Постанова

від 09.09.2009 по справі 27/177-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/177-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2009 р.                                                           Справа № 27/177-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мажара С.В. (довіреність б/н від 10.06.09)

відповідача -  Сініченко Р.Ю. (доручення б/н від 01.04.09)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 2366Х/3 на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.09 по справі № 27/177-09

за позовом ЗАТ "Альянс" м. Харків

до  ТОВ "Компанія ВТЛ" м. Харків

про стягнення 36500,00 грн.

встановила:

Рішенням від 15.07.09 господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 36500,00 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 365,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати.

Позивач надав  відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів відповідача, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

08.09.09 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх.№6251) про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника ТОВ "Компанія ВТЛ" у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду в іншій справі, призначеному на цей же час. Проте колегіями суддів Харківського апеляційного господарського суду, у відповідності до приписів частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, було створено умови для участі представника ТОВ "Компанія ВТЛ" в обох судових засіданнях.

У судовому засіданні 09.09.09 в даній справі представник відповідача звернувся з усним клопотанням про відкладення розгляду справи на тиждень у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом позивача на апеляційну скаргу та підготовки заперечень на вказаний відзив. При цьому представник відповідача зазначив, що нових доказів або доповнень до апеляційної скарги у ТОВ "Компанія ВТЛ" немає. Представник позивача висловив заперечення проти відкладення розгляду справи, зазначивши, що її може бути розглянуто в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки обов'язковість відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції для надання заперечень щодо відзиву на апеляційну скаргу не передбачена чинним процесуальним законодавством, а також враховуючи ті обставини, що нові докази або вимоги у сторін відсутні,  правову позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі та підтримано його представником у даному судовому засіданні, а відзив позивача на апеляційну скаргу є невеликим за обсягом і до нього не додано документів, вивчення яких потребувало б значного часу –зазначене клопотання задоволенню не підлягає, а справу може бути розглянуто в даному судовому засіданні.

Заслухавши представників  сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

21.10.08 між ЗАТ "Альянс" та ТОВ "Компанією ВТЛ" був укладений договір купівлі-продажу № 10/21. Відповідно до п. 1.1. даного договору відповідач продає, а позивач купує товар (підігрівач вуглекислотний ПУ-400 вартістю 36500,00 грн.) згідно зі специфікацією. Згідно з п. 2.3. договору, відповідач зобов'язався поставити товар протягом 45 робочих днів з моменту зарахування 100% передплати на його рахунок. Сторонами також узгоджено, що вказаний договір діє до 30.12.08 (п.11 договору).

04.11.08 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 100% передплати за товар в сумі 36500,00 грн. –що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с.14). 18.12.2008 р. між сторонами був складений акт звіряння взаємних розрахунків № 123 (а.с.15), підписаний головними бухгалтерами обох підприємств та засвідчений печатками. Згідно з даним актом сальдо на користь позивача склало 36500,00 грн.

Тобто факт перерахування позивачем коштів відповідачеві за договором №10/21 від 21.10.08 підтверджується матеріалами справи. Крім того, він не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з вищенаведених умов п.2.3 даного договору, поставка товару мала бути здійснена відповідачем протягом 45 робочих днів з моменту зарахування 100% передплати на його рахунок. Проте станом на 18.06.09, коли  ЗАТ "Альянс" звернулося із позовною заявою до господарського суду (тобто більш як через 7 місяців після здійснення передоплати), товар поставлено не було. Вказаний факт також не спростовується відповідачем.

Тому, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно визнані обґрунтованими посилання позивача на частину 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

В апеляційній скарзі ТОВ "Компанія ВТЛ" заперечує проти застосування вищевказаної норми, оскільки вважає, що відсутні докази факту відмови позивача від прийняття виконання зобов'язання за договором.

Щодо вказаних заперечень колегія суддів відзначає наступне.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На думку колегії суддів, такі фактичні дані як тривале прострочення виконання договірних зобов'язань відповідачем та звернення ЗАТ "Альянс"  до суду із позовною заявою, в якій із посиланням на частину 3 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено про відмову від прийняття виконання даного зобов'язання –є достатніми доказами факту відмови позивача від прийняття виконання зобов'язання за договором, а також підставою для застосування приписів вищенаведеної статті щодо стягнення з відповідача суми збитків.

Тому колегія суддів вважає, що посилання заявника апеляційної скарги на нез'ясування місцевим господарським судом факту відмови позивача від прийняття виконання зобов'язання не узгоджуються з матеріалами справи та приписами чинного законодавства.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на статтю 525 Цивільного кодексу України та статтю 188 Господарського кодексу України, в яких зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов (зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку) не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Проте, як уже зазначалося, позивач звернувся до господарського суду 18.06.09, тоді як  укладений між сторонами договір припинив свою дію 30.12.08 (згідно з умовами п.11 договору). Тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні обґрунтовано послався саме на статтю 612 Цивільного кодексу України, оскільки на час розгляду справи спірний договір вже не був чинним.

Крім того, статтею 525 Цивільного кодексу України, на яку посилається заявник апеляційної скарги, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас законом, а саме - частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України - передбачено право кредитора на відмову від прийняття виконання зобов'язання, що втратило для нього інтерес внаслідок прострочення боржника.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки місцевого господарського суду щодо застосування частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України не суперечать приписам статті 525 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України - оскільки норми законодавства, в яких йдеться про розірвання та зміну умов договору, що є чинним і виконується сторонами, не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Натомість правовим наслідком відмови ЗАТ "Альянс" від прийняття виконання зобов'язання ТОВ «Компанія ВТЛ» є припинення майнового зобов'язання, що існувало у відповідача перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 10/21 від 21.10.08, та виникнення грошового зобов'язання –щодо сплати 36500,00 грн. Як уже зазначалося, факт існування даного зобов'язання підтверджується відповідним актом звіряння взаємних розрахунків. Тому колегія суддів вважає, що посилання заявника апеляційної скарги на існування майнового (а не грошового) зобов'язання відповідача перед позивачем, а також на те, що господарським судом не з'ясовано природу правовідносин між сторонами -  не узгоджуються з матеріалами справи та приписами чинного законодавства.

Колегія суддів також дійшла висновку про відсутність процесуальних підстав для припинення провадження у справі, оскільки, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (на який посилається відповідач в апеляційній скарзі) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань і на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій вказаний спір продовжує існувати.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ТОВ "Компанія ВТЛ" не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором. До матеріалів справи також долучено лист №01 від 14.01.09 (а.с.21), отриманий відповідачем від постачальника –ТОВ «Интербизнес», м.Белгород. У даному листі йдеться про неможливість відвантаження заводом-виробником підігрівача вуглекислотного ПУ-400 у встановлені договірними зобов'язаннями строки та про те, що ТОВ "Компанія ВТЛ" буде додатково повідомлене про строки відвантаження товару не раніше лютого –березня 2009р.

Однак відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що ТОВ "Компанія ВТЛ" у зв'язку з вищенаведеними обставинами або з інших підстав зверталася до ЗАТ "Альянс" з пропозицією щодо перенесення терміну поставки, продовження строку дії договору, тощо.

У судовому засіданні 09.09.09 представником позивача надано копію листа  відповідача від 03.09.09, в якому ТОВ "Компанія ВТЛ" приносить ЗАТ "Альянс" вибачення за затримку виконання укладеного між сторонами договору та, посилаючись на арешт виконавчою службою всього рухомого майна підприємства та його грошових коштів, просить вважати дані обставини форс-мажорними.

Враховуючи позицію позивача, який наполягає на поверненні відповідачем спірної суми, колегія суддів вважає, що наведені в листі обставини не перешкоджають реалізації позивачем його права на відмову від прийняття виконання зобов'язання, що втратило для нього інтерес внаслідок прострочення боржника (згідно з вищенаведеними приписами статті 612 Цивільного кодексу України).

Крім того, ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі відповідачем не вказано, з яких причин ним не дотримано вимог статті 526 Цивільного кодексу України та умов договору і не здійснено поставку товару позивачеві –а натомість лише зазначено, що позивач не виконав порядку зміни або розірвання договору.

У судовому засіданні представником відповідача також не надано пояснень, які саме норми договору або закону порушені позивачем і з яких підстав положення частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, на думку ТОВ "Компанія ВТЛ", не можуть бути застосовані.

Отже, колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, у відповідності до обставин справи та приписів чинного законодавства зроблено висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню і сума 36500,00 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, всебічно та повно дослідив обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи –відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.09 по справі № 27/177-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді