Постанова

від 03.08.2015 по справі 821/1268/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1268/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, за участю третьої особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції (далі - відповідач), за участю третьої особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" (далі - третя особа, СВК "Лідія"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.04.2013 р. № 1806899 про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 за СВК "Лідія" та визнати недійсним свідоцтво про право власності, серії та номер 2670207 від 19.04.2013р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

У позовній заяві позивач зазначив, що 19.04.2013 р. державним реєстратором реєстраційної служби Скадовського РУЮ прийнято рішення № 1806899 про реєстрацію права власності за СВК "Лідія" на квартиру № 7 в будинку № 13 за адресою: проспект Кірова, село Новомиколаївка, Скадовського району та до Державного реєстру речових прав внесено відповідний запис. Підставою для прийняття спірного рішення слугувало подання СВК "Лідія" документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують в частині підтвердження законності набуття права власності на квартиру і не встановлюють обставин щодо правомірності переходу до СВК "Лідія" права власності на це майно. Позивач зазначає, що внаслідок незаконної реєстрації за СВК "Лідія" прав на квартиру № 7, порушено її право на користування вказаним житлом, що було надане ОСОБА_1 у 2003 році.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не надіславши клопотання про розгляд справи за його відсутності та не подавши письмові заперечення.

Третьою особою - СВК "Лідія" надіслано письмові заперечення, в яких просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що СГВК "Лідія" є правонаступником колгоспу ім. Кірова та КСП "Лідія", що підтверджується Статутом та реєстраційними документами. У 1979 році колгоспом ім. Кірова збудовано 16-квартириний житловий будинок № 13, що знаходиться в с. Новомиколаївка по проспекту Кірова для спеціалістів та колгоспників, який введено в експлуатацію 09.08.1979 р., що підтверджується актом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Скадовської районної ради народних депутатів № 441/19 від 28.09.1979 р. На підставі рішення виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради № 47 від 22.09.1993 р. "Про видачу реєстраційного посвідчення на 16-ти квартирний житловий будинок по проспекту Кірова в с. Новомиколаївка" Скадовським БТІ 21.10.1993 р. на спірний будинок колгоспу ім. Кірова видано реєстраційне посвідчення. На даний час в будинку з 16 квартир вже продано 14, мешканці яких зареєстрували своє право власності у встановленому законом порядку шляхом визнання права власності на кожну з квартир. Разом з тим, у будинку залишаються дві квартири (№ 3 і № 7), що належать кооперативу, право власності на які зареєстровано у реєстраційній службі Скадовського РУЮ 19 та відповідно 22 квітня 2013 року у визначеному законом порядку. Вважає безпідставним посилання позивача на те, що будинок повинен бути переданий у комунальну власність, зважаючи на реєстрацію Скадовською РДА 18.09.2006 р. юридичної особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приват", а саме: будинку № 13 по проспекту Кірова в с. Новомиколаївка. Крім того, третя особа відмітила, що 12.01.2015 р. Скадовським районним судом ухвалено рішення у справі № 663/2765/14-ц за позовом ОСОБА_1 до СВК "Лідія", треті особи - реєстраційна служба Скадовського районного управління юстиції, Новомиколаївська сільська рада про визнання свідоцтва на право власності на житло недійсним, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 та визнання незаконним утримання на балансі СВК "Лідія" квартири № 7. Суд, встановивши законність набуття СВК "Лідія" права на будинок № 13, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення набрало законної сили.

Представник СВК "Лідія" у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 6 ст. 128 КАС України).

За таких обставин суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, суд встановив наступне.

19.04.2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Скадовського РУЮ ОСОБА_2 прийнято рішення № 1806899 про державну реєстрацію за сільськогосподарським виробничим кооперативом "Лідія" права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності серії та номер 2670207 від 19.04.2013 р.

Відповідно до ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем здійснено запис про право власності № 728249.

Позивач, оскаржуючи рішення від 19.04.2015 р. № 1806899, зазначає, що починаючи з 2003 року ОСОБА_1 є законним користувачем квартири АДРЕСА_2, а тому набуття СВК "Лідія" права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна у спосіб державної реєстрації такого права, порушує права позивача щодо користування цим майном.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині порушення своїх прав, позивач посилається також на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р., залишену в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2013 р., у справі № 2а-337/08/2119 за позовом СВК "Лідія" до сільського голови Новомиколаївської сільської ради ОСОБА_3, виконавчого комітету Новомиколаївської сільської ради про визнання протиправними дій та спонукання до видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Позивач наголошує, що судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено відсутність у СВК "Лідія" документів, які б підтверджували наявність підстав для реєстрації права власності на квартири № 3 та № 7 у будинку № 13 по проспекту Кірова в селі Новомиколаївка Скадовського району, а також ту обставину, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно можлива у разі відсутності інших власників та спору щодо права власності.

Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача про незаконність спірного рішення про реєстрацію за СВК "Лідія" права власності на квартиру АДРЕСА_2, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Із досліджених судом матеріалів справи слідує, що рішенням членів правління сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", затвердженим протоколом № 10 від 25.06.2003 р., ОСОБА_4 (згідно зі Свідоцтвом про одруження від 07.11.2003 р. І-КГ № 061091 змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_1) на договірній основі надано квартиру у 16-ти квартирному будинку, за адресою АДРЕСА_3, де вона зареєстрована у зв'язку з приїздом на постійне місце проживання (довідка за формою №15 відділу внутрішніх справ від 08.08.2003р.).

Частиною першою статті 182 ЦК встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Позивачем не надано суду доказів набуття права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 у спосіб державної реєстрації таких прав чи у інший спосіб, передбачений законодавством.

Таким чином, на даний час спірне нерухоме майно належить позивачу на праві користування.

Відповідно до положень статей 2, 6 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Право на судовий захист має особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Із аналізу наведених норм КАС слідує, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Отже, враховуючи вимоги КАС України, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача.

Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, Рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 2482 Цивільного процесуального кодексу України та Рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України.

Так, у ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем належними та допустимим доказами не доведено, які саме права позивача порушені, та які права у відповідності до статей 2, 6 КАС України підлягають судовому захисту, оскільки позивач не навів обставин, які б свідчили про порушення оскаржуваним рішенням його прав, як користувача об'єктом нерухомого майна у сфері публічно-правових відносин.

Суд відмічає, що предмет цього спору (законність рішення про реєстрацію) не тотожний змісту юридичного конфлікту, який виник між позивачем та СВК "Лідія" з приводу перешкоджання СВК "Лідія" в реалізації позивачем права отримати квартиру № 7 у власність, тобто конфлікту приватного, а завданням адміністративного судочинства є захист осіб від незаконних дій або рішень суб'єктів владних повноважень.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність порушення прав ОСОБА_1 саме у сфері публічно-правових відносин, зважаючи також на ті обставини, що у разі скасування спірного рішення у позивача не виникне права власності на спірне майно.

Отже, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 обрано не належний спосіб захисту свого права.

Разом з тим, суд відмічає, що за приписами статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуваним рішенням не порушені права чи інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин, яке підлягає відновленню у обраний позивачем спосіб, а відтак - у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, за участю третьої особи - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й. кат. 6.3