28/37-09-982
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 вересня 2009 р. № 28/37-09-982
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. –головуючого,Мачульського Г.М., Рогач Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Маріантранс-сервіс"
на рішеня Господарського суду Одеської області від 03.06.2009р.
у справі№ 28/37-09-982
господарського суду Одеської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемент-Лізинг"
доПриватного підприємства "Маріантранс-сервіс"
пророзірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмети лізингу та стягнення 68852,47 грн.
ВстановиВ:
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Маріантранс-сервіс" та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Так, визначаючи розмір ставки державного мита, яке підлягає сплаті до державного бюджету, заявником не було враховано наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Згідно частини 1 статті 46 цього Кодексу державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Підпунктом "а" цієї статті передбачено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за підпунктом "б" із позовних заяв немайнового характерусплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.33 наказу Головної державної податкової інспекції від 22 квітня 1993 року за №15 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Оскаржуючи прийнятий у справі судовий акт місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Маріантранс-сервіс" у касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги повністю. Позовні вимоги містять як майнові вимоги –про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та зобов'язання повернути предмети лізингу так і немайнову вимогу –про розірвання договору фінансового лізингу.
Натомість з платіжної квитанції вбачається, що сплачено лише в частині оскарження рішення за вимогою про стягнення коштів.
За таких обставин, додану до матеріалів касаційної скарги квитанцію №27 від 06.07.2009р. про перерахування скаржником державного мита в сумі 345грн. за подання касаційної скарги не може бути визнано судом належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.
Після усунення зазначених недоліків Приватне підприємство "Маріантранс-сервіс" не позбавлений права подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Маріантранс-сервіс" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.06.2009р.у справі №28/37-09-982 господарського суду Одеської області повернути без розгляду.
Головуючий Т.Дроботова
Судді Г.Мачульський
Л.Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4888930 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Рогач Л.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні