Рішення

від 01.07.2014 по справі 905/4151/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2014 Справа № 905/4151/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Федорової А.О.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: ОСОБА_1 - керівник особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс», м. Донецьк

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агросервіс», м. Донецьк;

2) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агропус», м. Донецьк

про: визнання недійсним договору

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агропус» про визнання недійсним договору № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за спірним договором відступлено право вимоги за договором поворотної фінансової допомоги № 2-3М від 05.05.2011р., боржником та позичальником за яким є саме ПАТ «Донагроімпекс». Позивач стверджує, що договір № 2-3М від 05.05.2011р. між ним та відповідачем-1 укладено з порушенням письмової форми та однозначно не визначає порядку і строків повернення фінансової допомоги. Позивач вважає, що договір № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги має бути визнаний недійсним на підставі ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України оскільки не відповідає ст.ст. 513, 517 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 та відповідач-2 у відзивах та поясненнях проти задоволення позову заперечили, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Відповідачі зазначають, що договір № 2-3М від 06.05.2011р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено та передано шляхом електронного зв'язку та факсових копій та відповідно сторонами були вчинені дії, що потягли за собою відповідні наслідки - фактичне перерахування грошових коштів позивачем та обов'язок їх повернення з боку відповідача. За твердженням відповідачів, за договором № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги ТОВ «Агросервіс» передав, а ТОВ «Агропус» прийняв саме той обсяг прав первісного кредитора, що існував у ТОВ «Агросервіс» на момент укладення договору про відступлення права вимоги, а спірні питання щодо обсягу цих прав вирішуються у справі № 37/211. На думку відповідачів спірний договір № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги відповідає ст.ст.513, 514 Цивільного кодексу України, зміна кредитора не потребує згоди боржника та ніяким чином не впливає на обсяг прав та обов'язків боржника, тому відсутні підстави для визнання такого договору недійсним згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. справу № 905/4151/13 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями. За результатами автоматичного розподілу, справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Розгляд справи зупинявся до вирішення господарським судом пов'язаних з нею інших справ № 905/6357/13 про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р. та справи № 905/8939/13 про визнання неукладеним договору зворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2013 по справі № 905/6357/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р., в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги №2-ЗМ від 06.05.2011р. відмовлено повністю.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2014р. по справі № 905/8939/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014р., в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства В«ДонагроімпексВ» до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«АгросервісВ» про визнання неукладеним договору зворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р. відмовлено.

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 30.05.2014р. провадження у справі № 905/4151/13 поновлено та призначено до розгляду.

У судове засідання, що відбулось 01.07.2014р., позивач та відповідач-1 своїх представників не направили, про дату, час та місце повідомлені належним чином.

Відповідач-2 підтримав заперечення проти задоволення позову.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, неявка представників позивача та відповідача-1 не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається за наявним матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, господарський суд виходить з наступного.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2013 по справі № 905/6357/13, між ТОВ В«АгросервісВ» (позикодавець) та ПАТ В«ДонагроімпексВ» (позичальник) 06.05.2011 року укладений договір зворотної фінансової допомоги №2-ЗМ, за умовами якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 860000,00грн., а позичальник зобов'язується повернути її в тому ж розмірі, в строки, передбачені в договорі.

Відповідно до п.2.1 договору позикодавець передає позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок останнього, якщо інша форма передачі не буде визначена за згодою сторін.

Згідно з п.2.4 договір є безвідсотковим.

Моментом передачі грошових коштів сторони визначили дату, вказану на платіжному документі, що підтверджує передачу грошових коштів позичальнику (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору передані позичальнику грошові кошти можуть бути повернуті як одноразово в повному обсязі, так і частинами, при цьому сума повинна бути повністю повернута до 25.05.2011р.

У пункті 5.1 договору сторони узгодили, що він вступає в силу з моменту передачі коштів позикодавцем позичальнику та діє до 25.05.2011р., а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2013 по справі № 905/6357/13 також встановлено, що позикодавець платіжним дорученням №301 від 06.05.2011 року перерахував на рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 860000,00грн.

06.05.2011 року о 13 год. 00хв. ПАТ В«ДонагроімпексВ» направлений ТОВ В«АгросервісВ» факсовим зв'язком примірник договору зворотної фінансової допомоги (обидві сторінки), друга сторінка якого з підписом та печатками позикодавця та позичальника наявна в матеріалах справи.

Згідно довідки банківської установи з особового рахунку позивача, 06.05.2011р. о 15 год. 33хв. грошові кошти відповідача в сумі 860000,00грн. зараховані на банківський рахунок позивача.

З протоколу огляду офісу ТОВ В«АгросервісВ» , складеного помічником прокурора м.Донецка І.Л. Тарасенко вбачається, що о 15:45год. на електрону адресу позивача надійшов файл з зображенням договору між ТОВ В«АгросервісВ» та ЗАТ В«ДонагроімпексВ» з реквізитами сторін, підписами та печатками підприємств, пунктом 3.2 зазначеного договору встановлена дата повернення грошових коштів - 25.05.2011р.

При розгляді справи № 905/6357/13 господарський суд Донецької області дійшов висновку, що укладаючи договір зворотної фінансової допомоги №2-ЗМ від 06.05.2011р., сторони узгодили його істотні умови, зокрема строк повернення фінансової допомоги - 25.05.2011р.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2013 по справі № 905/6357/13 набрало законної сили.

За приписами статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2013 по справі № 905/6357/13 набрало законної сили, тому обставини, встановлені цим рішенням мають преюдиційне значення при вирішенні спору у справі № 905/4151/13.

Матеріали справи свідчать, що 24.04.2013р. між ТОВ «Агросервіс» (первісний кредитор) та ТОВ «Агропус» (новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення права вимоги.

За цим договором первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р. (первісний договір), укладений між первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством «Донагроімпекс» (боржник). Розмір заборгованості визначений у договорі про надання поворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р. у розмірі 860000,00 грн.

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань.

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 1000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди до 26.04.2013р. (п.2.1, п.2.2 договору).

У пункті 3.1 договору первісний кредитор зобов'язався передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, у термін до 26 квітня 2013р.

Первісний кредитор зобов'язався сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в термін до 26 квітня 2013 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або безпосередньо посадовій особі боржника під розписку (п.3.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.5.1 договору).

Позивач вважає, що договір № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги має бути визнаний недійсним на підставі ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України оскільки, на думку позивача, не відповідає ст.ст. 513, 517 Цивільного кодексу України.

Приписами статей 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст..513 ЦК України).

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Згідно статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Агросервіс» (первісний кредитор, відповідач-1) вручив 24.04.2013р. під розписку особисто заступнику директора ТОВ «Агропус» (новий кредитор, відповідач-2) з супровідним листом від 24.04.2013р. № 20/06 наступні документи: договір про надання поворотної фінансової допомоги № 2-3М від 06.05.2011р. та платіжне доручення про перерахування грошових коштів у розмірі 860000,00 грн.

Первісний кредитор сповістив боржника (позивача) про відступлення права вимоги за договором № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги, про що свідчать наявний у справі опис вкладення у цінний лист з відміткою Укрпошти про відправлення 30.04.2013р.

Також з матеріалів справи вбачається, що на виконання п.2.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор сплатив первісному кредитору винагороду у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 322 від 25.04.2013р. на суму 1000,00 грн. та випискою ОТП Банк з особового рахунку ТОВ «Агропус» про рух коштів.

Отже, дії сторін (відповідачів) свідчать про те, що оспорюваний договір № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги фактично укладено, і цей договір відповідає вимогам закону.

Позивач не довів суду належними доказами обставин, з якими чинне законодавство пов'язує недійсність правочину. Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача згідно статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» про визнання недійсним договору № 1 від 24.04.2013р. про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Агропус», відмовити.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 01.07.2014р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 4 прим.

1- у справу

1 - позивачу

2 - відповідачам

(062) 387-57-08