової кризи. Відповідач також зазначив, що буде вживати всіх заходів для вирішення ситуації, що склалася.

Таким чином, відповідач фактично визнав наявність заборгованості, проте в судових засіданнях заперечував щодо правомірності її стягнення, посилаючись на відсутність у нього рахунку для сплати за поставлений товар.

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Нормами зазначеної статті також передбачено, що в разі порушення умов договору або поставки покупець має право повернути товар продавцеві та відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що він не отримав відповідні рахунки або скористався своїм передбаченим ст. 666 ЦК України правом щодо витребування у продавця необхідних документів. Він не пред'являв до позивача претензій та не виявляв бажання відмовитися від товару або повернути його.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із наданих сторонами доказів господарський суд обґрунтовано стягнув заборгованість з відповідача на користь позивача і відмовив у стягненні інфляційних збитків і 3% річних у зв'язку з відсутністю прострочення виконання грошового зобов'язання станом на день подання позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року у справі №41/179-09 залишити без змін.

Головуючий                                                                                              О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                         Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 14.09.2009 року)