Постанова

від 28.09.2009 по справі 29/261-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/261-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2009 р.                                                           Справа № 29/261-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя ,

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Антоненко В.О. (довіреність у справі)

відповідача -  Сініченко Р.Ю. (довіреність у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2357 Х/1-11) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.09 р. по справі № 29/261-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал", м.Полтава

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ВТЛ", м. Харків

про стягнення 408 374,43 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2009 р. по справі №29/261-09 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Компанія ВТЛ" на користь ТОВ "Полтава-Капітал" 371 000,00 грн. основного боргу, 2256,49 грн. 3 % річних, 18 051,94 грн. пені, 17 066,00 грн. інфляційних втрат, 4083,74 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ "Компанія ВТЛ", із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2009 р. по справі № 29/261-09, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2009 р. по справі № 29/261-09 законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу продукції від 01.12.2008 р., згідно якого відповідач зобов'язувався продати позивачу на умовах попередньої оплати продукції два полуприцепи - цистерни ППЦТ - 96092Р згідно підписаної сторонами специфікації.

Відповідно до п. 2.3 договору купівлі-продажу продукції з урахуванням додаткової угоди від 03.03.2009 р. до договору (а. с. 27) продавець - відповідач зобов'язався поставити покупцю товар на протязі 100 робочих днів з моменту зарахування 50 % оплати.

Згідно з п. 4.1. договору покупець перераховує 50 % від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання договору.

Як зазначено в специфікації 1 до договору від 01.12.2008 р. (а. с. 12) вартість цистерн складає 742 000 грн. та яка була узгоджена сторонами при підписанні специфікації.

По платіжному дорученню № 1476 від 04.12.2008 р. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000064 відповідача від 01.12.2008 р. (а. с. 45) позивач в установлений договором строк перерахував відповідачу 371 000 грн., що складає 50 % вартості продукції, а на підставі рахунку-фактури № СФ-0000014 від 07.04.2009 р. перерахував ще 371 000 грн.

Таким чином, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання по попередній оплаті  продукції у відповідності з договором та в розмірі, визначеному як в специфікації, підписаній сторонами, так і відповідно до виставлених відповідачем рахунків-фактур.

Відповідач свої зобов'язання по договору в повному обсязі не виконав та поставив позивачу лише одну цистерну.

Колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області належним чином з'ясував обставини справи та задовольнив позовні вимоги позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Як зазначено в ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, а відповідно до змісту ст. 693 Цивільного кодексу України до відносин повернення попередньої оплати повинні застосовуватись положення щодо виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір пені в зв'язку з прострочкою поставки продукції по вині продавця передбачений п. 8. 1 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки  (а. с. 10).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на необґрунтоване стягнення з нього оскаржуваним судовим рішенням вартості попередньої оплати в розмірі 371 000 грн.,  пені в розмірі 18 051, 94 грн., 17 066 грн. інфляційних та 3 % річних в розмірі 2256,49 грн., а всього 408 374, 43 грн. не може бути прийняте до уваги.

Не приймається до уваги і посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вартість продукції повинна бути скоригована позивачем відповідно до курсу рубля РФ, як це передбачено п. 3. 4 договору від 01.12.2008 р., оскільки в цьому пункті зазначено, що корегування проводиться шляхом рахунків-фактур, а при направленні позивачу рахунків-фактур № СФ-0000064 від 01.12.2008 р. (а. с. 45) та № СФ-0000014 від 07.04.2009 р. вартість продукції була визначена самим відповідачем у розмірі 371 000 грн. за одну цистерну, які і були оплачені позивачем в повному розмірі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що твердження відповідача про те, що вартість цистерн не була сплачена позивачем-покупцем в повному обсязі спростовується матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2009 р. по справі № 29/261-09 відсутні, а тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2009 року по справі № 29/261-09  залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                

                               Суддя                                                                  

                               Суддя