Постанова

від 29.09.2009 по справі 7/52-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/52-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 року                                                                     Справа №  7/52-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників:

прокурора: Кондратова В.Г., посвідчення № 205 від 07.12.2005р.;

позивача: не явився

відповідача: Яструб О.П.-пред., дов. №01/06-09  від 15.06.2009р.;

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009р. у справі №7/52-09

      за позовом: прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)        

       до: приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" (м. Дніпропетровськ)

      третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління з  контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)  

      про: повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2009 року (підписано 09.06.2009р.) по справі №7/52-09 (суддя Коваль Л.А.) задоволені позовні вимоги прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" (м. Дніпропетровськ), третя особа: управління з  контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)  про повернення земельної ділянки площею 0,08 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Генерала Захарченко, 5-Б. З відповідача стягнуто 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приватне підприємство виробничої фірми "Стронг" (м. Дніпропетровськ) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 року по справі №7/52-09. Скаржник вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права. Зокрема, судом не дотримано вимог ст. 64 ГПК України, сторона не отримувала ухвали про порушення провадження у справі і була позбавлена приймати участь у судових засіданнях, а отже не реалізувала свої процесуальні права, передбачені ст.ст. 22, 23 ГПК України. Відповідач відхиляє висновок господарського суду щодо незаконного користування спірної земельної ділянки ПП ВФ "Стронг" і посилається на погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки всіма необхідними інстанціями. Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України має право власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці. Крім того, теперішньому власнику приватного підприємства не було відомо про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оскільки попередній власник цей факт приховав та не повідомив про наявність спірних питань стосовно земельної ділянки.

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська відзив на апеляційну скаргу не надав, а у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийняв рішення відповідно до закону.

Дніпропетровська міська рада –позивач –та третя особа без самостійних вимог на предмет спору: управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники позивача і третьої особи у судове засідання вдруге не явилися і про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№9351, 169378). Беручи до уваги, що строк розгляду справи закінчується, неявка представників позивача і третьої особи не перешкоджає розгляду справи, відповідач відмовився продовжувати строк розгляду справи, справа переглядалася без участі представників позивача і третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судове засідання представник відповідача надав додаткові докази, які просив залучити до матеріалів справи і які, на його думку, мають суттєве значення для вирішення спору, а саме: договір оренди землі від 14.09.2009 року, акт приймання-передачі земельної ділянки від 14.09.2009 року і рішення Дніпропетровської міської ради від 22.07.2009 року №204/48.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника відповідача і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення виконкому міської ради №1911 від 16.09.1999р. між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (розпорядник) і приватним підприємством “Стронг” (землекористувач) 05.10.1999р. був укладений договір №1387 на право тимчасового користування землею загальною площею 0,8 га, яка знаходиться за адресою вул. Генерала Захарченко для будівництва цілодобової автостоянки для інвалідів війни, афганців та чорнобильців. Договір було укладено на один календарний рік з вересня 1999р до вересня 2000р. (п.1.3 договору).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.10.2008, складеними державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області Голінською Іриною Євгенівною встановлено, що станом на день перевірки земельна ділянка площею 0,8 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Захарченко, 5-б використовується ПП “Стронг” виробничою фірмою під автостоянку на підставі договору на право тимчасового користування землею від 05.10.1999, який станом на 13.08.2008 втратив чинність. Документи не оформлені належним чином (не продовжено термін дії договору оренди), що суперечить вимогам ст. 211 Земельного кодексу України та є порушенням, відповідальність за скоєння якого передбачена ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Напроти позначки “з актом ознайомлений, копію акта отримав” міститься підпис директора підприємства Мауленова К.Ш.

Факт зазначених порушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.10.200р. №273. На підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства директору ПП “Стронг” виробничої фірми Мауленову К.Ш. 13.10.2008р. було видано припис №406 з вимогою у 30-ти денний термін привести земельну ділянку у стан відповідний до чинного законодавства. Припис був одержаний Мауленовим К.Ш., про що свідчить підпис.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №231 від 13.10.2008р. Мауленова К.Ш. визнано винним у скоєнні вищезазначених правопорушень та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Копію постанови Мауленов К.Ш. отримав особисто 13.10.2008р.

Відповідно до п. 3.2 договору №1387 від 05.10.1999р. землекористувач має право на використання земельної ділянки в термін, встановлений цим договором, за умови дотримання чинного законодавства.

Сторонами узгоджено, що землекористувач зобов'язаний після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку розпоряднику в належному стані. Під час розгляду справи господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що зазначений договір оренди земельної ділянки з підприємством не продовжувався та не переукладався, що дає підстави вважати договір №1387 на право тимчасового користування землею від 05.10.2009р. припиненим відповідно до ч.1 п.4.1 договору. При цьому, земельна ділянка повинна бути повернута власнику –у даному випадку Дніпропетровській міській раді.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається з апеляційної скарги станом на 29.09.2009р. директором приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" являється Мельник Леся Михайлівна, що підтверджується наданою ксерокопією договору купівлі-продажу статутного капіталу приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" від 11.12.2008р. Договір посвідчено 11.12.2008р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. і зареєстровано в реєстрі за №4936.

Нинішній власник підприємства як на підставу правомірності користування земельною ділянкою посилається на погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

      Відповідно до ст. 50 Закону України “Про землеустрій” від 22.05.2003р. №858-ІV, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

              Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677. Проект щодо відведення земельних ділянок включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки (п.7 Порядку). З наведеного випливає, що проект відведення не є правочином, дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а отже не може вважатися правовстановлюючим документом в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України.

              Скаржник також зіслався на наявність на земельній ділянці нерухомого майна яке належить йому та відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України є підставою для переходу права власності на земельну ділянку, на якій воно розташоване. Матеріали справи дійсно містять інформаційну довідку Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської міської ради за №5626 від 12.05.2009р., яка підтверджує реєстрацію  08.02.2008р. нерухомого майна на земельній ділянці по вул. Генерала Захарченко, 5-б у м. Дніпропетровську за приватним підприємством виробничою фірмою "Стронг". Реєстрація була проведена на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Левлекс” від 21.01.2008р. Проте, зазначена обставина не може бути підставою для відмови в позові, оскільки ч. 1 ст. 377 ЦК України не встановлює автоматичного переходу права на оренду земельної ділянки, адже, таке право, на відміну від права власності або постійного користування, не може бути передане за цивільно-правовими угодами одночасно з об'єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця. Виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким є в даному випадку Дніпропетровська міська рада. У встановленому законом порядку власник землі право користування землею не передає, а надає.

         Слід також зазначити, що ст. 377 ЦК України є загальною нормою і у випадку конкуренції загальних та спеціальних норм законодавства спеціальний закон скасовує дію загального.

         Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Таким чином, у випадку регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю спеціальними є норми Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від  імені  Українського  народу права власника здійснюють органи державної  влади  та  органи  місцевого самоврядування в  межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач не має жодних документів, передбачених Земельним кодексом України, які надають йому право на користування спірною земельною ділянкою, тобто земельна ділянка використовується відповідачем самовільно.

Стаття 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає самовільне зайняття земельних ділянок, як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Тобто, зі змісту закону випливає, що самовільне зайняття земельної ділянки пов'язане саме з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та його державної реєстрації.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно на підставі ст.212 Земельного кодексу України задовольнив позовні вимоги прокурора.

Доводи відповідача щодо неповідомлення його про розгляд справи спростовуються матеріалами справи. ПП ВФ "Стронг" належним чином було повідомлений про дату час і місце проведення судових засідань про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №11016338 (повернуте поштовим відділенням з поміткою “фірма анульована”), №№11493942, 11798204 (з підписами і датами про отримання ухвали суду) і ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2009р., відкладення розгляду справи від 19.05.2009р., продовження строку вирішення спору по справі від 19.05.2009р., оформлені відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), тобто на звороті у лівому нижньому куті цих примірників проставлені відповідні штампи суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Вищий господарський суд України в листі від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року вказав, що дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що процесуальні документи були направлені за місцезнаходженням підприємства –за єдиною адресою, що є в матеріалах справи: м. Дніпропетровськ, вул. Сафонова, буд. 59, яка підтверджена і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2009р. Однак і сам відповідач при поданні апеляційної скарги вказав саме цю адресу. Таким чином, рішення було прийнято господарським судом з дотриманням норм процесуального права. Щодо зміни власника підприємства, то відповідачем є саме юридична, а не фізична особа, а взаємовідносини фізичних осіб в процесі продажу підприємства і їхні усні домовленості не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

У судове засідання 29.09.2009 року відповідач надав договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством виробничою фірмою „Стронг”, відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Генерала Захарченко в районі будинку №1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:251:0025 площею 0,7852 га строком на 3 роки (п.п. 1.1, 2.1, 3.1 Договору). Підставою для надання земельної ділянки в силу п.1.3 Договору є рішення міської ради від 22.07.2009 року №204/48. Зазначеним рішенням міської ради, яке також було надано відповідачем у судове засідання, був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і вирішено передати земельну ділянку, площею 0,7852 га (кадастровий номер 1210100000:04:251:0025) в оренду строком на три роки приватному підприємству виробничій фірмі „Стронг” для проектування та будівництва автостоянки та автосалону по вул. Генерала Захарченко в районі будинку №1. За актом приймання-передачі земельної ділянки від 14.09.2009 року земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі від 14.09.2009 року, передана відповідачу.

Зважаючи на ці документи, відповідач просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Дані заперечення відповідача і надані ним документи не можуть бути підставою відмови у позові або припинення провадження у справі, виходячи із наступного: предметом позову є земельна ділянка, площею 0,08 га, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Захарченко, 5Б. Перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася посадовими особами управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області саме земельної ділянки, що розташована по вул. Генерала Захарченко, 5Б, про що свідчить акт перевірки (а.с. 11), припис (а.с. 12), постанова про накладення адміністративного стягнення (а.с. 9), протокол №273 (а.с. 10). Жодної перевірки земельної ділянки, розташованої по вул. Генерала Захарченко, 1 не проводилось і прокурор в позові не вимагає звільнення земельної ділянки, яку відповідач отримав в оренду за договором від 14.09.2009 року. Щодо земельної ділянки, розташованої по вул. Генерала Захарченко, 5Б, то відповідачем не були надані будь-які документи, які свідчать про правомірність користування  саме цією земельною ділянкою. Не було надано документи, які б підтверджували тотожність земельних ділянок. Суд при цьому виходить також з того, що прокурор просив звільнити земельну ділянку площею 0,08 га за однією адресою, а відповідач надав документи, що підтверджують право користування (станом на день розгляду справи в апеляційній інстанції) земельною ділянкою площею 0,7852 за іншою адресою

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також зазначає, що відповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права перевіряється станом на день прийняття цього рішення. Станом на 02.06.2009 року (день прийняття судового рішення) у відповідача були відсутні правовстановлювальні документи як на земельну ділянку, що розташована по вул. Генерала Захарченко, 5Б, так і на земельну ділянку, що розташована по вул. Генерала Захарченко, 1. Тому на день прийняття рішення суду повністю відповідало вимогам матеріального та процесуального права і підстави його скасування відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства виробничої фірми "Стронг" (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2009 року у справі №7/52-09 залишити без змін.

Головуючий                                                                                              О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                          Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 30.09.2009 року)