ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/421/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Запорожана Д.В.,
- Шеметенко Л.П.,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
представник відповідача - Обуховська Н.С. (довіреність від 12.08.2015 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (далі - позивач, або УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова (далі - відповідач, або СПрАТ ім. Кірова), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 року у розмірі 16412,28 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.143).
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представника позивача, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, СПрАТ ім. Кірова зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду від 12.05.1998 року під № 21-22-0240 і згідно внесених змін є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України.
Працівники зазначеного підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області було направлено СПрАТ ім. Кірова розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень - березень 2015 року, які підлягають відшкодуванню.
Загальна сума відповідних витрат становить 16412,28 грн., проте відповідачем вказана сума сплачена не була.
Оскільки заборгованість відповідача погашена не була, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи справу та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на момент розгляду справи, відповідач має заборгованість перед УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 16412,28 грн., яка підлягає стягненню.
В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що особи, що мають право на пільгову пенсію, займали на підприємстві посади або доярки, або тракториста-машиніста, а зазначені посади до Списку № 2 не включені, а тому вимоги позивача по стягненню витрат на виплату пільгових пенсій по Списку № 2 не можуть бути задоволені; зазначив, що відшкодуванню підлягають лише витрати Пенсійного фонду України, а не витрати Державного бюджету України.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами апелянта та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/68663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Згідно ст. 2 зазначеного Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а згідно абзацу 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.
СПрАТ ім. Кірова до 01.01.2015 року перебувало на обліку в УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області, як платник фіксованого сільськогосподарського податку, тому було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, підстав для подальшого звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не вбачається.
Щодо посилання відповідача на норми абз. 5 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що з 01.01.2005 року виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а тому не є витратами Пенсійного фонду, колегія суддів зазначає наступне.
Зміни до вищезазначеної норми були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку», цим же Законом було доповнено абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» словами «крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку» визначено сферу його регулювання і стосується він лише внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення, що регламентують роботу працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Таким чином, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», СПрАТ ім. Кірова з 01.01.2015 року не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.
Щодо доводів відповідача про відсутність обов'язку останнього відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначений на пільгових умовах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки первинна реєстрація СЗАТ ім. Кірова (СПрАТ ім. Кірова) була проведена лише 12.05.1998 року, при цьому, згідно наданих довідок підтверджується пільговий стаж роботи цих громадян, включених до розрахунку, починаючи з 1976 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідок самого СПрАТ ім. Кірова та архівного сектора Чаплинської РДА від 27.05.2014 року № 17/57-799 (а.с.86-87), на базі колгоспної власності колгоспу ім. Кірова, згідно Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», було створено КСП ім. Кірова, яке є правонаступником колгоспу ім. Кірова.
Також, з вказаних довідок вбачається, що КСП ім. Кірова реорганізовано в СЗАТ ім. Кірова, яке зареєстроване Чаплинською РДА 12.05.1998 року № 120.
Крім того, згідно цих же довідок у зв'язку з приведенням найменування товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування СЗАТ ім. Кірова на СПрАТ ім. Кірова, яке є повним правонаступником та відповідає всіма його зобов'язаннями.
Державна реєстрація вказаних змін до установчих документів проведено 04.04.2011 року за № 14981050007000117.
Згідно наявної в матеріалах справи копії Статуту СЗАТ ім. Кірова, саме первинна реєстрація якого, як зазначає апелянт проведена 12.05.1998 року, вказане товариство є правонаступником підприємницької діяльності КСП ім. Кірова (п. 3.3) (а.с.88-102).
Крім того, як вірно наголошено судом першої інстанції, згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, підставою для призначення пенсії, є довідка про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення працівника.
Зазначену довідку, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, подає до органів Пенсійного фонду адміністрація (правління) господарства, на якому працювала особа на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Такі довідки, стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були видані саме відповідачем.
Також, колегія суддів наголошує, що відповідачем не надано доказів щодо оскарження рішення УПФУ в Чаплинському районі Херсонської області про призначення вказаним особам пенсії на пільгових умов, тобто вказане рішення є дійним.
Крім того, колегія суддів враховує, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак вказані розрахунки відповідачем оскаржені не були.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства імені Кірова про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: Л.П. Шеметенко
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2015 |
Оприлюднено | 26.08.2015 |
Номер документу | 48884976 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні