Постанова

від 01.10.2009 по справі 11/210-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/210-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009 року                                    Справа №  11/210-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі:  Стуковенковій О.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 29.09.09 р.:

від позивача:  Романенко П.В. (дов. б/н  від 23.02.09 р.);

від відповідача:  Кікас Ю.С. (дов. № 9/11-3126/Бб  від 25.08.09 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.06.2009 р.  у справі № 11/210-09

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агросфера” м.Дніпропетровськ

до  Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ

про   стягнення 41 268 грн. 27 коп. та 1 500 грн. витрат по сплаті послуг адвоката

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.06.09 р. у справі № 11/210-09 (суддя Мельниченко І.Ф.), яке підписано 02.07.09 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, задоволено позов  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агросфера” м. Дніпропетровськ до Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ про стягнення 41 268 грн. 27 коп., в тому числі: 32 120 грн. 40 коп. основного боргу, 3 084 грн. 17 коп. пені, 5 001 грн. 15 коп. інфляційних,1 063 грн. 55 коп. річних, 412 грн. 68 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений строк  для подання апеляційної скарги, посилаючись на поважну причину пропуску –отримання оскаржуваного рішення 14.07.2009 р.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 29.07.09 р., відновив строк подання апеляційної скарги і призначив її до розгляду.

Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, що позовну заяву подано до неналежного відповідача. Згідно до позовної заяви відповідачем по справі є Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській обл. В той час, позовна заява та копія рішення по справі отримані Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській обл.

Відповідач вказує в апеляційній скарзі, що судом, в порушення статей 253, 254, 258 ЦК України, ст. 4-2 ГПК України, неналежним чином досліджено матеріали справи в частині нарахування пені, без врахування строку позовної давності.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що судом, на підставі наданих позивачем копій видаткових накладних, в яких нібито розписувалися уповноважені особи відповідача, та довіреностей отримані цінності, винесено рішення без вивчення оригіналів цих доказів, які начебто відсутні у позивача, чим грубо порушені майнові інтереси не тільки відповідача, а й нанесено збитки державі, оскільки все майно, в тому числі грошові кошти, закріплені за відповідачем на праві оперативного управління, тобто є державною власністю.  

Відповідач вважає, що судом, в порушення статей 4-2, 4-3, ст. 22 ГПК України, задоволено клопотання позивача про стягнення з відповідача 1 500 грн. –витрат на послуги адвоката, незважаючи на те, що відповідач копію клопотання не одержував.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ фірма “Агросфера” просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, є обґрунтованим.

Позивач зазначив у відзиві, що відповідач не сплатив заборгованість за отримані  запчастини по договору № 536/2008 р. Отримання запчастин відповідачем підтверджено первинними документами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 29.09.2009 р. до 01.10.2009 р. до 14 год. 20 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській обл. (замовник) та ТОВ фірма “Агросфера” (виконавець) укладено договір № 536/2008 на закупівлю вузлів та деталей для автомобілів від 25.02.2008 р.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору виконавець, в порядку та на умовах цього договору, зобов'язався за письмовою заявою замовника, протягом визначеного в договорі строку, надавати за плату вузли та деталі для автомобілів “запасні частини”; лот № 3-399900 грн. для службових автомобілів підрозділів ДСО області.

Замовник, згідно з п. 1.2 договору, зобов'язався оплачувати “запасні частини” згідно рахунків, наданих виконавцем.

Пунктом 3.2 договору передбачено оплата за надання передбачених цим договором “запасних частин” шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100 % суми, згідно наданих рахунків, протягом 3 (трьох) банківських днів.

За прострочку терміну виконання своїх зобов”язань за цим договором п.4.4 встановлено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який вона нараховується, від суми договору за кожен день прострочки.

З матеріалів справи (а.с. 13-48) вбачається, що представники відповідача по довіреностям від 10.04.2008 р. серії ЯОТ № 030408, від 08.04.2008 р. № 030404, від 11.04.2008 р. № 030412, від 14.04.08 р. № 030416, від 09.04.2008 р. № 030405, 030406; від 10.04.2008 р. № 030407, 030409; від 14.04.08 р. № 030413, № 030414, № 030415; від 23.04.2008 р. № 030436, по видатковим  накладним від 07.04.2008 р. № 051, № 054, № 056, № 058, № 060, № 062, № 064, № 066; від 14.04.2008 р. № 073, № 075, № 077; від 21.04.2008 р. № 088 отримали запасні частини. Найменування, кількість, ціна, сума отриманого товару вказані у видаткових накладних.

Всього по вищезазначеним видатковим накладним відповідачем отримано запасних частин для автомобілів на загальну суму 32 120 грн. 40 коп.

На оплату отриманого відповідачем товару, одночасно із запасними частинами були виставлені рахунки  від 07.04.2008 р. № 051, № 054, № 056, № 058, № 060, № 062, № 064, № 066; від 14.04.2008 р. № 073, № 075, № 077; від 21.04.2008 р. № 088.

Відповідач вартість отриманих запчастин, згідно умов п.3.2 договору, не сплатив, чим прострочив виконання своїх зобов”язань.

В судовому засіданні скаржник стверджував, що договір № 536/2008 р. від 25.02.2008 р. з боку відповідача підписаний невідомою посадовою особою, а тому його слід визнати недійсним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підтвердження своїх доводів відповідач не надав доказів про визнання цього договору недійсним.

Доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі про те, що позовну заяву подано до неналежного відповідача, що позовна заява була отримана Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській  обл. не можуть служити підставою для скасування рішення, так як згідно до Наказу Департаменту Державної служби охорони від 29.08.2008 р. № 180 (а.с. 86), у зв'язку із організаційно-штатними змінами Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській обл. перейменовано в Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській обл.

Згідно статті 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно до вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умова договору та цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, не надав суду доказів оплати отриманих запчастин, на вимогу позивача суд першої інстанції правомірно, на підставі п.4.3 договору, стягнув  з відповідача пеню, основний борг, інфляційні, три проценти річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, та 1 500 грн. витрати за послуги адвоката, згідно ст. 49 ГПК України.

Доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі, що суд виніс незаконне та необґрунтоване рішення, не врахувавши строк позовної давності щодо стягнення пені, не є підставою для скасування рішення і відмови у стягненні пені. Так як, згідно до статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідачем не було заявлено про застосування судом строку позовної давності, суд правомірно стягнув пеню.

Доводи скаржника про те, що суд розглянув справу на підставі копій документів, також не є підставою для скасування рішення, яке оскаржується, так як надані ксерокопії документів завірені печаткою позивача.

Місцевий господарський суд правомірно також стягнув з відповідача на користь позивача 1 500 грн. за послуги адвоката, так як ці послуги, згідно до ст. 49 ГПК України, відносяться до розподілу господарських витрат, а  тому не потребують необхідності направляти відповідачу заяву про збільшення позовних вимог.

Колегія суддів вважає рішення господарського суду Дніпропетровської обл. по даній справі таким, що відповідає обставинам та матеріалам справи і що при його винесенні судом не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права та  відсутні підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування.

Зважаючи на те, що скаржник в судове засідання надав Наказ Департаменту Державної служби охорони МВС України № 180 (а.с. 86), з якого вбачається, що Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській обл. є правонаступником Управління Державної служби охорони при УМВС України в Дніпропетровській обл., то позов слід задовольнити за рахунок правонаступника, а тому резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.06.09 р. слід змінити, виклавши в новій редакції.

На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 р. у справі № 11/210-09 змінити, виклавши в наступній редакції:

Стягнути з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агросфера" м.Дніпропетровськ 32 120, 40 грн. основного боргу, 3 084, 17  грн. пені, 5 001, 15 грн. інфляційних, 1 063, 55 грн. річних, 412, 68 грн. держмита, 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  1 500 грн. витрат на юридичну допомогу.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                 І.Г.Логвиненко

01.10.2009 р.