Ухвала

від 23.11.2017 по справі 904/6156/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.2017 Справа № 904/6156/15

За скаргою: Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"

на бездіяльність органу державної виконавчої служби

У справі:

за позовом Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство", с. Дубовий Гай, Овруцький район, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерніті", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача (скаржника): не з'явився

від відповідача: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015р. позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Етерніті" на користь Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" заборгованість у розмірі 15 309,27грн. та 1 668,70грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

31.08.2015р. на виконання даного рішення судом видано наказ.

27.09.2017р. від позивача надійшла скарга на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій він просив:

- визнати неправомірною бездіяльність органа державної виконавчої служби (Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області), по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/6156/15 від 31.08.2015р.;

- зобов'язати начальника Соборного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровської області здійснити вичерпні заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/6156/15 по сплаті заявникові коштів, присуджених за ним;

- зобов"язати начальника Соборного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області направити на адресу заявника копії документів по вчинених виконавчих діях.

Ухвалою суду від 28.09.2017р. подану скаргу прийнято до розгляду в судовому засіданні.

Скаржник (позивач), відповідач та орган ДВС явку представників у судові засідання не забезпечили, витребувані судом документи не подали, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши скаргу, господарський суд встановив таке.

Із поданої скарги вбачається, що 06.07.2016р. Соборним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Соборний ВДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51546582.

Як зазначає позивач, з часу винесення постанови про відкриття виконавчого провадження минуло більше року та до цього часу державним виконавцем не вчинено в повному обсязі виконавчі дії з метою неупередженого, своєчасного та повного проведення виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що 28.12.2016р. надіслав Соборному ВДВС лист за №530 з проханням надати інформацію про вчинені виконавчі дії, направлені на виконання наказу суду від 31.08.2015р.

30.03.2017р. позивач отримав від Соборного ВДВС лист з інформацією про хід виконавчого провадження.

06.07.2017р. державним виконавцем Соборного ВДВС ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв"язку з тим, що майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

Позивач надіслав начальнику Соборного ВДВС скаргу за №312 від 04.08.2017р. на бездіяльність державного виконавця, однак відповіді не отримав.

Позивач зазначає, що державний виконавець Кітаєв С.С., порушуючи ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", не повідомляв та не відправляв йому жодної копії постанов та інших документів виконавчого провадження, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.07.2017р. отримав лише 20.09.2017р.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Здійснивши аналіз зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що вищеперелічені права не є абсолютним правом виконавця, а є його обов"язком, оскільки, з урахуванням вимог ч.1 ст.18 Закону, державний виконавець саме зобов"язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень. Державний виконавець, для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, зобов"язаний вживати всі можливі заходи.

Як визначено п.2 ч.1 ст.37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак Соборний ВДВС, в порушення ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду належних доказів на підтвердження проведення усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення у справі №904/6156/15.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога скаржника про визнання неправомірною бездіяльності Соборного ВДВС щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/6156/15 від 31.08.2015р. підлягає задоволенню.

Вимоги скаржника про зобов'язання начальника Соборного ВДВС здійснити вичерпні заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/6156/15 по сплаті заявникові коштів, присуджених за ним, та про направлення на адресу заявника копії документів по вчинених виконавчих діях підлягають відхиленню, оскільки суд не вбачає підстав зобов"язувати саме начальника Соборного ВДВС здійснювати такі дії згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, скаржнику слід звернути увагу, що згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.07.2017р. виконавчий документ може бути повторно пред"явлений для виконання в строк до 06.07.2020р.

Відповідно до п.9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу на бездіяльність органу державної виконавчої служби задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/6156/15 від 31.08.2015р.

В іншій частині скаргу на бездіяльність органу державної виконавчої служби відхилити.

Суддя ОСОБА_2