Постанова

від 01.10.2009 по справі 10/128

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/128

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.2009  року                                                            Справа № 10/128

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                  Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                      Антонова І.В.

за участю представників:

від позивача:                               -Олексіюк О.В., представник за дов. №Д/099 від 01.09.09;

від відповідача:                              -Набока Н.В., власник ПП "Імперія - М", паспорт ЕК №127668, виданий 14.12.95 Ленінським РВ УМВС України в Луганській області;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу:                    Приватного підприємства „Імперія –М”, м. Луганськ  

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від                                        16.07.09

по справі                              №10/128 (суддя –Мінська Т.М.)

за позовом                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„ГПІ-5”, м. Київ

до відповідача                    Приватного підприємства „Імперія –М”, м. Луганськ  

про                                         стягнення 167814 грн. 88 коп.  

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ГПІ-5”, м. Київ (далі за текстом –ТОВ „ГПІ-5”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 03.06.09 №Д/070 з вимогами про стягнення з Приватного підприємства „Імперія - М”, м. Луганськ (далі за текстом –ПП „Імперія - М”, відповідач), основного боргу у сумі 156606 грн. 22 коп., пені у сумі 8769 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 1029 грн. 60 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 1409 грн. 46 коп. (всього –у сумі 167814 грн. 88 коп.).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №Д/094 від 08.07.09 збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди (найму) № 42 від 14.05.08 у сумі 156606 грн. 22 коп., пеню  у сумі 12230 грн. 46 коп., 3% річних  у сумі 1480 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у сумі 3946 грн. 40 коп., всього  - 174263 грн. 13 коп.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 16.07.09 у даній справі позов задоволений повністю, а саме: з відповідача на корить позивача стягнуто заборгованість у сумі 156606 грн. 22 коп., пеню у сумі 12230 грн. 46 коп., 3% річних у сумі 1480 грн. 05 коп., інфляційні втрати у сумі 3946 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1742 грн. 63 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

          Дане судом першої інстанції рішення мотивоване положеннями ст. ст. 16, 526, 546, 625, 627, 762 Цивільного кодексу України та тим, що позовні вимоги підтверджені документально й відповідають вимогам законодавства.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 16.07.09 у справі №10/128, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 13.08.09 б/н та доповнення до неї від 24.09.09 б/н, у яких просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

          В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:

-на думку апелянта, оскаржуване рішення господарського суду Луганської області є необ'єктивним та необґрунтованим, оскільки судом при розгляді даної справи не були з'ясовані та досліджені належним чином всі обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та їм не була надана належна правова оцінка. Також  апелянт вважає, що при винесенні цього рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права;

-відповідач зазначив, що під час судового розгляду даної справи у суді першої інстанції він не отримував від останнього жодного повідомлення про розгляд справи, а тому був унеможливлений належним чином представляти та захищати свої інтереси в суді під час розгляду справи та винесення оскаржуваного рішення.

Позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених в його апеляційній скарзі, за відзивом від 01.09.09 №Д/098, який 02.09.09 згідно з календарним штемпелем Київського відділення поштового зв'язку на поштовому конверті надіслав до Луганського апеляційного господарського суду, та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, а апеляційну скаргу відповідача  - без задоволення.

          Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.08.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Імперія - М”, м. Луганськ, від 13.08.08 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 16.07.09 у справі №10/128 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Парамонова Т.Ф., суддя -  Єжова С.С., суддя -  Семендяєва І.В.

          У зв'язку з виходом з відпустки судді Бойченка К.І. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Парамонову Т.Ф. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №10/128 та введено до складу цієї колегії головуючого суддю Бойченко К.І.

          У зв'язку з відпусткою судді Єжової С.С. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.09.09, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Єжову С.С. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №10/128 та введено до складу цієї колегії суддю Баннову Т.М.

          Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Закрите акціонерне товариство „ГПІ-5”,          м. Київ, правонаступником якого є позивач, як орендодавець, та Приватне підприємство „Імперія - М”, м. Луганськ, –відповідач у справі, як орендар, 14 травня 2008 року уклали договір оренди (найму) №42 (далі за текстом - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору та акту приймання –передачі від 19 травня 2008 року відповідач прийняв у тимчасове платне користування з 19 травня 2008 року нежитлове приміщення загальною площею 181 м2 на 1-му поверсі (окремий вхід) в будинку ЗАТ „ГПІ-5”, правонаступником якого є позивач, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, для розміщення виставкового залу меблів та супутніх товарів.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили розмір орендної плати за 181м2 площі приміщення в червні 2008 року, а п. 10.2 –порядок її визначення за кожний наступний місяць.

Умовами п. 10.6 договору сторони передбачили, що оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць у терміни:

-орендна плата та відшкодування вартості земельного податку до 20-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата;

-відшкодування вартості послуг електрозв'язку, спожитої електроенергії, водопостачання холодного та гарячого, водовідведення, опалення, вивозу сміття –до 20 числа наступного місяця, за який здійснюється оплата.

За умовами п. 18.1 договору сторони встановили, що у випадку прострочення відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення платежів за договором, він сплачує пеню у розмірі, який обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України і діючої у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 23.1 договору сторони обумовили строк його дії –з 19 травня 2008 року до 30 квітня 2011 року.

У подальшому сторони 21 жовтня 2008 року підписали додаткову угоду №1 до договору, у якій дійшли згоди щодо припинення дії договору достроково –31 жовтня 2008 року.

22 жовтня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №2 до договору, за умовами п. 1 якої засвідчили, що станом на 22.10.08 загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 502365 грн. 59 коп. (далі за текстом –додаткова угода №2).

Пунктом 2.1 додаткової угоди №2 сторони встановили, що частину заборгованості у розмірі 15000 грн. 00 коп. відповідач сплачує позивачу грошовими коштами протягом трьох місяців з дати підписання цієї додаткової угоди.

Умовами п. 2.2 додаткової угоди №2 сторони передбачили, що частину заборгованості у розмірі 330759 грн. 37 коп. відповідач сплачує позивачу в натуральній формі шляхом передання у власність позивача майна згідно переліку (додаток №1 до цієї додаткової угоди) на суму, що еквівалентна вищевказаній.

Згідно з п. 2.3 додаткової угоди №2 частину заборгованості у розмірі 156606 грн. 22 коп. відповідач сплачує позивачу грошовими коштами до 15 березня 2009 року включно.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, що підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав умови п. 2.3 додаткової угоди №2 та має заборгованість перед позивачем у сумі 156606 грн. 22 коп.

Доказів погашення цієї заборгованості відповідач не надав, у тому числі і після складання акту звірки розрахунків від 30.04.09, в якому відображена сума боргу, що заявлена до стягнення.

Таким чином, вимоги щодо стягнення боргу є обґрунтованими.

На підставі умов п. 18.1 договору позивач розрахував відповідачу пеню за період з 16.03.09 по 08.07.09, загальна сума якої склала 12230 грн. 46 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Від суми заборгованості, що заявлена до стягнення, позивач розрахував 3% річних за період з 16.03.09 по 08.07.09, загальна сума яких склала 1480 грн. 05 коп., а також інфляційні нарахування за період з квітня по червень 2009 року, розмір яких склав 3946 грн. 40 коп.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Стосовно доводів ПП „Імперія-М” щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що воно не отримувало жодного повідомлення з господарського суду Луганської області про розгляд справи, та було унеможливлено належним чином представляти та захищати свої інтереси в суді під час розгляду даної справи та при постановлені рішення, то такі твердження скаржника не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Правовий аналіз матеріалів справи свідчить про те, що за позовною заявою ТОВ „ГПІ-5” господарський суд Луганської області ухвалою від 16.06.09 порушив провадження у даній справі та призначив розгляд цієї справи на 02.07.09 о 12 годині 20 хвилин.

Як свідчить відмітка канцелярії суду першої інстанції на зворотній стороні такої ухвали, підшитої до матеріалів справи, вона була надіслана сторонам у справі 18.06.09 (вих. №664).

Ухвалою суду першої інстанції від 02.07.09 розгляд справи було відкладено на 16.07.09 о 12 годині 00 хвилин.

Матеріали даної справи свідчать про те, що у судовому засіданні, яке відбулося 02.07.09 приймали участь як представник позивача, так і представник відповідача (директор Набока Н.В.).

Як вбачається з повідомлення суду (а.с. 38) учасники судового процесу через своїх представників 02.07.09 були письмово повідомлені про день, місце і час наступного судового засідання (16.07.09 о 12 годині 00 хвилин).

Крім того, про місце, дату і час наступного судового засідання суд першої інстанції повідомив сторони ухвалою від 02.07.09 (а.с. 40), яка надіслана сторонам 06.07.09 (вих. №726 від 06.07.09).

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 16.07.09 (дата прийняття оскаржуваного рішення) не прибув, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи з 16.07.09 на іншу дату не звернувся.

Також, відповідач відзиву на позов та на заяву про збільшення розміру позовних вимог, копія якої була направлена позивачем відповідачу заздалегідь (08.07.09), не надав.

За таких обставин, суд першої інстанції на законних підставах вирішив спір по суті за наявними у справі матеріалами, що відповідає вимогам ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржником не надано доказів необґрунтованості вимог позивача, у тому числі і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

При розгляді даної справи у Луганському апеляційному господарському суді стало відомо, що Набока Наталія Валеріївна, яка підписала від імені відповідача апеляційну скаргу у якості директора, згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 27.05.09 у справі      №1-290/09, який набрав законної сили, визнана винною в скоєні злочину, передбаченого ч. 2        ст. 191 Кримінального кодексу України, та їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади у сфері фінансово-господарської діяльності строком на 1(один) рік. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України Набоку Н.В. звільнено від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням  - з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідачем наданий до матеріалів даної справи копія наказу №2-К від 28.05.09 як доказ звільнення Набоки Наталії Валеріївни з посади директора ТОВ „Імперія - М” за власним бажанням.

З доданих до листа відповідача від 01.10.09 б/н Статуту та рішення власника від 31.07.06 б/н вбачається, що Набока Н.В. є засновником підприємства відповідача та має право як власник здійснювати управління підприємством особисто або через директора, з яким укладається трудовий договір.

З усних пояснень Набоки Н.В. у судовому засіданні, а також з письмової примітки на копії наказу №2-К від 28.05.09 вбачається, що на ПП „Імперія - М” на даний час посада директора вакантна, а апеляційну скаргу Набока Н.В. підписувала як власник підприємства, а не як директор, а тому припис „директор” просить вважати помилковим з урахуванням вказаного вище наказу.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає розгляду по суті.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення порушення норм матеріального та процесуального права (у тому числі, які б були підставою для обов'язкового скасування рішення) не допущено, висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на матеріалах справи, а доводи апелянта не заслуговують на увагу, відтак, оскаржуване рішення від 16.07.09 у справі №10/128 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 871 грн. 32 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) –Приватне підприємство    „Імперія - М”, м. Луганськ.

Приватному підприємству „Імперія - М”, кв. Шевченко, буд. 39, кв. 53, м. Луганськ, 91033, ідентифікаційний код №34525744, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93 слід повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 08 грн. 68 коп., перераховане за квитанцією від 13.08.09 б/н на загальну суму 110 грн. 00 коп., яка знаходиться у матеріалах справи №10/128.

             У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Імперія - М”, м. Луганськ, від 13.08.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 16.07.09 у справі №10/128 залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 16.07.09 у справі №10/128 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 871 грн. 32 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) –Приватне підприємство „Імперія - М”, м. Луганськ.

          4.Повернути Приватному підприємству „Імперія - М”, кв. Шевченко, буд. 39, кв. 53,          м. Луганськ, 91033, ідентифікаційний код №34525744, з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 08 грн. 68 коп., перераховане за квитанцією від 13.08.09 б/н на загальну суму 110 грн. 00 коп., яка знаходиться у матеріалах справи №10/128.

Підставою повернення зайве сплаченого державного мита з Державного бюджету України є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

          Суддя                                                                                І.В. Семендяєва