Постанова

від 19.08.2015 по справі 808/5483/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/61670/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Інспекція)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014

у справі № 808/5483/13-а

за позовом приватного підприємства "ТУРБО-К" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про: визнання протиправним та скасування наказів Інспекції від 04.02.2013 № 135, від 06.02.2013 № 145, від 14.02.2013 № 167, якими було призначено податкові перевірки Підприємства; визнання протиправними дій відповідача з проведення позапланової документальної виїзної перевірки Підприємства та зобов'язання Інспекцію спростувати висновки цієї перевірки, викладені в акті від 26.02.2013 № 436/2214/13608111.

Позовні вимоги мотивовано протиправним надсиланням контролюючим органом запитів платникові без пояснення причин цього, у зв'язку з чим ненадання позивачем пояснень на такі запити не може розглядатися як підстава для призначення податкової перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК). Також Підприємство наголошує на неправильності наданої відповідачем податкової кваліфікації взаємовідносин платника з контрагентами в оспорюваному акті перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014, позов задоволено частково; оспорювані накази Інспекції скасовано, визнано протиправними дії відповідача з проведення спірної перевірки з підстав, викладених у позовній заяві; в решті позову відмовлено з посиланням на те, що висновки акта перевірки не підлягають самостійному оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів наявним у справі доказам та нормам матеріального права, що регулюють розглядувані правовідносини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову перевірку Підприємства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з приватним підприємством «Екоскан Сервіс», приватним науково-виробничим підприємством «Техніка» за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, товариством з обмеженою відповідальністю «Маркотрейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Марон», товариством з обмеженою відповідальністю «Цоколь» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Дидактика» за період з 01.01.2009 по 31.12.2012. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 26.02.2013 № 436/2214/13608111, в якому викладено, зокрема, висновок Інспекції про фіктивність правочинів між позивачем і названими контрагентами та відсутність між ними фактичних фінансово-господарських операцій, опосередкованих реальним рухом активів.

Названу перевірку було проведено за наказом начальника Інспекції від 04.02.2013 № 135 «Про проведення документальної позапланової перевірки» (з урахуванням змін, внесених наказом від 06.02.2013 № 145, та продовження терміну проведення перевірки за наказом від 14.02.2013 № 167) з підстав ненадання платником пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язкові запити контролюючого органу від 20.11.2012 № 5305/10/22-211, від 20.12.2012 № 6156/10/22-1417, від 04.01.2013 № 721-10/2214 та від 16.01.2013 № 304/10/22-1417.

Згідно з вимогами пункту 73.3 статті 73 ПК органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1).

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій запитів Інспекції вбачається, що витребування податковим органом запитуваної інформації по взаємовідносинам Підприємства з контрагентом було зумовлено отриманням Інспекцією податкової інформації (матеріалів перевірок), які свідчать про можливі порушення позивачем вимог законодавства у сфері оподаткування.

Наведене цілком відповідає підставі направлення запиту, викладеній у пункті 1 частини третьої пункту 73.3 статті 73 ПК, та спростовує твердження позивача (помилково підтримані судами попередніх інстанцій) про незазначення Інспекцією підстав надсилання спірних запитів.

Слід також зазначити, що чинним податковим законодавством (зокрема, статтею 73 ПК) не встановлено ані конкретної форми запиту контролюючого органу, ані ступеня деталізації обставин, які зумовили направлення такого запиту платникові. Коло запитуваної Інспекцією інформації у представлених запитах відповідає повноваженням контролюючого органу та змісту розглядуваного контрольного заходу.

А відтак у даному разі у позивача не було об'єктивних мотивів для відмови у наданні відповідачеві пояснень та витребовуваних документів на їх підтвердження.

Частиною п'ятою пункту 73.3 цієї ж статті ПК встановлено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Ненадання ж платником пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, направленого контролюючим органом у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, є обставиною, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пов'язує здійснення документальної позапланової перевірки.

З урахуванням викладеного у даному разі слід погодитися із законністю призначення оспорюваної перевірки, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову у відповідній частині відсутні.

В частині відмови у позові судові акти учасниками провадження не оскаржуються, у зв'язку з чим у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Підприємства.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2014 у справі № 808/5483/13-а скасувати.

3. у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько