Постанова

від 02.09.2009 по справі 42/154-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/154-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2009 р.                                                           Справа № 42/154-09  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді   (доповідача), , судді  ,   

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників сторін:

позивача -  Сидорук Т.П., дов. № 243 від 01.06.2008 р.;

відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Березівські мінеральні води, с. Березівське Дергачівського району Харківської області (вх. № 2403Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2009 р. по справі № 42/154-09

за позовом  Українисько-Російського спільного підприємства “ЛАКМА” Акціонерного товариства закритого типу, м. Львів

до Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Березівські мінеральні води, с. Березівське Дергачівського району Харківської області

про стягнення 257999,07 грн., -    

встановила:

В червні 2009 р. УРСП "Лакма" АТЗТ звернулось до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням наданих пізніше уточнень, просить стягнути на його користь з ВАТ “Завод "Березівські мінеральні води" 232961,82 грн., у т.ч. суми основного боргу у розмірі 143620,80 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 60092,00 грн., суми пені у розмірі 10793,69 грн., суми 3-х % річних у розмірі 7216,67 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 11238,66 грн., посилаючись на те, що відповідач не у повному обсязі виконав свої зобов'язання за контрактом № 9/2007-В від 03.03.2007 р. на виготовлення та поставку пробки KEF гвинтової з логотипом для пляшок, лише частково розрахувавшись за поставлену продукцію.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2009 р. (суддя    Яризько В.О.) позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму у розмірі 229961,82 грн., у тому числі: суму основного  боргу  у  розмірі 140620,80 грн., суму  інфляційних  втрат  у  розмірі 60092,00 грн., суму  пені  у  розмірі 10793,69  грн., суму 3-х % річних у розмірі 7216,67 грн., суму штрафних санкцій  у  розмірі 11238,66 грн., а також витрати на сплату державного мита у розмірі 2329,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.; в частині стягнення 3000,00 грн. провадження у справі припинено. Рішення вмотивоване тим, що відповідач не виконав грошові зобов'язання у строки, передбачені контрактом № 9/2007-В від 03.03.2007 р., а також не провів їх виконання і за новими строками, визначеними в Угоді від 12.02.2009 р. про погашення боргу по зазначеному вище контракту.

Відповідач із зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати і винести нове рішення, яким в частині стягнення заборгованості за контраком у сумі 140620,80 грн. та штрафних санкцій у сумі 89341,02 грн. в позові відмовити; в  частині стягнення заборгованості за угодою  про погашення боргу в сумі 176000,00 грн. провадження у справі припинити, посилаючись не те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним та необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 25.08.2009 р. надіслав на адресу суду клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку неможливістю прийняти учать у судовому засіданні його представника через зайнятість в іншому судовому засіданні у Господарському суді м. Києва.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заявленого відповідачем клопотання заперечувала, оскільки вважає, що відповідач штучно затягує судовий процес у власних цілях, адже в судових засіданнях суду 1-ї інстанції брали участь два представника відповідача, один з яких міг би з'явитись у судовому засіданні апеляційної інстанції. Крім того, в своєму клопотанні відповідач не заявив про необхідність подання додаткових документів або додаткових доводів стосовно суті апеляційної скарги

Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не надав доказів поважності причин неявки в судове засідання, справа розглядається у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що оскаржуване рішення цілком законне та обґрунтоване, прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга необґрунтована й така, що суперечить дійсності та основана на припущеннях, оскільки докази, на які посилається в ній відповідач, є неналежними і недопустимими для вирішення даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками  місцевого суду і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 03.03.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено Контракт № 9/2007-В (далі - Контракт), на виконання якого позивачем було виготовлено та продано відповідачу Пробку KEF гвинтову з логотипом для 28 мм ПЕТ пляшок (далі - Пробка) у кількості 10490,0 тис. шт. на загальну суму 537038,40 грн., що  підтверджується рахунками на сплату і  видатковими накладними позивача та довіреностями відповідача на отримання Пробки.

Відповідно до п. 7.1 зазначеного Контракту, розрахунки за Пробку здійснюються відповідачем протягом 30 календарних днів з дати поставки замовленої продукції.   

Згідно банківських виписок, наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідач лише частково та з порушенням строків визначених у зазначеному вище пункті Контракту виконав свої зобов'язання, перерахувавши позивачу грошові кошти на загальну суму у розмірі 381917,60 грн. (т. 1 а.с. 70-77).

Отже, станом на 12.02.2009 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем за Контрактом становила 155120,80 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою УРСП "Лакма" АТЗТ від 01.07.2009 р. (т. 1 а.с. 118).

12.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про погашення боргу по Контракту № 9/2007-В від 03.03.2007 р. (далі - Угода), за якою  відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання по Контракту та погасити борг у розмірі 190000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у строки встановлені графіком погашення заборгованості.

Відповідач в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що його зобов'язання за Угодою про погашення залишку суми заборгованості в сумі 176000,00 грн. було припинено.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Згідно графіку погашення заборгованості, встановленого Угодою від      12.02.2009 р., відповідач зобов'язався у строки до 20.03.2009 р. та до 29.05.2009 р. перерахувати грошові кошти на рахунок позивача двома рівними частинами по 95000,00 грн.

Тобто сторони даною Угодою збільшили строки проведення розрахунків за Контрактом, оскільки попередні строки, визначені п. 7.1 Контракту, були порушені відповідачем більше ніж на 1 рік.

Таким чином, суд 1-ї інстанції правомірно дійшов висновку про те, що на період з 12.02.2009 р. по 29.05.2009 р. сторони продовжили строк розрахунків за Контрактом та призупинили на цей час нарахування  усіх сум неустойки.   

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).  

Виходячи з основних ознак новації, а саме: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання, а також враховуючи, що Угода про погашення боргу не містить жодних положень відносно згоди сторін щодо припинення між ними грошових зобов'язань по Контракту, в цій Угоді фактично залишився без змін предмет та спосіб виконання зобов'язань.  

Отже, нові зобов'язання між сторонами не виникали.  

Таким чином, твердження відповідача стосовно заміни зобов'язань по Контракту № 9/2007-В від 03.03.2007 р. і створення нових зобов'язань по Угоді від 12.02.2009 р., є помилковим, адже, як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідач не надав жодного доказу про припинення між сторонами зобов'язань по Контракту та виникнення нових зобов'язань по Угоді, не довів зміну предмету та способу виконання зобов'язань. А тому зазначена Угода не являється новацією в розумінні ст. 604 ЦК  України.  

Щодо припинення зобов'язань по Контракту шляхом передачі відступного, на яке вказує апелянт у своїй скарзі, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо), тобто, сторони повинні були дійти згоди про припинення зобов'язань за Контрактом шляхом заміни первісного предмету виконання зобов'язання на інший.

Проте в Угоді такої згоди сторін не має, оскільки, як вже зазначалось раніше, укладаючи цю Угоду, сторони мали на меті зміну умов відносно строків виконання зобов'язань за Контактом шляхом встановлення більш тривалих термінів розрахунку, а не припинення зобов'язань про Контракту внаслідок передання відступного.

Таким чином, припинення зобов'язань по Контракту шляхом передачі відступного, у даному випадку не мало міста.

Стосовно твердження апелянта про залік зустрічних однорідних вимог по Угоді, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Виходячи з вказаної норми ЦК України, для такого виду припинення зобов'язань необхідна наявність двох однорідних зустрічних зобов'язань між тими же сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що претензії відповідача № 606 від 26.12.2008 р. (т. 1 .а.с. 158)  та № 267-2 від 22.07.2009 р. (т. 1 а.с. 166) не визнані позивачем.

Крім того, в листі № 336 від 07.08.2009 р. позивач вказує про неможливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог у зв'язку з відсутністю зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, жодного грошового зобов'язання про відшкодування будь-яких збитків з боку відповідача до позивача, на підставі наведених вище претензій, не виникло.

З матеріалів справи вбачається, що інших договорів (угод), окрім Контракту та Угоди, між позивачем та відповідачем також не укладалось.

Вищенаведене свідчить про відсутність між УРСП "Лакма" АТЗТ та ВАТ завод "Березівські мінеральні води" зустрічних однорідних вимог, а тому проведення заліку зустрічних однорідних вимог неможливе.

Також відповідач, обґрунтовуючи свою скаргу, спирається на неналежну якість отриманої ним Пробки.    

Колегія суддів не може погодитись з даним твердженням, виходячи з наступного.

Згідно п. 2.2. Контракту позивач повинен видавати на кожну партію проданої Пробки паспорт (якісне посвідчення) та гігієнічний висновок МОЗ України, які посвідчують відповідність Пробки вимогам ТУ.У25.2-19338138-001-2004.

У випадку виявлення покупцем неякісної Пробки, відповідно до п. 2.3. Контракту, він повідомляє про це продавця, який протягом 3-х днів з моменту повідомлення направляє до покупця свого вповноваженого представника, сторони проводять аналіз дефектної пробки  і складають двосторонній акт, згідно якого продавець здійснює її заміну в двотижневий термін за свій рахунок.

Матеріали справи свідчать про те, що Пробка у  кількості 10490,0 тис. шт. на загальну суму 537038,40 грн. прийнята відповідачем без будь-яких застережень щодо якості.

З матеріалів справи вбачається, що на момент отримання Пробки у кількості 100000 шт. на загальну суму 6504,00 грн. на підставі видаткової накладної № 445 від 02.07.2008 р., тобто на 04.07.2008 р., відповідач не заявив до Позивача вимог щодо неналежної якості поставленої продукції.

Лише 26.12.2008 р. відповідачем було направлено до позивача претензію № 606 про неналежну якість Пробки по видатковій накладній № 445 від 02.07.2008 р. та  рахунок до сплати № 436 від 02.07.2008 р., з посиланням на Акт № 584 приймання продукції (товарів) по якості (про приховані недоліки) від 17.12.2008 р.

Відповідно до п. 9 Інструкції N П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" від 25.04.1966 р., акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.    

Отже зазначений акт № 584 приймання продукції (товарів) по якості (про приховані недоліки) від 17.12.2008 р. був складений відповідачем поза межами 4 місячного строку для його складання. До того ж, вказаний Акт в порушення п. 2.3 Контракту не підписаний двома сторонами.  

Таким чином, надані відповідачем претензія № 606 від 26.12.2008 р. та акт  № 584 приймання продукції (товарів) по якості (про приховані недоліки) від 17.12.2008 р. не являються належними доказами у підтвердження неякісності отриманої Пробки.

А це означає, що наявність факту поставки Пробки неналежної якості відповідачем документально не було підтверджено.   

На думку апелянта, висновок суду про те, що відповідач не довів факту наявності прихованих та виробничих недоліків Пробки є необгрунтованим, оскільки, суд не надав ніякої оцінки висновку лабораторії Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут" від 12.12.2008 р. та випробувальної лабораторії ЗАТ „Харпластмас" про якість Пробки.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що якість отриманого товару не є предметом розгляду даної справи, а виходить за межі предмету даної справи. Зустрічний позов відповідачем не подавався.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази щодо неякісності  поставленої Пробки, оскільки у Звіті НТУ "Харківський політехнічний інститут" про випробування зразків полімерних кришок для упаковки газованої мінеральної води від 12.12.2008 р.  та Протоколі випробування виробів № 1496/1 від 08.12.2008 р., проведеного лабораторією ЗАТ "Харпластмасс", на які посилається заявник апеляційної скарги, не містять в собі положень відносно проведення дослідження якості Пробки згідно технічних умов з ТУ.У25.2-19338138-001-2004.

Отже, вказаними Звітом про випробування зразків полімерних кришок та Протоколом випробування виробів не була встановлена невідповідність якості Пробки Технічним умовам.

Таким чином, зазначені докази є неналежними.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Пунктом 7.4. Контракту № 9/2007-В від 03.03.2007 року встановлений ліміт товарного кредиту у розмірі 120 000,00 грн. Згідно вказаного пункту Контракту, сума перевищення товарного кредиту повинна бути оплачена протягом 3-х банківських днів від дати її виникнення. В разі порушення терміну сплати Відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми перевищення товарного кредиту за кожен прострочений день.   

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано правових обґрунтувань відмови від оплати отриманої за Контрактом Пробки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2009 р. по даній справі, підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,  -

постановила:

Клопотання Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Березівські мінеральні води, с. Березівське Дергачівського району Харківської області про відкладення розгляду справи відхилити.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Березівські мінеральні води, с. Березівське Дергачівського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2009 р. по справі № 42/154-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 01.09.2009 р.

   Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді