Постанова

від 25.08.2009 по справі 16/111н

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/111н

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.08.2009  року                                                            Справа № 16/111н

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді                      Бородіної Л.І.

     суддів                                          Лазненко Л.Л.

Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії призначений розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2009.

     При секретарі

     судового засідання                    Жиленка Д.В.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                                                не прибув

     від відповідача                           Лобачевський А.В., за довір. від 14.10.2008 № 782-к

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Товариства з обмеженою відповідальністю                  

                                                    науково-виробничого підприємства „ТВК”,

                                                  м.Сєвєродонецьк Луганської області

     на ухвалу          

     господарського суду                  Луганської області

                                                          від 20.07.2009

     у справі                                                 № 16/111н (суддя Шеліхіна Р.М.)

     за позовом                                    Товариства з обмеженою відповідальністю                  

                                                    науково-виробничого підприємства „ТВК”,

м.Сєвєродонецьк Луганської області

     до відповідача                               Органу державної влади –

Інспекції Державного архітектурно-будівельного

контролю   у   Луганській   області   Міністерства                   

                                                    регіонального розвитку та будівництва України,

                                                  м.Луганськ

    про                                          визнання постанови недійсною

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.07.2009 (суддя Шеліхіна Р.М.) припинено провадження у справі № 16/111н за позовом ТОВ НВП „ТВК”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Органу державної влади –Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, м.Луганськ, про визнання постанови недійсною на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), оскільки спір не підлягає вирішенню в господарському суді та повинен розглядатися в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

ТОВ НВП „ТВК” (позивач у справі) не погодилось з прийнятою ухвалою та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.07.2009 у справі № 16/111н через порушення норм матеріального та процесуального права і передати справу на розгляд господарського суду Луганської області.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що згідно зі статтею 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Статтею 4 Закону України від 14.10.1994 № 208/94 „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та пунктом 12 Положення про накладення штрафів у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, передбачено, що рішення інспекції може бути оскаржено до господарського суду. У тексті оспорюваної постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 06.05.2009 № 1.1.1-34 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування також зазначено про можливість її оскарження до господарського суду.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення 12.08.2009, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Заслухавши доводи і пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

06.05.2009 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області накладено штраф у сумі 22117 грн. 00 коп. на ТОВ НВП „ТВК” відповідно до Закону України від 14.10.1994 № 208/94 „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та Положення про накладення штрафів у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, за порушення статті 29 Закону України „Про планування та забудову територій”, про що винесено постанову від 06.05.2009 № 1.1.1-34 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування (а.с.70).

21.05.2009 ТОВ НВП „ТВК” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсною постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 06.05.2009 № 1.1.1-34 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування як такої, що винесена без належних законних підстав (а.с.2-5).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.07.2009 на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України припинено провадження у даній справі з підстав, викладених вище   (а.с.127-128).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Закону України від 07.02.2002 № 3018-ІІІ „Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

За приписами статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження коли склад учасників спору відповідає вимогам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно зі статтею 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1)  справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду,

- спорів, що виникають при погодженні стандартів  та  технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги  (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що  виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції   Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

   2) справи про банкрутство;

   3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової  палати з  питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

   4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частина перша названої статті викладена з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.12.2006 № 483-У „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” та в переліку справ, підвідомчих господарським судам, не містить спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Отже, доводи апеляційної скарги про підвідомчість господарським судам спорів про визнання недійсними актів є помилковими та відхиляються судовою колегією за безпідставністю.

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”  у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІ\/ „Про архітектурну діяльність” та статтею 31 Закону України від 20.04.2000 № 1699-ІІІ „Про планування і забудову територій” державний архітектурно–будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

У спірних правовідносинах Інспекція Державного архітектурно–будівельного контролю у Луганській області здійснює владні контролюючі функції стосовно ТОВ НВП „ТВК”, тобто в розумінні статті 3 КАС України є суб”єктом владних повноважень.

Так, згідно зі статтею 3 КАС України:

- „суб”єкт  владних  повноважень" –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень;

- „справа адміністративної юрисдикції” –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, предмету спору та суб”єктного складу сторін, апеляційна інстанція погоджується з висновком  місцевого суду, що даний спір непідвідомчий господарським судам, є публічно-правовим і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Посилання заявника апеляційної скарги на Закон України від 14.10.1994 № 208/94  „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та на Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, відхиляються апеляційною інстанцією, з огляду на пункт 13 розділу \/ІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, прийнятого 06.07.2001 за              № 2747-ІУ, яким передбачено, що закони та інші нормативно–правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах  від 13.12.2007 у справі № 2/250  та від 03.08.2009 у справі № 16/21н.  

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.

На підставі викладеного апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „ТВК”, м.Сєвєродонецьк Луганської області не підлягає до задоволення, ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Державне мито у сумі 43 грн. 50 коп., сплачене ТОВ НВП „ТВК” для розгляду апеляційної скарги за платіжним дорученням від 28.07.2009 № 2898 підлягає поверненню заявникові з Державного бюджету України, оскільки згідно зі статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” апеляційні скарги на ухвали судів першої інстанції державним митом не оплачуються.

Керуючись ст.ст.47, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „ТВК”, м.Сєвєродонецьк Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.07.2009 у справі № 16/111н залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.07.2009 у справі  № 16/111н залишити без змін.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „ТВК”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Будівельників, 21 „а”, ідентифікаційний код 322694712148, державне мито в сумі 43 грн. 50 коп., сплачене за платіжним дорученням від 28.07.2009 № 2898.

Повернення державного мита здійснити на підставі даної постанови, засвідченої гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                                Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                       Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                           Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено