Постанова

від 17.09.2009 по справі 16/282/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/282/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.09                                                                                       Справа №16/282/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при  секретарі  Лоли Н.О.

за участю представників:

- кредитора - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя - Каськової І.Є., довіреність № 18837/10-014  від 14.09.2009р.

- банкрута - Мартиненко Н.М. (арбітражного керуючого)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  кредитора - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на  ухвалу  господарського суду Запорізької області від  26.06.2009 року

у справі  № 16/282/07

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурс-Інвест", м.Запоріжжя

                                                           Установив:

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2009р. звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута затверджено, банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промресурс-Інвест", м.Запоріжжя, ліквідовано, провадження у справі припинено.

          Ухвала суду мотивована статтями 32, 34 і 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, один з кредиторів – Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, оскаржила її до суду апеляційної інстанції, в якій просить ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.           

  Свої доводи аргументує неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку заявника процедура банкрутства ініційована навмисно - з метою унеможливлення проведення податковою інспекцією документальної перевірки контрагентів боржника з питань повноти та законності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Вважає висновки господарського суду першої інстанції щодо ліквідації банкрута неправомірними.                    

Інший кредитор у справі – Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку.

                 Колегія суддів, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ліквідатор у справі – Мартиненко Н.М. у поданому відзиві та в поясненнях, наданих безпосередньо у суді апеляційної інстанції, заперечила проти апеляційної скарги, просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Вказує, що при ліквідації підприємства-банкрута були додержані усі вимоги закону, ліквідаційна процедура здійснювалась згідно з законом, господарський суд першої інстанції неодноразово йшов на зустріч податковій інспекції та задовольняв її клопотання про відкладення розгляду справи, надавав можливість провести усі необхідні перевірки щодо господарської діяльності боржника та його контрагентів, але інспекція так і не спромоглася провести перевірку підприємства-боржника до цього часу.

Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за правилами статті 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, передбачених у статті 52 цього Закону.

Відповідно до п.3 статті 24 Закону ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У статті 25 Закону надано перелік повноважень ліквідатора, що пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури.

Після проведення ліквідаційної процедури банкрута ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, який подається до господарського суду для затвердження, що передбачено статтею 32 Закону.

З матеріалів справи та звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому Законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідаційний баланс підприємства та звіт ліквідатора свідчать про відсутність у банкрута будь-якого майна.

До звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені статтею 32 Закону документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, звіт ліквідатора та додані до нього документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дійшла висновку, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства, майнових прав та законних  інтересів  кредиторів ним не було порушено.

             Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

          Статтею 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що однією з підстав для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку,  передбаченому статтею 32 цього Закону.

Посилання заявника апеляційної скарги та його представника на те, що ним не проведено перевірки діяльності підприємства-банкрута та його контрагентів, не є підставою для продовження строку ліквідаційної процедури.

Від дня порушення провадження у цій справі, визнання боржника банкрутом та до дня прийняття оскаржуваної ухвали пройшло 1,5 роки, і у податкової інспекції було достатньо часу для проведення відповідних перевірок діяльності боржника, тим більше, що справа порушена за заявою податкового органу. Крім того, як свідчать матеріали справи, господарський суд Запорізької області неодноразово за клопотанням ДПІ відкладав розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з метою проведення заявником необхідних перевірок.

Колегія суддів також зауважує, що в апеляційній скарзі (т.3 а.с.89) податкова інспекція вказує, що "процедура банкрутства ініційована навмисно з метою унеможливлення провести документальну перевірку контрагентів цього підприємства …". Але ж ініціюючим кредитором у цій справі є сама ж Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

За обставин, викладених вище, апеляційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Запорізької області.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                     Постановив:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.06.2009 року у  справі  № 16/282/07  залишити без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.