Рішення

від 14.11.2012 по справі 5011-13/12646-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/12646-2012 14.11.12

За позовом Приватного підприємства "Ай.Еф.Сі.Дістрібюшн", м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", м. Київ

Про стягнення 368 191,79 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Лозянко О.О. -пред. по довір.

Від відповідача Азізян Л.С. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 368 191,79 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором поставки №4600035024 від 28.03.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.09.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/12646-2012, розгляд справи було призначено на 02.10.2012р.

02.10.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на неналежне оформлення накладних, а саме, відсутність посади та прізвища особи, яка отримала товар. Також, відповідач заперечив проти прострочення грошового зобов'язання, зазначаючи, що в такому випадку, нарахування трьох відсотків річних є безпідставним. Щодо пені відповідач повідомив, що в Договорі на який посилається позивач не передбачена сплата пені.

02.10.2012р. від позивача надійшло клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі -37 000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, а представник відповідача Азізян Л.С., заперечуючи проти позову зазначив, що поставка не відбулася, а товар не поставлявся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. було зобов'язано представника відповідача Азізяна Л.С. викласти письмово наведене в судовому засіданні стосовно отримання товару за накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача отримав вказану ухвалу нарочно в судовому засіданні 02.10.2012р., проте відмовився від її негайного виконання, посилаючись на необхідність отримання даних від бухгалтерії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 08.11.2012р.

04.10.2012р. було направлено судовий запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо повідомлення чи відображено в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (код ЄДРПОУ 36387233) операція по Договору поставки №4600035024 від 28.03.2012р. та чи вносилась вказаним товариством податкова накладна, видана позивачем, у звітність.

10.10.2012р. від відповідача надійшли зауваження на протокол судового засідання від 02.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012р. було відхилено зауваження на протокол судового засідання від 02.10.2012р.

31.10.2012р. від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла відповідь на судовий запит вих. 11280/9/15-209 від 26.10.2012р., в якій було повідомлено суд, що відповідно до бази даних «Бест-Звіт»у ТОВ «Фудмаркет»відсутній реєстр податкових накладних за березень 2012р. ДПІ у Печерському районі м. Києва направила лист підприємству щодо надання відповідного звіту.

07.11.2012р. від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов лист вих. 11600/9/22-209 від 05.11.2012р., в якому суд було повідомлено про те, що відповідач отримав листа від податкової інспекції, проте, станом на 05.11.2012р. відповіді не надав.

08.11.2012р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач заперечив проти доводів відповідача щодо неотримання товару та надав докази, які підтверджують здійснення реалізації товару, поставленого позивачем, у магазині відповідача.

Також, 08.11.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в які позивач збільшив розмір пені та трьох відсотків та просив суд стягнути з відповідача: заборгованість у розмірі -358 674,12 грн., пеню у розмірі -20 148,87 грн. та три відсотка річних у розмірі -4 042,81 грн. До заяви додані докази, що підтверджують сплату судового збору та направлення копії заяви на адресу відповідача.

08.11.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення щодо не реагування на претензію, в яких було викладено наступне: «Як вбачається з наданих Позивачем доказів, зокрема з повідомлення про вручення, 31.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»отримало лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Еф.Сі.Дістрібюшн», яке зареєстроване за адресою 04128, м. Київ, вул. Плодова, 1, що зокрема підтверджується поштовими документами.

Враховуючи викладене, відповідь на претензію була надіслана згідно з журналом вихідної кореспонденції на адресу ТОВ «Ай.Еф.Сі.Дістрібюшн», зазначену в листі.

Як вбачається з позовної заяви, остання подана Приватним підприємством «Ай.Еф.Сі.Дістрібюшн», яке має юридичну адресу 03680, м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 32-Б та поштову адресу 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б.».

08.11.2012р. представник відповідача надав суду письмові пояснення, в якому зазначив, що п. 7.3. Договору, на який посилається позивач, нараховуючи пеню, містить виправлення (це видно з копії наданої позивачем) і внесені виправлення не підтверджені відповідним застереженням уповноважених представників сторін, що дає підстави вважати, що запис зроблений позивачем в односторонньому порядку та даний пункт не відповідає вимогам, встановленим Договором та волевиявленню сторін, а отже, угода про неустойку пеню не укладена.

Крім того, 08.11.2012р. представник відповідача надав суду письмові пояснення щодо отримання товару, в яких зазначив наступне: «Як вбачається у відзиві на позовну заяву, Позивачем не подано належних та допустимих доказів, які можуть підтвердити факт передачі товару. Дане твердження Судом було розцінено як твердження про те, що товар не поставлявся.

На підтвердження своїх доводів, Відповідач посилається на невідповідність первинних документів вимогам, встановленим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовий звіт», п. 2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88 - а саме на не зазначення посад, прізвищ та ініціалів осіб, які здійснювали операцію та відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей уповноваженою особою. В сукупності дані обставини впливають на повне, всебічне та об'єктивне встановлення обставин справи, а тому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.».

В судовому засіданні 08.11.2012р. було оголошено перерву до 13.11.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

13.11.2012р. представник відповідача надав суду письмові пояснення щодо зв'язку між долученими позивачем документами. Так, відповідач наголошує, що надана позивачем специфікація відносить до іншого договору. Також, відповідач надав суду Додаток до Договору «Логістичні послуги», з якого вбачається, що сторони узгодили здійснення оплати позивачем щодо послуг відповідача у розмірі 1% від вартості партії товару.

Крім того, відповідач надав копію відповіді на претензію вих. № 1097 від 29.08.2012р.

13.11.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення щодо адвокатських витрат, в яких відповідач заперечив проти їх задоволення

Від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримав позицію щодо нарахування та стягнення пені та надав суду акт здачі-приймання робіт від 13.11.2012р. до Договору № 16/081 від 16.08.2012р., що підтверджує надання та приймання адвокатських послуг.

В судовому засіданні 13.11.2012р. було оголошено перерву до 14.11.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

14.11.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив, що позивач хибно подав позовну заяву щодо поставки за Договором № 4600035024 від 28.03.2012р., тоді як поставка здійснювалася за Договором № 4600034558 від 02.02.2012р., а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки витікають з інших підстав (іншого Договору).

Представник позивача надав в судовому засіданні копію Акту (оригінал оглянуто судом) № 910571331 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 3 586,74 грн., який підписано повноважним представниками та скріплено печатками юридичних осіб сторін без зауважень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити. Зазначив, що товар по Договору № 4600035024 не поставлявся, а сам договір не виконувався.

В судовому засіданні 14.11.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та за ініціативою суду здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

В ході розгляду справи, суд дійшов висновку про повідомлення представником відповідача недостовірної інформації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено ряд Договорів поставки №№4600034559 від 02.02.2012р., 4600032413 від 12.10.2010р., 4600032964 від 19.01.2011р., 4600033027 від 31.01.2011р., серед яких Договір № 4600035024 від 28 березня 2012 року, відповідно до умов якого відповідач, як покупець, зобов'язався оплатити та прийняти товар на умовах згідно цього Договору, а позивач, як постачальник, зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар у відповідності до специфікації та товарних накладних.

До Договору № 4600035024 укладено Додаток № 1 «Логістичні послуги».

Ціна, кількість, асортимент, термін постачання товару в товарних накладних погоджуються попередньо в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Позивачем надано суду Специфікацію № 1 до Договору поставки, в якій не зазначено номер та дату Договору, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.

Відповідач, в свою чергу надав суду, свій примірник ідентичної за змістом Специфікації в якому були вказані реквізити іншого Договору, а саме № 4600034559 від 02.02.2012р. Напис зроблений ручкою, у зв'язку з чим неможливо встановити якою собою і коли саме було здійснено дане доповнення до Специфікації.

Існування двох майже однакових Специфікацій, один примірник якої позивача немає реквізитів Договору, а інший відповідача має реквізити іншого Договору, сторони суду обґрунтовано не пояснили.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що примірник наданий відповідачем з реквізитами іншого договору не спростовує доводів позивача та посилання на Специфікацію, примірник якої позивача не містить реквізитів Договору, оскільки в сукупності наданих доказів саме за цією Специфікацією і Договором № 4600035024 від 28 березня 2012 року здійснювалася поставка товару.

Крім того, товар вказаний у Специфікації було виготовлено у березні 2012 року (фотокопія товару -«Магніт Євро 2012»с. 100 справи), а тому підстав вважати, що він міг бути включений до Специфікації до Договору, який укладено у лютому місяці, немає.

Відповідно до п. 2.1. Договору оплата вартості товару проводиться в національній валюті України - гривні.

Розрахунок покупцем за кожну партію товару здійснюється шляхом перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору попередня оплата за товар проводиться у розмірі 1 % від суми, вказаної у Специфікаціях в строк до 31.03.2012 року включно. Через 30 календарних днів після отримання покупцем товару і підписання видаткової накладної, покупець сплачує решту суми, вказаної у видатковій накладній.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором та замовлення відповідача № 4416551876, 22 травня 2012 року провів поставку відповідного замовленого товару відповідачу на загальну суму 358674,12 грн. , що підтверджується Видатковою накладною № 5285 від 22.05.2012р. та Транспортною накладною ПП-0005285 від 23.05.2012р.

Суд погоджується з доводами відповідача, що видаткова та транспортна накладні оформлені неналежним чином та не містять прізвищ та посад осіб, які передавала та приймали товар з боку як позивача так і відповідача.

Незважаючи на недоліки в оформленні вказаних вище документів, суд приймає їх як належні докази, що підтверджують поставку товару відповідачу за Договором №4600035024.

Крім того, суд звертає увагу, що накладні підписані та містять печатку позивача та штемпель відповідача.

Відповідач не надав суду доказів, що вказаний штемпель не належить підприємству відповідача, або ж використовувався не за призначенням.

Обов'язок належного оформлення документів покладається на обидві сторони Договору, тому відповідач, як і позивач несе відповідальність у вказаному порушенні щодо оформлення первинних документів.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав та оплату за поставлений товар не провів.

Позивач направив відповідачу претензію № 1 вих. № 17 від 30.06.2012р. щодо сплати заборгованості за поставлений товар до 07 серпня 2012р., втім в оформленні претензії допустив недоліки в зазначенні організаційно-правової форми.

Відповідач отримав Претензію № 1 від 30.06.2012р. про що свідчить штемпель ТОВ «Фудмережа»за вх. № 760 від 31.07.2012р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На вимогу суду щодо не реагування на претензію, відповідач надав письмові пояснення (матеріали справи с. 111), які не містять сенсу та не дають змоги дійти до жодного обґрунтованого висновку.

Проте, в судовому засіданні 13.11.2012р. відповідач надав суду лист від 29.08.2012р. вих. № 29.08.2012р., в якому Генеральний директор ТОВ «Фудмаркет»Душко І.М. повідомив позивача про наступне: «У відповідь на Вашу претензію за вих. № 17 від 30.06.2012 р. (направлена Вами 31.07.2012 р.) повідомляємо, що викладені у Вашій претензії дані не підтверджуються. У разі бажання вирішити спірні питання у досудовому порядку пропонуємо Вам звернутися до відповідального менеджера, якщо ж Ви втратили контакти з ним, пропонуємо з'явитися за адресою 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57 або зателефонувати за телефоном (044) 206-70-80 та відновити втрачену інформацію. Крім того, у разі небажання вирішувати порушені на Вашу думку права, ставимо Вас до відома, що Ви маєте право звернутися за захистом порушених на Вашу думку прав до господарського суду.».

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт направлення позивачу вказаного листа, а тому не має підстав вважати, що відповідач належним чином відреагував на претензію позивача.

Відповідач надав суду Додаток «Логістичні послуги»від 28.03.2012р. до Договору поставки № 460035024 від 28.03.2012р., в якому сторони узгодили, що відповідач зобов'язався від свого імені, але за рахунок позивача, організувати виконання логістичних послуг, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити вказані послуги у розмірі -1 % від вартості партії товару.

На думку відповідача, оскільки позивач не оплатив відповідачу за логістичні послуги, то і Договір сторонами не виконувався, а тому зобов'язань у відповідача перед позивачем не існує.

Вказані твердження спростовується Актом № 910571331 від 31.05.2012р. (матеріали справи с. 161) прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи.

З вказаного Акту вбачається, що відповідач, як виконавець, виконав роботи (надав послуги) згідно Договору № 4600035024 від 28.03.2012р., а саме, логістичні послуги на суму -3 586,74 грн. (в т.ч. ПДВ -597,79 грн.), а позивач, як замовник, прийняв їх повністю.

Як вбачається логістичні послуги надано на 3 586,74 грн., що становить 1% від суми поставки.

Акт підписано без зауважень повноважними представниками та скріплено печатками юридичних осіб сторін без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання сторонами умов Договору № 4600035024 від 28.03.2012р.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Позивач у позовній заяві просив стягнуту основну заборгованість у розмірі -358 674,12 грн.

Суд погоджується з доводами відповідача про наявність зобов'язання позивача щодо сплати вартості логістичних послуг, а тому, сума основного боргу має бути зменшена на 3 586,74 грн. (1% від 358 674,12 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає -355 087,38 грн. (358 674,12-3 586,74).

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.7.3. Договору, у разі порушень п. 2.3. цього договору, у частині остаточного розрахунку за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань.

Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 20 148,87 грн.

Відповідач заперечував проти нарахування пені, оскільки в його примірнику Договору в п. 7.3. після слів «покупець сплачує постачальнику»наявний відступ на якому міститься коректуюча рідина, а в примірнику, який надано позивачем на цьому ж місці прописом написано слово прописом «пеню». А тому, на думку відповідача, сторони не погодили ані розмір, ані саме нарахування пені.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки, аналізуючи п. 7.3. Договору, навіть не враховуючи написане після коректування слово «пеню», зрозуміло, що сторони дійшли до згоди щодо встановлення відповідальності за порушення строків оплати. Крім того, слово «пеня»ще два рази зазначається в даному пункті. Таким чином, можна дійти до висновку, що сталася описка, яка в подальшому була виправлена позивачем шляхом нанесення коректуючої рідини і написання прописом слова «пеню».

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною, оскільки вона нараховувалася на суму боргу -358 674,12 грн. За розрахунком суду, розмір пені складає -19 344,89 грн.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду, а саме у розмірі - 19 344,89 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 4 042,81 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду, розмір трьох відсотків річних складає 3 879,57 грн. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але за розрахунком суду, а саме 3 879,57 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом Огійчук О.А. укладено Договір про надання юридичних та виконання юридичних робіт № 16/081 від 16.08.2012р. (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3480/10 від 25.10.2007р.), за умовами якого адвокат, як виконавець, зобов'язався надати позивачу, як замовнику, юридичні послуги та виконати юридичні роботи, передбачені цим Договором, а замовник зобов'язався прийняти юридичні послуги та роботи, оплатити їх, а також виконати інші дії, передбачені цим Договором).

Платіжним дорученням № 2147 від 01.10.2012р. позивач сплатив адвокату Огійчуку О.А. 37 000 грн. Проте, суд вважає наведений розрахунок таким, що значно перебільшує суму позовних вимог та надання адвокатом юридичних послуг, а тому суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, у розмірі -5% від суми задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, щодо сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233) на користь Приватного підприємства "Ай.Еф.Сі.Дістрібюшн" (юридична адреса: 03680, м. Київ, пр.-т Академіка Палладіна, буд 32-Б; поштова адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б, офіс 230, код ЄДРПОУ 35223994), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг у розмірі -355 087 (триста п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 38 коп., пеню у розмірі -19 344 (дев'ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 89 коп., три відсотка річних у розмірі -3 879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 57 коп. та 7 566 (сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 20 листопада 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук