Постанова

від 16.11.2010 по справі 2а-460/2010

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-460

2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. м. Снятии

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА про визнання дії неправомірними та стягнення недоотриманої щорічної разової допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Снятинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА в якому просить визнати дії УПСЗН Снятинської РДА при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними, зобов’язати УПСЗН Снятинської РДА виплатити недоплачені кошти недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки.

Позовні вимоги мотивувала тим, що є постраждалою внаслідок ЧАЕС І категорії, та інвалідом III групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4-ох мінімальних заробітних плат встановлених на момент виплати. Однак, їй виплачували у 2007-2009 роках щорічну допомогу у значно меншому розмірі, тобто 90 грн., а тому просить визнати відмову відповідача неправомірною, зобов'язати УПСЗН Снятинської РДА виплатити недоплачені кошти недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки.

На підставі ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Відповідач в запереченнях позовні вимоги не визнав, зазначивши, що виплата позивачці одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки проводилася відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дана постанова ніким не відмінена і діє на даний час, а тому просить в позові відмовити. Також вказав, що позивач пропустив строк звернення до суду, тому просив застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які склалися між позивачем та Управлінням праці та соціального захисту населення Снятинської РДА, регулюються Конституцією України, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що позивачка є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що стверджується копією посвідчення серії А № 118512 від 29.05.2005 року та вкладкою до нього № 625820 С від 21.05.2008 року, є інвалідом III групи (довідка МСЕК № 202976), захворювання пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що стверджується експертним заключениям № 14 від 03.10.1998 року.

Відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 20.06.96 року) щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Мінімальна заробітна плата встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.

Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку доплати до пенсії вони виконували вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Приймаючи постанову № 562 від 12.07.2005 року КМУ порушив Конституцію України, звузив зміст існуючих прав і свобод громадянина. Суд, виходячи з того що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має

вишу юридичну силу над урядовим нормативно-правовим актом, вважає, що позивачу неправомірно не виплатили в повному обсязі щорічну допомогу на оздоровлення, як Інваліду II групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулася до суду 22.10.2010 року.

Позивачкою не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними, а його юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення закону залежить виключно від бажання особи. І тому суд погоджується з відповідачем про пропущення строку звернення позивача до суду, щодо вимог виплати у 2007-2008 роках. А тому в цій частині позов було залишено без розгляду.

За 2009 рік строк позовної давності не пропущено, оскільки позивачу стало відомо про порушення його прав у вересні 2010 року, а спірні правовідносини мають триваючих характер і на них поширюються вимоги КАС України у редакції до 07.07.2010 року. Зокрема, ст. 99 КАС України, у вказаній редакції, встановлювала річний строк звернення до суду.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавстві. України та матеріалів справи, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки базуються на законі, обґрунтовані і доведенні, а тому слід визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА щодо відмови позивачці у виплаті щорічної допомоги на здоровлення, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Снятинської РДА провести перерахунок та виплатити позивачці недоплачену щорічну допомогу на здоровлення згідно ч.4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2009 рік з урахуванням проведених виплат.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 99, 159, 161-163, 183 2 КАС України суд, -

• ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати дії УПСЗН Снятинської РДА щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов'язати УПСЗН Снятинської РДА провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4-ох мінімальних заробітних плат, згідно ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік з врахуванням проведених виплат.

На постанову може бути подано апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Снятинський районний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Головуючий:підпис

Суддя Снятинського районного суду : М.М. Калиновський