Постанова

від 04.09.2009 по справі 47/302-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/302-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "03" вересня 2009 р.                                                           Справа № 47/302-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Білоусова Я.О., Пуль О.А..

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача – Корчига О.О. ( дов. № 09/75 від 29.05.2009 року )

відповідача -  Радигін Є.С. ( дов. № б/н від 01.11.2008 року ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2455Х/2)  на ухвалу господарського суду Харківської області  від 24.06.2009 р. по справі  № 47/302-07

за позовом ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України”, м Київ.

до  ХАКП “Дирекція розвитку інфраструктури територій”, м. Харків

про стягнення 3205858,12 грн.,  –

встановила:

У судовому засіданні 26.08.2009 року було оголошено перерву до 03.09.2009 року до 10 год. 00 хв. для виготовлення повного тексту постанови.

Ухвалою від 24.06.2009 року господарський суд Харківської області по справі № 47/302-07 (суддя Лаврова Л.С.) визнав наказ Господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07 від 04.09.2007р. у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1385251,45 грн. таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з заліком зустрічних однорідних вимог за договором № 17/05-438 від 01.10.2005р. у розмірі 1378377,21 грн. (за послуги з переробки газу в теплову енергію) та за договором комісії № 12/05-440 від 01.10.2005р. у розмірі 6874,24 грн. (комісійна винагорода)                       ( а.с. 116 –а.с. 119 том 2 ).   

          Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити відповідачу в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не були повно та всебічно з'ясовані всі обставини справи. Апелянт вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права –в частині надання правової оцінки можливості проведення заліку, та порушення норм процесуального права - в частині повноважень суду щодо підстав розгляду заяви в порядку частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі ( а.с. 125 –а.с. 130 том 2 ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач вимоги ухвали суду від 18.08.2009 року не виконав, відзив на апеляційну скаргу суду не надав.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу,  заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з  наступного.

26.03.2009 року  відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07 від 04.09.2007р. таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з заліком зустрічних однорідних вимог за договором № 17/05-438 від 01.10.2005р. у розмірі 1378377,21 грн. ( за послуги з переробки газу у теплову енергію) та за договором комісії № 12/05-440 від 01.10.2005 р. у розмірі 6874,24 грн. ( комісійна винагорода ) ( а.с. 3 –а.с. 5 том 2 ).

В обґрунтування  посилався на те, що він звернувся  до позивача з заявою про залік зустрічних однорідних вимог у  відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 203 Господарського кодексу України. Згідно односторонньої угоди про залік відповідач зарахував заборгованість за договором № 17/05-438 від 01.10.2005р. у розмірі 1378377,21 грн. та винагороду за договором комісії № 12/05-440 від 01.10.2005р. у розмірі 6874,24 грн. у рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором №12/05-440 від 01.10.2005р., яка була стягнута на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07, а тому на даний час, на думку відповідача, сума стягнута за рішенням господарського суду Харківської області по справі №47/302-07 повинна бути зменшена у частині суми основного боргу до 1820606,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Харківської області рішенням від 22 серпня 2007 року по даній справі задовольнив позовні вимоги позивача. Суд стягнув з відповідача на користь позивача - 3205858,12 грн. заборгованості, 25500 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( а.с. 108 –а.с. 110 том 1 ).

Після набрання рішенням від 22.08.2007 року суду першої інстанції законної сили господарський суд Харківської області 04.09.2007 року  видав наказ по справі № 47/302-07.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції 12.09.2007 року звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції                 ( а.с. 113 –а.с. 115 том 1 ).

Постановою від 29.10.2007 року Харківський апеляційний господарський суд по справі № 47/302-07 залишив без змін рішення від 22.08.2007 року суду першої інстанції, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення ( а.с. 137 – а.с. 141 том 1 ). У відповідності до статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, рішення від 22.08.2007 року суду першої інстанції набрало законної сили, а у відповідності до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України ”Про виконавче провадження”.

Відповідно до   частини  4   статті   117   Господарського процесуального кодексу   України  господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу,  а у разі,  якщо  його  було  видано  помилково  або  якщо  обов'язок боржника відсутній повністю  чи  частково  у  зв'язку  з  його  припиненням добровільним  виконанням  боржником  чи  іншою  особою або з інших причин,  господарський суд визнає  наказ  таким,  що  не  підлягає виконанню  повністю або частково.  Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково,  господарський суд  одночасно на  вимогу  боржника  стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У відповідності до норм Закону України “Про виконавче провадження“, а саме, статті 37, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:

- визнання  відмови  стягувача  від  примусового  виконання рішення суду;

- визнання  судом  мирової угоди між стягувачем і боржником про  закінчення  виконавчого провадження;

- смерті або  оголошення  померлим  стягувача  чи  боржника, визнання  безвісно  відсутнім  боржника  або стягувача, ліквідації юридичної  особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх  обов'язків  чи  вимог  у  виконавчому  провадженні не допускає правонаступництва;

- скасування  рішення  суду  або  іншого  органу  (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або  визнання  судом  виконавчого  документа таким, що не підлягає виконанню;  

- письмової  відмови  стягувача  від  одержання   предметів, вилучених  у  боржника  при  виконанні  рішення  про  передачу  їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

- закінчення  передбаченого  законом  строку для даного виду стягнення;

- передачі виконавчого  документа  ліквідаційній  комісії  у разі  ліквідації  боржника  -  юридичної  особи  або  арбітражному керуючому  у  разі  визнання боржника банкрутом;

- фактичного повного виконання рішення згідно  з  виконавчим документом;

- повернення  виконавчого  документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи),  які  видали  виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

- направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової  особи),  які  видали  виконавчий документ,  у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону;

- якщо  рішення  фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини   першої   цієї   статті,   під   час   виконання  рішення Європейського  суду  з  прав  людини.

З огляду на вищевикладене та проаналізувавши норми діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець не передбачає зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання наказу господарського суду та визнання його з цих підстав таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів, дійшла висновку, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення господарського суду та визнання з цих підстав наказу таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню  з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07 від 04.09.2007р. у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1385251,45 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 4 частини 1 статті 104,  статтями 105, 106  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу  ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України”  задовольнити.

Ухвалу  від  24.06.2009р. господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07  скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити ХАКП “Дирекція розвитку інфраструктури територій” в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/302-07 від 04.09.2007р. у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1385251,45 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом місяця може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний та проголошений у судовому засіданні 03.09.2009р.

         Головуючий суддя                                                                    Горбачова Л.П.  

                                 Судді                                                                    Білоусова Я.О.

                                                                                              Пуль О.А.