Постанова

від 21.08.2015 по справі 820/7342/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 р. № 820/7342/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Сагайдака В.В.

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.

за участю:

представника позивача: Малахової Н.В.

представника відповідача: Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення №0001292205 від 12.05.2015р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 104166, 25грн., з яких за основним платежем - 83333грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20833,25грн., та №0001282205 від 12.05.2015р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 93750, 0грн., з яких за основним платежем - 75000грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18750грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки підприємства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам, а винесені за його наслідками податкові повідомлення - рішення №0001292205 від 12.05.2015р. та №0001282205 від 12.05.2015р. є такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Судом зроблено заміну неналежного відповідача - Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, належним - Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрспецкабель" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації 09.11.2001р. та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 31643244 (т.1 а.с.58).

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укрспецкабель" щодо господарських відносин з платниками податків: ТОВ «Торговий дім Електротест» за вересень 2013р. та ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» за травень 2014р. Результати перевірки викладено в акті №1474/20-38-22-05-08/31643244 від 22.04.2015р. ( т.1 а.с. 19-33).

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення: неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченого приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між ТОВ «Укрспецкабель» та ТОВ «Торговий дім Електротест» за вересень 2013р. та ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» за травень 2014р.

- не підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств-покупців, а саме: ПАТ ТМ «ЗМІЇВСЬКА ОВОЧЕВА ФАБРИКА», сільськогосподарський виробничий кооператив по виробництву яловичини за вересень 2013р.

- порушення п.п 138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого заниження податку на прибуток за 2014рік всього у сумі 75000,0грн.

- порушення п.44.1 ст.44, п.198.1 п. 198.2 п.198.3 та п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1 ст. 201 ПК України, в наслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 83333,0грн. за травень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення - рішення: №0001292205 від 12.05.2015р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 104166, 25грн., з яких за основним платежем - 83333грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20833,25грн. та №0001282205 від 12.05.2015р., згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 93750, 0грн., з яких за основним платежем - 75000грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18750грн. ( т.1 а.с.34-35).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Укрспецкабель» було подано скаргу до ГУ ДФС у Харківській області. 17 липня 2015 року, позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін ( т.1 а.с. 12-17).

Як свідчать матеріали справи, фактичними підставами для відображення в акті порушень Податкового кодексу України і винесення спірних податкових повідомлень - рішень стали акти інших ДПІ про неможливість проведення зустрічних перевірок ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» №2169/26-55-22-09/38649640 від 31.07.2014р. щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за квітень, травень та червень 2014р. та ТОВ «Торговий дім Електротест» №1816/26-59-22-01/33193811 від 08.08.2014р. з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Транс логістика» за період 01.09.2013року по 30.09.2013року.

Щодо господарської діяльності позивача та його взаємовідносин з контрагентами суд зазначає наступне.

В перевіряємому періоді ТОВ "Укрспецкабель" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім Електротест".

Між ТОВ «Укрспецкабель» та ТОВ «Торговий дім Електротест» (постачальник) було укладено договір №42 від 01.22.2011р. поставки товару.

На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім Електротест» поставило ТМЦ (реле, мікроперемикач, пускач), які ТОВ «Укрспецкабель» прийняло відповідно до видаткових накладних: №ЄТ-0001890 від 13.09.2013р., №ЄТ-0001954 від 24.09.2013р., №ЄТ-0001955 від 24.09.2013р. (т.1 а.с. 90,93,95).

Товар отримано за довіреностями від 11.09.2013 року № 1327, від 23.09.2013 № 1388 особисто директором ТОВ "Укрспецкабель " Балицьким А.П.

Товар перевозився за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується договором про надання транспортно-експедиційних послуг укладеного між позивачем та ТОВ «Нова Пошта», актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними (т.1 а.с.109-118).

ТМЦ поставлялися на склад ТОВ «Укрспецкабель» за адресою: м. Харків, вул. Фонвізіна, б.18 якій орендує відповідно договору оренди (т.1 а.с. 61-67).

Також ТОВ «Торговий дім Електротест» було виписано наступні податкові накладні на товар на загальну суму 3687,0грн.: №62 від 09.09.2013р. на суму 1980,0грн. в т.ч. ПДВ 330,0грн., №97 від 12.09.2013р. на суму 1152,0грн. в т.ч. ПДВ 192грн., №159 від 23.09.2013р. на суму 330,0грн. в т.ч. ПДВ 55,0грн., №158 від 23.09.2013р. на суму 225,0грн. в т.ч. ПДВ 37,50грн. (т.1 а.с. 89,91,92,94).

Грошові кошти за товар були перераховані через розрахунковий рахунок підприємства, згідно платіжних доручень №1655 від 23.09.2013р. на суму 330,0грн., №1584 від 09.09.2013р. на суму 1980,0грн., №1896 від 23.09.2013р. на суму 225,0грн., №1882 від 12.09.2013р. на суму 1152.0грн., що вбачається з відповідних виписок по особовому рахунку (т.1 а.с.100-108).

Факт отримання товару було відображено за даними бухгалтерського та податкового обліку підприємства по рахункам 631 (розрахунки з постачальниками), 361 (розрахунки покупцями) та 6852 (розрахунки у розрізі замовлення -послуги).

В перевіряємому періоді ТОВ "Укрспецкабель" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "ЛАЙКСТАРТ".

Між ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (Виконавець) та ТОВ "Укрспецкабель (Замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг №1 від 29.04.2014р., щодо про проведення маркетингового дослідження ринку кабельно-провідникової продукції, а саме - АПВ, АПВ, ВВП, ВПП, ПВ, ППВ, ПВС, ВВП у на території України (т.1 а.с.144-145).

ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» надано маркетингові послуги, та на виконання умов Договору п. 1.2, між сторонами складений акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2014р. та відповідно п. 2.1 договору переданий відповідній Звіт виконавця, у якому наведена класифікація наявної на ринку кабельно-провідникової продукції, надана оцінка ринку продукції, загальна оцінка ринку збуту, зазначені фактори, що впливають на ринок збуту та прогноз розвитку ринку, здійснений пошук нових потенційних виробників кабельно-провідникової продукції.

Матеріали справи, на підтвердження здійснення правочину містять виписану ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» податкову накладну №48 від 30.05.2014. на суму 200000,0грн. в т.ч. ПДВ 33333,33грн., яка відповідає вимогам п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України (т.1 а.с. 147).

Також, між ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (Виконавець) та ТОВ "Укрспецкабель" (Замовник) укладено договір про надання послуг №2 від 30.04.2014р., відповідно до умов п.1.1. якого Виконавець зобов'язується надати на вимогу замовника визначені цим договором послуги, а Замовник зобов'язується оплатити таки послуги. Послуги надаються виконавцем щодо про проведення дослідження ринку кабельно-провідникової продукції, а саме - емаль-провід, ПВДП, ПСДКТЛ, ПГВА, ППТ-В, ПЩ у областях України, в тому числі: класифікація наявної на ринку кабельно-провідникової продукції; оцінка ринку кабельно-провідникової продукції; фактори що впливають на ринок продукції по вказаним областям та прогноз розвитку ринку предмету дослідження у майбутньому; пошук нових потенціальних виробників кабельно-провідникової продукції (т.1 а.с.148-149).

ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» надано послуги, та на виконання умов Договору п. 1.2, між сторонами складений акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2014р. та відповідно п. 2.1 договору переданий відповідній Звіт виконавця.

Матеріали справи, на підтвердження здійснення правочину містять виписану ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» податкову накладну №49 від 30.05.2014. на суму 200000,0грн. в т.ч. ПДВ 33333,33грн., яка відповідає вимогам п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України (т.1 а.с. 151).

Між ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (Виконавець) та ТОВ "Укрспецкабель" (Замовник) укладено договір про надання послуг №3 від 05.05.2014р. щодо проведення дослідження ринку монтажних робіт (т.1 а.с.152-153).

ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» надано послуги, та на виконання умов Договору п. 1.2, між сторонами складений акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2014р., переданий відповідній Звіт виконавця.

Матеріали справи, на підтвердження здійснення правочину містять виписану ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» податкову накладну №49 від 30.05.2014. на суму 100000,0грн. в т.ч. ПДВ 16666,67грн., яка відповідає вимогам п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України (т.1 а.с. 155).

Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковому порядку (п. 5.1. Договору).

Надані послуги були сплачені в повному обсязі ТОВ «Укрспецкабель» шляхом перераховування коштів по безготівковому рахунку, відповідно до платіжних доручень на загальну суму 500000,0 грн., а саме: №3119 від 23.06.2014р. на суму 300000.0грн. та №3085 від 16.06.2014р. на суму 200000,0грн. (т.1 а.с. 156,161), що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Торговий дім Електротест» та ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» включено позивачем до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та декларації з ПДВ за вересень 2013 року та травень 2014 року.

Таким чином, проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Діюче законодавство не пов'язує право на формування податкового кредиту з правильністю заповнення та/або складення інших первинних документів, наприклад таких як актів прийому - передачі послуг.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названими договорами поставки іншого результату, ніж отримання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів безтоварних операцій при укладанні і виконанні договорів. Судом не встановлено невідповідності наданої первинної документації фактичним обставинам. Відповідачем в акті перевірки не зазначено недоліків первинної документації.

Доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Як вбачається з акту перевірки, фактичними підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугували: висновки результатів про неможливість проведення зустрічних звірок відносно ТОВ "Торговий дім Електротест» та ТОВ «ЛАЙКСТАРТ».

Проте в ході розгляду справи відповідачем не надано належних доказів щодо визнання недійсними в установленому законом порядку договорів №№42 від 01.22.2011р. поставки товару та №1 від 29.04.2014р., №2 від 30.04.2014р., №3 від 05.05.2014р. укладених між позивачем та його контрагентами.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Що стосується відсутності товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Товар від ТОВ «Торговий дім Електротест» перевозився за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується договором про надання транспортно-експедиційних послуг укладеного між позивачем та ТОВ «Нова Пошта», актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Висновок податкового органу про порушення позивачем правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та як наслідок зменшення підприємству податкового кредиту - є безпідставним, оскільки зазначені обставини не встановлюють правил податкового обліку податку на додану вартість, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує набуття права власності на товар, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операцій з придбання товару та наявність у платника податків умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Таким чином, формування податкового кредиту ТОВ «Укрспецкабель» на підставі отриманих податкових накладних від контрагентів здійснено відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинної на час взаємовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138 інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.2, 138.10.3, 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Так, відповідно п.138.6. ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Абзац г) пп. 138.10.3. передбачає, що до складу адміністративних витрат включаються витрати, збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, для включення сум до витрат, необхідний зв'язок придбаних послуг/товарів з господарської діяльністю підприємства та наявність відповідних розрахункових документів, підтверджуючих сплату сум.

З матеріалів справи вбачається, що придбані товари/послуги оплачені позивачем у повному обсязі згідно виписок з банківського рахунку, та використані у господарської діяльності.

Так, придбані ТМЦ були в наступному реалізовані покупцям, ПАТ ТМ «Зміївська овочева фабрика», сільськогосподарський виробничий кооператив по виробництву яловичини, що знайшло відображення в акті перевірки та підтверджується видатковими накладними та довіреності на отримання ТМЦ (Т 1 арк. 119-123).

Отримані результати досліджень ринку також були використані в господарській діяльності ТОВ «Укрспецкабель».

Суд вважає, що факт отримання актів про неможливість проведення зустрічних звірок не може бути достатньою підставою для висновків щодо коригування підприємству сум задекларованих ним податків, та не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Висновок ДПІ щодо не знаходження підприємства за юридичною адресою та як наслідок не можливість здійснювати господарську діяльність, спростовується висновком ЄДР.

З приводу встановлення не знаходження за юридичною адресою ТОВ «Торговий дім Електротест», то слід відмітити, що дана обставин зазначена у акті про не можливість проведення зустрічної перевірки датованого 08.08.2014року з іншим підприємством, в той час, як взаємовідносини між ТОВ «Укрспецкабель» та контрагентом тривали у вересні 2013року. Тобто обставина щодо незнаходження підприємства за юридичною адресою підтверджується тільки актом податкового інспектора складеного рік після здійснення господарських відносин.

До того ж, під час взаємовідносин, ТОВ «Торговий дім Електротест», знаходився за адресою: м. Київ, вул. Овруцька, 21, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Т1 арк. 87), свідоцтвом про державну реєстрацію платника ПДВ (Т1 арк. 88), виданими видатковими та податковими накладними. В той час, як вбачається з акту перевірки, встановлено що підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, б.62-Б. Будь-якого обґрунтування проведення перевірки підприємства саме за цієї адресою в акті перевірки не зазначено, та до матеріалів справи відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що укладені угоди між підприємствами ТОВ «Укрспецкабель» та ТОВ «Торговий дім Електротест» та ТОВ «ЛАЙКСТАРТ» є реальними, укладеними відповідно до вимог законодавства, та мають юридичні наслідки у вигляді переходу права власності на товар/послуги, списання грошових коштів з рахунків позивача, наступне використання придбаних товарів/послуг та як наслідок виникнення права на включення сум до складу витрат та до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач не довів правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, за таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель" підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,185,186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель" до Основ'янської державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0001292205 від 12.05.2015року, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель".

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0001282205 від 12.05.2015року, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель".

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецкабель" ( код ЄДРПОУ 31643244, 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна, б. 18) судовий збір у розмірі 396,00 грн. ( триста дев'яносто шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21.08.2015 року.

Суддя В.В.Сагайдак