Рішення

від 20.08.2015 по справі 904/6156/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.15р. Справа № 904/6156/15

За позовом Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство", с. Дубовий Гай, Овруцький район, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерніті", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Овруцьке лісове господарство" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерніті" про стягнення заборгованості у розмірі 16 761,60грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №25 від 23.10.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

12.08.2015р. від позивача надійшло клопотання, в якому він позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд провести судове засідання без його участі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення "Укрпошта" (а.с.47), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2013р. між Державним підприємством "Овруцьке лісове господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Етерніті" (покупець) був укладений договір №25, за умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця лісопродукцію (далі - товар), у кількості, номенклатурі та за ціною, що зазначені у накладній, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його.

Згідно п.3.1. договору поставка вважається завершеною з моменту передачі продавцем товару, а також супровідних документів на продаж покупцеві.

За п.4.1. договору ціна товару становить грошову суму, виражену в національній валюті України, зазначену в накладних на відповідну партію товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п.8.5. договору).

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору №25 від 23.10.2013р. поставив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 35 309,27грн., що підтверджується підписаними товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару, а також нарядами на відпуск лісопродукції (а.с.15-24).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.5.1. договору оплата за товар здійснюється з використанням банківського переказу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений товар згідно договору №25 від 23.10.2013р. у розмірі 20 000,00грн. (а.с.33).

11.06.2015р. позивач надіслав відповідачу претензію за №318 від 05.06.2015р. про сплату заборгованості (а.с.10-14), однак відповідач відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором №25 від 23.10.2013р. складає 15 309,27грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 15 309,27грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за видатковими накладними №РН00-01016 від 29.11.2013р., №РН00-01015 від 29.11.2013р., №РН00-01014 від 29.11.2013р. не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається із змісту даних накладних, поставка товару була здійснена згідно договору №24 від 24.09.2013р., за яким позивач не просить стягнути заборгованість.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст.33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерніті" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 35, ЄДРПОУ 30664022) на користь Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай, ЄДРПОУ 00991887, р/р26009300546459 АТ "Ощадбанк", МФО 311647) заборгованість у розмірі 15 309,27грн. (п"ятнадцять тисяч триста дев"ять грн. 27коп.) та 1 668,70грн. (одна тисяча шістсот шістдесят вісім грн. 70коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова