Рішення

від 19.08.2015 по справі 155/670/15-ц

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 155/670/15-ц

Номер провадження: 2/156/206/15

рядок статзвіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 року Іваничівський районний суд Волинської області

в складі : головуючого - судді Шумського А.А.

за участю: секретаря Фітя А.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іваничі справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування приналежної речі, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування приналежної речі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 9 червня 2005 року відповідач відчужила позивачу житловий будинок разом із господарськими будівлями, який знаходиться в с. Старостав по вул. Центральній, 54 Горохівського району Волинської області. Всупереч зазначеному договору, відповідач не повідомила позивача про права третіх осіб на предмет договору та його недоліки, а саме, договір не містить даних щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок. ОСОБА_2 перешкоджає позивачу використовувати земельну ділянку розміром 0,25 га., яка призначена для обслуговування житлового будинку, який був відчужений відповідно до вище вказаного договору купівлі-продажу. Враховуючи, що будинковолодіння нерозривно пов'язане із земельною ділянкою площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку кадастровий номер 0720888303:01:001:0088 та враховуючи, що вона є приналежною річчю будинку, то просить суд зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в с. Старостав по вул. Центральній, 54 Горохівського району.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити та додатково пояснив, що вказаний спір вони неодноразово намагались врегулювати, однак апеляційний суд Волинської області висловив свою позицію, що вимога про втрату права власності на земельну ділянку відповідачем до задоволення не підлягає, а тому вони просять передати позивачу земельну ділянку для обслуговування будинку, тобто завершити договір купівлі-продажу житлового будинку. Передача земельної ділянки позивачу не є позбавленням права власності на неї відповідача, оскільки це може бути довгострокова оренда. Зазначена позовна вимога не є такою, що вже розглядалася у судах, предмет спору той самий, але підстави для вимоги інші. Крім того, зазначив, що саме земельна ділянка розміром 0,25 га. призначена для обслуговування житлового будинку.

Відповідач ОСОБА_2 зазначені позовні вимоги не визнала повністю та пояснила суду, що продаючи житловий будинок, земельна ділянка на якій він був розташований була у володінні її матері ОСОБА_5 і позивачу про це було відомо достеменно. Чинне законодавство на той час дозволяло продавати об'єкт нерухомого майна без земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_3 додатково пояснив суду, що передача земельної ділянки не може відбутись без її відчуження, а законодавство, яке діяло на момент укладення договору купівлі-продажу дозволяло здійснювати продаж нерухомого майна, житлового будинку, без земельної ділянки, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що 9 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться в с. Старостав по вул. Центральній, 54 Горохівського району. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.6-7).

На момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, земельна ділянка площею 0,60 га. належала матері відповідача ОСОБА_5, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВЛ № 021546.

18 серпня 2007 року ОСОБА_5 померла. Спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_2 і їй державним нотаріусом Горохівської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. У склад спадщини входила спірна земельна ділянка площею 0,60 га., яка розташована на території с. Старостав Холонівської сільської ради Горохівського району (а.с. 22). На підставі зазначеного свідоцтва відповідачу було надано витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі нерухомого майна (а.с. 70).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно 9товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що об'єктом продажу договору купівлі-продажу від 9 червня 2005 року був житловий будинок, який знаходиться в с. Старостав по вул. Центральній, 54 Горохівського району і відповідач була належним продавцем нерухомого майна, могла вчиняти правочини щодо розпорядження ним. Позивач належно прийняла у власність передане їй майно згідно договору купівлі-продажу та сплатила за нього визначену ціну.

Судом належно встановлено, що ОСОБА_2 на момент укладення договору купівлі-продажу не була власником земельної ділянки в розмірі 0,60 га., яка знаходиться в с. Старостав по вул. Центральній, 54 Горохівського району, а тому і не мала законних підстав нею розпоряджатися.

Посилання позивача на те, що земельна ділянка, яка знаходиться біля житлового будинку № 54 по вул. Центральній с. Старостав Горохівського району, цільове призначення якої для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель згідно державного акту на право приватної власності на землю та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є приналежною річчю вказаного будинку не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки два об'єкти нерухомості є відокремленими один від одного і мають різне цільове призначення.

Разом з тим, відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника. Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти.

Відповідно до п. п. 18, 18-1, 18-2 Постанови Пленуму ВС України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді земельних справ» до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно ст. 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Як встановлено в судовому засіданні, під час посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, сторонами не було вирішено питання щодо переходу права власності на земельну ділянку та не визначено даних щодо розміру земельної ділянки та її кадастрового номеру. Судом встановлено, що позивач відмовився провести експертизу щодо визначення розміру земельної ділянки необхідної для обслуговування будинковолодіння. Сторони не заперечили той факт, що відповідач пропонувала позивачу укласти договір про оплатне користування земельною ділянкою та повернення будинку їй з оплатою його вартості за ціною договору, однак відповідач на вказане не погоджується.

Разом з тим, позивач просить передати їй земельну ділянку в розмірі 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак, як вбачається із відповіді Холонівської сільської ради Горохівського району ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель у розмірі 0,15 га., а для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,45 га.

На підставі наведено суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 8,10, 11, 14, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. 321, 655 ЦК України, 140, 143 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування приналежної речі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. А. Шумський