Постанова

від 11.08.2015 по справі 804/8982/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Справа № 804/8982/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (далі - позивач, ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів», ТОВ «ДЗБМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Лівобережна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.07.2015 .

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає безпідставним проведення податкової перевірки, висновки якої є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року до участі у справі 804/8982/15 в якості свідків було залучено осіб, котрі на момент виникнення спірних правовідносин, займали посади директорів ТОВ "ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО" (код 21926575) - ОСОБА_2, ТОВ "ФАРКОН" (код 34512002) - ОСОБА_3, ПП "КАМЕРОН" (код 24652687) - ОСОБА_4, ТОВ "ДОНБАСВУГІЛЛЯ 2004" (код 39036102) - ОСОБА_5, яких викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Представник позивача в судовому засіданнi просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «ДЗБМ» (код ЄДРПОУ 34775113) по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО» у лютому-березні 2015 р.; ТОВ «Донбасвугілля 2004», ПП «Камерон», ТОВ «Фаркон» у березні 2015 р., за результатами якої складено ОСОБА_5 від 22.06.2015 p. N1096/04- 64-22-034775113 (далі по тексту - ОСОБА_5 перевірки).

Актом встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ДЗБМ», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ДЗБМ» операцій по ланцюгу зТОВ «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО» у лютому-березні 2015 р. на суму ПДВ 172716,00 грн., ТОВ «Фаркон» у березні-2015 р. на суму ПДВ 171336,26 грн., ПП «Камерон» у березні2015 р. на суму ПДВ 39330,00 грн., ТОВ «Донбасвугілля 2004» у березні2015 р. на суму ПДВ 320378,33 грн.,що призвело до завищення податкового кредиту та порушення п.198.1, Ш98.2, п.198.3. п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 703761,00 грн.

ТОВ «ДЗБМ» направило відповідачу ОСОБА_6 № 478 від 24.06.2015р. до спірного ОСОБА_5. ДПІ у своїй відповіді від 06.07.2015 № 20361/10/04-64-22-04-9 підтвердила правомірність та обґрунтованість ОСОБА_5.

На підставі вказаного акту Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.07.2015 р. згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1055641,50 грн., у тому числі за основним платежем на 703761,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 351880,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (Покупець) та «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО» (Постачальник) укладений Договір поставки товару № 29 від 20.02.2015 р.

Згідно п.1.1, 1,2 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар: кокс доменний марка КД-1, КД-2, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Загальна вартість товару, що поставляється за Специфікацією № 1 - 200 ти, по ціні 2 750,00 грт. (без ПДВ), а загалом на суму 660000,00 грн., строк поставки товару - лютий 2015 р. Ціна товару була збільшена Додатковою угодою.

Загальна вартість товару, що поставляється за Специфікацією № 2 - 100 ти, по ціні 3000,00 грн. (без ПДВ), а загалом на суму 360000,00 грн., строк поставки товару - березень 2015 р.

Умови поставки: автомобільним транспортом на умовах СРТ, транспортні витрати включені до вартості товару.

Товар був поставлений у лютому по видатковим накладним № РН-0000002 від 26.02.2015, № РН-0000003 від 26.02.2015, № РН-0000004 від 26.02.2015, № РН-0000005 від 27.02.2015, № РН-0000006 від 27.02.2015, № РН-0000007 від 27.02.2015, нашому підприємству на загальну суму 718272,00 грн. У березні товар був поставлений по видатковим накладним № РН-0000009 від 04.03.2015, № РН-0000010 від 04.03.2015 нашому підприємству на загальну суму 318024,00 грн.

Поставку товару у повному обсязі також підтверджують Товарно-транспортні накладні № 2 від 26.02.2015, № 3 від 26.02.2015, № 4 від 26.02.2015, № 5 від 27.02.2015, № 6 від 27.02.2015, № 7 від 27.02.2015, № 8 від 04.03.2015, №9 від 04.03.2015

Постачальник надав ТОВ «ДЗБМ» ОСОБА_7 № РН-0000002 від 26.02.2015, № РН-0000003 від 26.02.2015, № РН-0000004 від 26.02.2015, № РН-0000005 від 27.02.2015, № РН- 0000006 від 27.02.2015, № РН-0000007 від 27.02.2015, № СФ-0000009 від 04.03.2015, № СФ- 0000010 від 04.03.201. Банківськими виписками підтверджено, що позивач повністю оплатив поставлений товар за 2 місяці (у лютому та березні) у сумі 1036296,00 грн.

Були виписані податкові накладні № 1 від 26.02.2015, № 2 від 26.02.2015, № 3 від 26.02.2015, № 4 від 27.02.2015, № 5 від 27.02.2015, № 6 від 27.02.2015, № 2 від 04.03.2015, № 3 від 04.03.2015, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції містяться в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання Договору та реальності господарської операції, а також факту належного обліку товару позивачем до суду надано податкові та видаткові накладні, рахунок-фактури, сертифікат якості на кокс доменний, Картку рахунку 6311, Картку рахунку 2011, Виробничі звіти лютий, березень 2015 р. які засвідчують, що дане вугілля було використане у виробництві у лютому, березні 2015p.

Судом також встановлено, що між ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (Покупець) та ТОВ «Донбасвугілля 2004» (Постачальник) укладений Договір поставки товару № 281 від 25.11.2014 р.

Згідно п.1.1, 1,2 Договору та Специфікації № 1 Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар: вугілля антрацит, сорт AO, фракції 25-50 мм на по ціні 2191,67 грн. (без ПДВ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Строк поставки товару - грудень 2014 р. Загальна вартість товару, що поставляється за даним Договором та Специфікацією № 1 - 2 630 004,00 грн. (п.1.3 Договору), також була підписана Специфікація № 2. Умови поставки: залізничним транспортом на умовах СРТ - станція Самарівка Придніпровської залізниці, транспортні витрати включені до вартості товару.

Товар у березні був поставлений по видатковим накладним № РН-0000002 від 07.03.2015 позивачу на загальну суму 1922270,00 грн.

Поставку товару у повному обсязі також підтверджують залізнична накладна № 42765115, № 42743799, № 42736942 календарний штемпель прибуття вантажу 07.03.2015; та Відомість вагонів.

Постачальник надав ТОВ «ДЗБМ» ОСОБА_7 № СФ-0000001 від 02.03.2015.

Банківськими виписками підтверджено, що позивач повністю оплатив поставлений товар.

Були виписані податкові накладні № 2 від 04.03.2015, № 3 від 07.03.2015, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції містяться в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання Договору та реальності господарської операції, а також факту належного обліку товару позивачем до суду надано податкові та видаткові накладні, рахунок-фактури, Посвідчення про якість вугілля, Картку рахунку 6311 за 01.03.2015-28.05.2015 p., Картку рахунку 2011, Виробничі звіти березень, квітень 2015 p., які засвідчують, що дане вугілля було використане у виробництві.

Судом встановлено, що згідно п.1.1, 1,2 Договору поставки № 04с від 12.02.2015 p., Специфікації № 1 від 12.02.2015 p., Постачальник ПП «Камерон» зобов'язується поставити та передати у власність Покупця ТОВ «ДЗБМ» товар: вугілля антрацит марки АО, клас 25- 50 мм на загальну суму 1174998,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у Специфікаціях.

Згідно п.3.2 Договору, поставка товару здійснюється партіями. Загальна вартість товару, що поставляється за даним Договором, визначається шляхом підсумовування вартості товару по всім підписаним у період дії Договору Специфікацій (п.2.6 Договору), на умовах EXW.

У березні-квітні 2015 р. товар був поставлений по видатковим накладним (№ 7 від 23.03.2015, № 8 від 23.03.2015, № 3 від 08.04.2015), Постачальник поставив позивачу товар на загальну суму 667344,00 грн.

Поставку товару у повному обсязі також підтверджують товарно-транспортні накладні (№ 7 від 23.03.2015, № 8 від 23.03.2015), залізничні накладні (№ 50669837, 50672435 календарний штемпель станції відправлення 09.04.2015).

Постачальник надав позивачу ОСОБА_7 (№ 3 від 08.04.2015, № 8 від 23.03.2015)

Банківськими виписками підтверджено, що позивач повністю оплатив поставлений товар у сумі 667344,00 грн.

Були виписані податкові накладні № 10 від 23.03.2015, № 3 від 08.04.2015, № 11 від 23.03.2015), які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції містяться в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання Договору та реальності господарської операції, а також факту належного обліку товару позивачем до суду надано податкові та видаткові накладні, рахунок-фактури, залізничні накладні, посвідчення про якість вугілля, Картку рахунку 6311, Картку рахунку 2011, Виробничі звіти березень, квітень 2015 p., які засвідчують, що дане вугілля було використане у виробництві.

Судом також встановлено, що згідно п.1.1 Договору поставки № 1/3 від 23.03.2015 p., Специфікації № 1 від 23.03.2015 p., Постачальник ТОВ «ФАРКОН» зобов'язується поставити та передати у власність Покупця ТОВ «ДЗБМ» товар: вугілля сорт АКО, 25- 100 мм на загальну суму 5 839 992,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у Специфікаціях.

Поставка товару здійснюється партіями. Загальна вартість товару, що поставляється за даним Договором, визначається шляхом підсумовування вартості товару по всім підписаним у період дії Договору Специфікацій (п. 1.2 Договору), на умовах СРТ.

Товар був поставлений по видатковим накладним (№ Ф-ООООООЗІвід 23.03,2015), що також відображено у залізничній накладниій із календарним штемпелем прибуття вантажу (№ 50315902 від 24.03.2015), надана Відомість вагонів. Постачальник поставив позивачу товар на загальну суму 964008,80 грн.

Постачальник надав позивачу ОСОБА_7 (№ Ф-00000029 від 23.03.2015).

Банківськими виписками підтверджено, що позивач повністю оплатив поставлений у березні товар.

Були виписані податкові накладні (№ 2 від 23.03.2015 на суму 964 008,80 грн., № 5 у 27.03.2015 на суму 64 008,80 грн.), які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстр податкових накладних (квитанції містяться в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання Договору та реальності господарської операції, а також факту належного обліку товару позивачем до суду надано податкові та видаткові накладні, рахунок-фактури, посвідчення про якість вугілля, Картку рахунку 6311, Картку рахунку 2011, Виробничі звіти березень, квітень 2015 p., які засвідчують, що дане вугілля було використане у виробництві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт переміщення товарів в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» та ТОВ «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО», ТОВ «Донбасвугілля 2004», ПП «Камерон», ТОВ «Фаркон», підтверджено належним чином складеними первинними документами, а позивачем підтверджено фактичне виконання вказаних договорів шляхом надання належно складеної первинної документації підприємства.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість підтвердити реальність господарських відносин ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» з ТОВ «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО», ТОВ «Донбасвугілля 2004», ПП «Камерон», ТОВ «Фаркон» на підставі наявності у їхніх контрагентів-постачальників (ТОВ «ЕДХАУС СІСТЕМ», ТОВ «ЮНІВЕРСАЛЛТД», ТОВ «ТАНДЕМ ТОРГ ТК», ТОВ «МІЙ-АВТО ДОНЕЦЬК», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РТІ») облікового стану 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Так, у відповідності до роз'яснень ОСОБА_8 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за №К-24491/10, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Натомість, під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства на підтвердження реальності укладання оскаржуваних угод: договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури тощо. Позивачем також було надано додаткові документи: Посвідчення про якість вугілля, Сертифікат якості на кокс домений, Картки рахунку 6311, Картки рахунку 2011, Виробничі звіти 2015, Довідку від 01.01.2014, ОСОБА_5 вхідного контролю, Журнал хімічних аналізів, Свідоцтво про атестацію від 10.05.2012 (яке підтверджує, що позивач має власну лабораторію, та має змогу робити хімічний аналіз та інші випробування), інші документи, які засвідчують, що дане вугілля, кокс були використані у виробництві. На вимогу суду позивачем надано інформацію про налагодження ділових стосунків з вказаними контрагентами та про доставку товару.

У зв'язку з викладеним вище, суд зазначає, що позивачем підтверджено реальність укладення договорів з ТОВ «ПРОМВТОРРЕСУРС-ДНІПРО», ТОВ «Донбасвугілля 2004», ПП «Камерон», ТОВ «Фаркон» та правомірність формування позивачем податкового кредиту за їх результатами.

Отже, суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.07.2015 р.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 08.07.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1