Ухвала

від 19.08.2015 по справі 820/6525/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/34458/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкова Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Інспекція)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014

у справі № 820/6525/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень .

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Александрової Т.В.,

відповідача - Української Т.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.04.2014 № 0000024700 та № 0000014700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 у позові відмовлено. Названу постанову мотивовано тим, що оскільки операції з постачання товару позивачеві у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика чистоти і красоти» (далі - ТОВ «Фабрика чистоти і красоти») не мали безперервного, ритмічного характеру, то підстави для складення зведеної податкової накладної за такими операціями відсутні.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що подані позивачем графіки постачання та оплати товару за договором поставки від 01.11.2013 № 132/Бух/13 підтверджують ритмічність цих поставок, що, в свою чергу, зумовлює право платника на підтвердження податкового кредиту з ПДВ за такими операціями за зведеною податковою накладною.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (далі - Порядок), та фактичним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за листопад, грудень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року на рахунок платника у банку. Вказану перевірку оформлено актом від 21.03.2014 № 88/27-09-47/30357250.

Під час цієї перевірки Інспекція не визнала право позивача на податковий кредит у сумі 518 504,95 грн. за зведеною податковою накладною від 31.12.2013 № 61, виписаною постачальником - ТОВ «Фабрика чистоти і красоти» з тих мотивів, що: взаємовідносини позивача з цим контрагентом у рамках виконання договору поставки від 01.11.2013 № 132/Бух/13 не мали безперервний або ритмічний характер; у цьому договорі не передбачено періодичності оплати товару, строк поставки товару визначено п'ятиденним терміном з моменту одержання постачальником замовлення покупця.

На підставі цього відповідач дійшов висновку про відсутність підстав, з якими чинне податкове законодавство (зокрема, пункт 15 Порядку) пов'язує право платника на складення зведеної податкової накладної, та прийняв:

податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0000024700, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 253 451 грн. із застосуванням 126 725,50 грн. штрафних санкцій;

податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 № 0000014700 про визначення платникові суми завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2013 року у розмірі 265 054 грн.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 ПК форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, однією з обов'язкових умов підтвердження платником права на податковий кредит є наявність податкової накладної, яка за формою та змістом відповідає законодавчо установленим вимогам.

Згідно з пунктом 14 Порядку податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У той же час пунктом 15 Порядку передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Аналізована законодавча норма пов'язує можливість виписки зведеної податкової накладної з одночасною наявність таких умов, як безперервний або ритмічний характер постачання при постійних зв'язках із покупцем, визначена у договорі періодичність оплати поставок та наявність у платника товарно-супровідних документів, складенням яких опосередковані такі поставки.

Чинне законодавство не містить нормативного визначення «ритмічних» та «безперервних» поставок, а відтак критерії ритмічності, безперервності та сталості господарських зв'язків учасники договору встановлюють самостійно; на практиці ритмічність характеризується виконанням не менше двох поставок на місяць.

Водночас наведена норма встановлює конкретні вимоги щодо періодичності оплати поставлених товарів, послуг, яка має бути встановлена у договорі та здійснюватися через певні проміжки часу.

У справі, що розглядається, суди дійшли різних висновків щодо дотримання платником наведених вимог при здійсненні операцій з придбання товару у ТОВ «Фабрика чистоти і краси» за договором від 01.11.2013 № 132/Буз/13.

Так, аналізуючи умови цього Договору щодо строків виконання поставок товару та періодичності його оплати, суди встановили, що пунктом 2.3 Договору передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання замовлення на умовах DDP склад покупця, автомобільним транспортом; згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки за товар між покупцем та постачальником здійснюються протягом 20 календарних днів з дати отримання товару.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, наведеними умовами Договору сторони визначили не періодичність (тобто повторність, циклічність через певний проміжок часу), а строк оплати товару, який при цьому відповідно до розглядуваних умов може бути як рідше одного разу на місяць, так і пізніше останнього дня місяця.

Додатковою угодою від 02.12.2013 № 1 до цього Договору, сторонами було встановлено, що поставка здійснюється постачальником відповідно до узгодженого графіку поставок, однак при цьому умови оплати товару учасниками договору змінено не було.

Також ані під час податкової перевірки, ані у ході судового розгляду справи Товариством не було представлено товарно-супровідної документації на поставлений товар; як вірно встановили суди, подані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені під час постачання товару третіми особами в адресу ТОВ «Фабрика чистоти і краси», а тому не стосуються оформлення розглядуваних операцій між цим позивачем та названим постачальником.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про недотримання позивачем умов, з якими пункт 15 Порядку пов'язує право на виписку зведеної податкової накладної від 31.12.2013 № 61, та правомірно відмовив у визнанні податкової вигоди платника на підставі цієї накладної.

У апеляційного суду не було об'єктивних підстав для надання іншої правової оцінки наведеним обставинам справи. Так, апеляційний суд фактично вдався до встановлення реальності виконання розглядуваних поставок, що Інспекцією не заперечується та у даному спорі не має вирішального значення для з'ясування підстав виписування зведеної податкової накладної. Висновок суду про фактичне ритмічне постачання товару позивачеві також не спростовує правильності наданої судом першої інстанції правової оцінки обставинам даної справи, позаяк не підтверджує періодичності оплати товару, що, як було зазначено вище, є обов'язковою умовою складення зведеної податкової накладної.

Також апеляційним судом не спростовано належним чином відсутності товарно-супровідної документації, складеної за операціями між Товариством та ТОВ «Фабрика чистоти і краси».

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення правильне та вмотивоване рішення суду першої інстанції у справі.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкова Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі № 820/6525/14 скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 у справі № 820/6525/14 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько