Постанова

від 17.09.2009 по справі 38/180-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/180-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р.                                                           Справа № 38/180-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  (доповідач), судді  ,

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивач –Волкова О.О.

відповідач  –Антипов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янці", м. Харків ( (вх. № 2315 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.09 р. по справі № 38/180-09

за позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янці", м. Харків (

про  стягнення 39791,26 грн., -

встановила:

У червні 2009 року ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ "Лук'янці" 20888,94 грн. боргу, 3335,73 грн. втрат від  інфляції, 2253,66 грн. 15% річних, 3605,85 грн. пені та 9707,09 штрафу, а також судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2009р. по справі № 38/180-09 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу 20 888,94 грн., індекс інфляції 3335,73 грн., 15 % річних від простроченої суми 2253,66 грн., пеню 3605,85 грн., штраф в розмірі 15 % від ціни договору 9707,09 грн.,  397,91грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що воно підлягає скасуванню в частині стягнення пені, штрафу та нарахованого індексу інфляції оскільки, на його думку, позивачем розмір штрафних санкцій завищений.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо невірного розрахунку штрафних санкцій.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2009р. –без змін. виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення,  господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 23 травня 2008 року сторони уклали договір поставки № Х2-12-0100 (далі - Договір) про поставку засобів захисту рослин.

Відповідно до пункту 1.1 договору й додатків до нього позивач зобов'язався передати у власність відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач відповідно до пункту 2.1. договору й додаткових угод зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх вартість.

При цьому, порядок розрахунків за товар передбачений розділом 2 Договору у визначені конкретною датою строки (а.с. 12).

Відповідно до договору та  додаткових угод до нього, загальна вартість засобів захисту рослин становить 168797,70 грн., але фактично позивачем було передано засобів захисту рослин на суму 64713,94 грн., що вбачається в видаткових накладних на товар.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлять ся, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач здійснив часткову оплату поставлених, відповідно до договору та додаткових угод до нього, засобів захисту рослин, що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 20 888,94грн., що визнається самим відповідачем.

Місцевий господарський суд, враховуючи, що зазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи,  доказів її добровільного погашення до суду не надано, тому правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 888,94 грн.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим договором і чинним законодавством України.

З огляду на те, що відповідачем зобов'язання щодо сплати за поставлений товар перед позивачем виконано несвоєчасно, позивачем нараховані штраф, пеня, річні відсотки та інфляційні витрати.

Згідно з пунктом 5.2 договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.6. договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобов'язань.

Таким чином, нарахована позивачем сума пені за весь період прострочення склала 3605,85 грн., що підтверджується наданим розрахунком (а.с.9).

У  відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем здійснено нарахування індексу інфляції в розмірі 3335,73грн., що також підтверджується наданим розрахунком (а.с. 9).

Згідно пункту 5.5 Договору розмір процентної ставки, передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, змінений за згодою сторін договору і встановлений у розмірі 15% річних, що складає           2253,66 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни договору, що складає 9 707,09 грн.

Таким чином, нараховані позивачем 3335,73 грн. індексу інфляції, 15 % річних від простроченої суми 2253,66 грн., пені в розмірі 3605,85 грн., штраф в розмірі 15 % від ціни договору 9707,09 грн.. обґрунтовані доданими до матеріалів справи документами, відповідають умовам Договору, а тому у позивача є всі правові підстави вимагати їх стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги в зазначеній частині правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на завищений розмір нарахованих позивачем пені, штрафу, 3% річних та інфляційних витрат, оскільки їх застосування передбачено умовами Договору та нормами чинного законодавства, а їх розмір підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком. В свою чергу, відповідачем належним чином не спростовано нарахування пені в розмірі 3605,85 грн., 2253,66 грн. –15% річних, 3335,73 грн. індексу інфляції, штраф в розмірі 9 707,09 грн., а також не надано обґрунтованого контр розрахунку штрафних санкцій.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав як суду першої так і апеляційної інстанції належних доказів які б підтверджували реальну і правову обґрунтованість для зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов спірного Договору.

Враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства колегія суддів вважає, що господарський суд у своєму рішенні дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивача, оскільки факт порушення умов спірного Договору та вимог чинного законодавства доведений позивачем належним чином та у повному обсязі, відповідачем будь-якими доказами не спростований.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2009 року по справі № 38/108-09 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, частиною 4 статті 179, статтями 216 Господарського кодексу України, статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лук'янці", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2009 р. по справі                  № 38/180-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 17 вересня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді