Постанова

від 21.02.2012 по справі 4/163-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 4/163-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

при секретарі

судового засідання: Загрунна Л.І.

за участі представників

сторін:

позивача: Сапельніков К.Ю. - дов. б/н від 28.10.2011 р.;

відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства „Електричні системи України"

на рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р.

у справі № 4/163-11 (суддя Щоткіна О.В.)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерготрансбуд"

відповідача: Приватне підприємство „Електричні системи України"

про стягнення заборгованості у розмірі 485 959,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Енерготрансбуд" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ПП „Електричні системи України" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 485 959,00 грн., з яких 378000,00 грн. - заборгованості за Договором поставки товарів від 28.10.2011р. № 28-10/10, 61627,16 грн. - пені, 11927,84 грн. - 3% річних та 34404,00 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- присуджено до стягнення з відповідача накористь позивача 378000,00 грн. - основного боргу, 22984,00 грн. - інфляційних втрат, 11927, 84 грн. - 3% річних, 61627,16 грн. - пені та судові витрати;

- в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, ПП „Електричні системи України" (відповідач) звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 в частині стягнення з відповідача - 479 514,84 грн. заборгованості та прийняти нове судове рішення по даній справі.

Апеляційна скарга, мотивована лише на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено процесуальне порушення, а саме не було належним чином дотримано вимоги ст. 64 ГПК України, оскільки, як стверджує відповідач, його не було повідомлено про судове засідання, що відбулося 28.11.2011 р., а тому Рішення суду першої інстанції, яке прийнято на цьому першому судовому засіданні, підлягає скасуванню як незаконне, в порядку ч.2 п. 2 ст. 104 ГПК України.

Ухвалою КАГС від 26.12.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Верховець А.А., Пантелієнко В.О. прийнято до провадження апеляційну скаргу ПП „Електричні системи України" на Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11, розгляд справи призначено на 31.01.2012 р.

Крім того, за вказаною Ухвалою було зобов'язано

відповідача:

- сплатити у дохід державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі - 2 397,15 грн., докази сплати надати суду до початку розгляду даної справи по суті, для залучення до матеріалів справи;

- надати письмове уточнення, в якому зазначити про яке саме нове судове рішення скаржник просить апеляційний господарський суд;

позивача:

- надати Відзив на апеляційну скаргу.

У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме зайнятістю суддів Верховець А.А. та Пантелієнка В.О. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 30.01.2012 р. № 01-22/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 31.01.2012 р. № 4/163-1 розгляд справи було відкладено на 21.02.2012 р. в порядку п. 1 ч.1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача, та ненадходженням до суду зворотнього поштового повідомлення про його виклик до призначеного судового засідання. Зобов'язано сторони виконати вимоги Ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 26.12.2011 р.

У судове засідання від 21.02.2012 р. представник позивача з'явився, однак вимоги Ухвали суду від 26.12.2011 р. не виконав, письмового Відзиву на апеляційну скаргу не надав, за усними поясненнями заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, тому просить колегію суддів залишити її без задоволення, оскаржене Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 залишити без змін.

Представник відповідача - скаржника у судове засідання призначене на 21.02.2012р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судова кореспонденція направлялася відповідачу за його юридичною адресою, а саме: 08300, Київська обл, м. Бориспіль, вул. Банківська, 1, що зазначена за Витягом з ЄДРПОУ від 10.11.2011 р. (арк. с. 52) та повторена сами відповідачем при подачі апеляційної скарги (арк. с. 69).

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 Вищого господарського суду України на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів таке: "До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи."З цього приводу див. також пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце, зокрема, останнього судового засідання, призначеного на 21.02.2012 р..

Враховуючи систематичну неявку в судове засідання відповідача, а також неподання ним витребуваних судом документів, справа розглядається за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 96 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ПП „Електричні системи України", Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 скасувати на підставі п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, прийняти нове судове рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.10.2010 р. між ТОВ "Енерготрансбуд" (позивач, постачальник) та ПП "Електричні системи України" (відповідач, замовник) було укладено Договір поставки № 28-10/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику електрообладнання (товар), відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, кількість та асортимент товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику не пізніше 50 днів з моменту передплати.

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною в специфікації. Ціни в накладній і/або рахунках-фактурах вказуються в національній валюті України. Загальна сума по договору становить 541800,00 грн. (Розділ - 6 Договору).

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору та на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-0000202 від 15.10.2010 р. (арк. с. 12), позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 541 800,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000117 від 30.11.2010 р., підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

Факт належного отримання відповідачем товару підтверджується також наявною в матеріалах справи Довіреністю, виданою на отримання товару на ім'я директора ПП "Електричні системи України" Євтушенка О.П.

Відповідно до п. 7.2 Договору, оплата товару здійснюються в два етапи: 70% передплата на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору, а решта -30% по факту готовності до відвантаження. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, товар був поставлений відповідачеві 30.11.2010р., у зв'язку з чим оплата за отриманий товар, у відповідності до п. 7.2 Договору, мала бути здійснена в цей же день.

Проте, в порушення умов Договору, відповідачем оплата за отриманий товар була здійснена не в повному обсязі, а саме: 02.12.2010 р. в розмірі 41800,00 грн., 05.01.2011 р. -50000,00 грн., 10.03.2011 р. -2000,00 грн., 10.08.2011 р. -50 000,00 грн., 25.08.2011 р. -20000,00 грн. Всього в загальній сумі 163 800,00 грн., у зв'язку з чим станом на день подачі позовної заяви, заборгованість склала 378000,00 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.10.2011р. (арк. с. 41).

Отже, за наявними матеріалами справи, місцевий господарський суд правильно констатував, що відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, починаючи з 30.11.2010 р., у зв'язку з чим на адресу останнього були направлені претензії № 1 від 23.12.2010р., № 2 від 16.02.2011р., № 3 від 23.03.2011р., № 4 від 01.06.2011р., № 5 від 26.08.2011р., № 6 від 27.09.2011р., які залишені відповідачем без відповіді та належного реагування ,на підтвердження іншого відповідачем, як суду першої так і апеляційної інстанції не надано жодного доказу.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з правомірністю висновку суду першої інстанції, оскільки, наявні у справі матеріали свідчать що відповідач заборгованість у розмірі 378 000,00 грн. не погасив, доказів, які б свідчили про сплату суми боргу не подав та доводів позивача не спростував, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 378 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Заявлені позивачем на підставі ст. 625 ЦК України позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача нарахованих сум 3 % річних - 11 927,84 грн. та інфляційних втрат - 34 404,00 грн. правомірно визнані судом першої інстанції обгрунтованими, а тому, за оцінкою колегії суддів також підлягають задоволенню.

Як і суд першої інстанції, колегія суддів здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі - 34 404,00 грн., дійшла висновку про правомірність їх часткового задоволення а саме на суму - 22 984,00 грн..

Крім того, позивач просив господарський суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 61627,16 грн.

Відповідно до п. 11.2. Договору, замовник за даним договором несе відповідальність у разі порушення строків оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що з врахуванням норм чинного законодавства, а також враховуючи положення Договору щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (п. 7.2. Договору), що заявлена до стягнення пеня в розмірі 61 627,16 грн. визначена позивачем арифметично вірно, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Але, у доводах апеляційного оскарження відповідач наголосив на процесуальному порушенні, яке є прямою підставою скасування судового рішення, а саме, недодержання вимог ст. 64 ГПК України, що тягне за собою застосування ч. 2 п. 2 ст. 104 ГПК України.

Колегія суддів, дослідивши наявні у справі документи, та заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в цій частині та необхідність скасування оскаржуваного Рішення місцевого господарського суду з огляду на порушення ним ч. 2 п. 2 ст. 104 ГПК України.

11.11.2011 р. ТОВ „Енерготрансбуд" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської обласі з позовною заявою до ПП „Електричні системи України" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 485 959,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2011 р. № 4/163-11 порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 28.11.2011 р. (арк.с.1-2).

У судове засідання від 28.11.2011 р., в якому і було прийнято оскаржене Рішення місцевого господарського суду, з'явився представник позивача - ТОВ „Енерготрансбуд". Представник відповідача - ПП „Електричні системи України" не з'явився, причини неявки господарському суду не були відомі, але суд не відклав розгляд справи а прийняв Рішення по суті.

За матеріалами справи колегією суддів встановлено, що згідно печатки відділу діловодства на зворотній стороні Ухвали Господарського суду Київської області від 16.11.2011 р. № 4/163-11 вбачається, що 16.11.2011 р. було здійснено поштове направлення сторонам вищезазначеної Ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі, зокрема і відповідачеві - ПП „Електричні системи України".

До матеріалів справи залучено поштове повідомлення про направлення відповідачу Ухвали від 16.11.2011 р. про порушення провадження у даній справі (арк. с. 3).

Але, слід зазначити, що згідно названого повідомлення, поштове направлення Ухвали господарського суду від 16.11.2011 р. було здійснено за адресою: ПП „Електричні системи України"; м. Київ, вул. Виборзька, 99; отримано - 24.11.2011 р. гр. Колесник.

У доводах апеляційної скарги відповідач наголошує на тому, що його юридичною адресою була і залишається: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Банківська, буд. 1, що підтверджується доданим до матеріалів апеляційної скарги Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 098652.

А тому, за оцінкою скаржника, його не було належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання від 28.11.2011 р. з розгляду даної справи господарським судом, в зв'язку з чим було допущено грубе порушення приписів передбачених ст. 104 ГПК України.

Колегією суддів, перевірено вищевказані твердження скаржника та встановлено наступне.

За долученим до матеріалів справи оригіналом Витягу з ЄДРПОУ на скаржника - Приватне підприємство „Електричні системи України" (арк. с. 52) визначено, що його місцезнаходженням є: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Банківська, буд. 1.

Таким чином, слід дійти висновку що судом першої інстанції до судового засідання скаржник викликався не за юридичною адресою, а тому немає підстав для оцінки належного повідомлення відповідача господарським судом до судового засідання від 28.11.2011 р. в якому було прийнято Рішення по даній справі.

Частиною 1 статті 64 ГПК України визначено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті в першому ж судовому засіданні від 28.11.2011 р. оскарженого Рішення не було виконано вимоги процесуального закону, тобто, не було повідомлено належним чином відповідача по справі про призначене судове засідання.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України визначено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин та керуючись ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасувати Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11, як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального закону, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України, яке є підставою скасування судового рішення.

Але, приймаючи нове судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне позов задовольнити, частково, стягнути з відповідача на користь позивача 378000,00 грн. - основного боргу за Договором поставки товарів від 28.10.2011р. № 28-10/10, 22984,00 грн. - інфляційних втрат, 11927,84 грн. - 3% річних, 61627,16 грн. - пені та судові витрати.

Окрім того, колегією суддів, порушуючи апеляційне провадження у даній справі було встановлено, додане скаржником - ПП „Електричні системи України" до апеляційної скарги платіжне доручення № 1245 від 08.12.2011 р. про оплату судового збору в розмірі 2398,00 грн. за подання апеляційної скарги не є належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Сума недоплаченого скаржником судового збору за апеляційне оскарження Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 складає - 2 397,15 грн.

Ухвалою КАГС про порушення апеляційного провадження від 26.12.2011 р. та повторно Ухвалою про відкладення розгляду справи від 31.01.2012 р. було зобов'язано скаржника сплатити у дохід державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі - 2 397,15 грн., докази сплати надати суду для долучення до матеріалів справи.

Разом з тим, вказана вимога скаржником так і не була виконана, на підтвердження іншого останній не надав апеляційному суду жодного доказу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність примусового стягнення зі скаржника - ПП „Електричні системи України" у дохід державного бюджету України 2 397,15 грн. - суми недоплаченого судового збору за апеляційним оскарженням.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Електричні системи України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2011 р. № 4/163-11 скасувати.

Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Електричні системи України" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Банківська, 1, код ЄДРПОУ 33870205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансбуд" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 32489092) - 378000 (триста сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. суми основного боргу, 22984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 11927 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 84 коп. 3% річних, 61627 (шістдесят одну тисячу шістсот двадцять сім) грн. 16 коп. пені, 4 745 (чотири тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 39 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову - відмовити."

Стягнути з Приватного підприємства "Електричні системи України" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Банківська, 1, код ЄДРПОУ 33870205) у дохід державного бюджету України 2 397 (дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 15 коп. - суми недоплаченого судового збору за апеляційним оскарженням.

Зобов'язати Господарський суд Київської області видати відповідні накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р.

№ 4/163-11 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р.

№ 4/163-11 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 4/163-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.