Постанова

від 16.09.2009 по справі 28/172-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/172-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           16.09.2009 року                                           Справа №  28/172-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Чоха Л.В., Крутовських В.І.

при секретарі – Савін В.Ю.

        за участю представників:

        позивача: не з'явився  

        відповідача: Базилевич Ю.О.

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання „ЕРА”, м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 30.06.2009р. у справі № 28/172-09

за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання „ЕРА”, м. Нікополь

про зобов'язання вчинити певні дії,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача, який є споживачем електричної енергії, прийняти пункти 2.1, 2.3.7, 3.1.2, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.2.3, 6.1.1, 6.1.2, 7.4, 9.11 договору про постачання електроенергії №420 та 2, 2.1, 2.2, 4, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 Додатку №3, п. 3 Додатку №4 до договору в редакції Енергопостачальної компанії.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 30.06.2009р. у справі № 28/172-09 (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги задовольнив частково, визнавши в редакції Енергопостачальника всі спірні пункти, окрім п.п. 2.1, 2.2 Додатку №3, умови яких не відповідають приписам п. 6.6 Правил користування електричною енергією. В зазначеній частині в позові відмовлено.

З рішенням господарського суду не погодилися ні позивач, ні відповідач, з посиланням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права.  

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення в частині відмови та задовольнити позов у повному обсязі. Не обґрунтовуючи свої вимоги законодавчо, позивач посилається на те, що спірна редакція п.п. 2.1, 2.2 Додатку №3 узгоджується з п.14 Порядку розрахунків за перетікання реактивної енергії (Додаток №9 до договору).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що вважає правомірними висновки суду в даній частині, безпідставними доводи позивача та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Не погодившись з рішенням господарського суду, з апеляційною скаргою звернувся і відповідач, оскаржуючи постанову господарського суду в задоволеній частині.

При цьому відповідач посилається на те, що господарський суд, визначаючись з правомірністю того чи іншого пункту договору, посилався на приписи Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ), тоді як саме застосування норм ПКЕЕ, не затверджених Кабінетом Міністрів України, є неправомірним.

Неправомірність притягнення споживача до відповідальності за порушення ПКЕЕ на підставі акту перевірки та протоколу засідання комісії постачальника електричної енергії скаржник вмотивовує посиланням на судову практику.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає безпідставними доводи апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці регулюються Законом України „Про електроенергетику”, який являється спеціальним законом щодо правовідносини у сфері електроенергетики.

Відповідно до норм вказаного Закону органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України (ст.11 Закону), на яку покладено завдання по розробці та затвердженню правил користування електричною енергією (ст.12 Закону).

Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України (надалі НКРЕ), затвердженим Указом Президента України від 21.04.98р. №335/98, визначені повноваження НКРЕ, що відповідають приписам Закону.

В межах наданих їй повноважень НКРЕ були розроблені Правила користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ), затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 та зареєстровані в Мінюсті України 02.08.1996р. за № 417/1442 у відповідності з вимогами Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (постанова КМ України від 28.12.92р. №731).

Таким чином, ПКЕЕ являються нормативно-правовим актом; в установленому порядку зазначені Правила такими, що не відповідають Конституції України або нормам діючих законів не визнавалися, тобто, являються чинними на даний час і застосування останніх до спірних правовідносин являється правомірним.

Окрім того, колегія суддів зважає на те, що позиція відповідача щодо порядку застосування ПКЕЕ не є однозначною. В оспорюваному рішенні господарський суд і частково задовольняючи позов, і частково відмовляючи в його задоволенні посилається на відповідність чи невідповідність спірних умов договору приписам ПКЕЕ. Відповідач водночас погоджується з доводами господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог  і не погоджується з ними щодо задоволених позовних вимог.

За вказаних обставин твердження відповідача щодо неправомірності застосування господарським судом Правил користування електричною енергією при прийнятті рішення є передчасним. Колегія суддів не приймає дане твердження до уваги і не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення господарського суду.  

Не убачається підстав і для задоволення вимог апеляційної скарги позивача.

Так, підпунктами 2.1 та 2.2 Додатку №3 (Порядок розрахунків) до договору про постачання електричної енергії № 420 передбачена оплата вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком.  

Частиною 2 пункту 6.6 Правил користування електричною енергією передбачено, що застосування вказаної форми оплати можливе лише за взаємною згодою сторін. За відсутності згоди споживача на застосування такої форми оплати, що має місце у даному випадку, господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в даній частині.

Той факт, що умови п.п. 2.1, 2.2 Додатку №3 узгоджуються з п. 14 Додатку № 9 до договору не є визначальним у даному спорі і не являється підставою для скасування рішення господарського суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято за умови всебічного та повного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні. Доводи скаржників не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,  суд              

                                                          ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009р. у справі № 28/172-09 залишити без змін, а апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі структурної одиниці Нікопольського району електричних мереж та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання „ЕРА” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

               Головуючий                                                                     І. В. Тищик

                 Судді:                                                                              Л.В. Чоха

                                                                                                           В.І. Крутовських