Рішення

від 18.08.2015 по справі 910/16366/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2015Справа №910/16366/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Жулинській О.І. , розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16366/15

за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль,

до дочірнього підприємства «Сілволайн», м. Київ,

про стягнення 19 153,55 грн.,

за участю представників:

позивача - Сінькевич В.А. (довіреність від 17.01.2015 № 01-22/6-100);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Аеропорт) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства «Сілволайн» (далі - Підприємство) про стягнення: 14 387,60 грн. основного боргу за договором від 01.09.2013 № 02.2.2-14.24-4 (далі - Договір); 2 175,24 грн. пені; 118,25 грн. 3% річних; 2 472,46 грн. втрат від інфляції, а всього 19 153,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.07.2015.

10.07.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Крім того, позивач повідомив про те, що відповідач частково погасив борг у сумі 3 050,50 грн. 06.07.2015, що підтверджується банківською випискою від 06.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 розгляд справи було відкладено на 18.08.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 було припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 3 050,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача у судове засідання 18.08.2015 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду від 30.06.2015 та від 28.07.2015 не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучені конверти з копіями ухвал суду, які повернуті з адрес відповідача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2013 Підприємством і Аеропортом було укладено Договір, за умовами якого:

- з метою покращення обслуговування пасажирів в державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Аеропорт надає послуги зі створення умов для здійснення, за бажанням пасажирів, транспортування їх багажу працівниками Підприємства, а Підприємство оплачує отримані послуги (пункт 1.1 Договору);

- Підприємство зобов'язалося оплачувати Аеропорту вартість наданих послуг, підписувати акти приймання-передачі наданих послуг та надавати періодичні звіти повні, видані касовими апаратами (підпункт 2.1.7 пункту 2.1 Договору);

- ціна послуг зі створення умов для надання Підприємству можливості здійснювати діяльність на території Аеропорту визначається з розрахунку 10 % від чистого доходу за транспортування багажу пасажирів в місяць (без урахування ПДВ), що визначається на підставі довідки про чистий дохід за звітний місяць. Оплата послуг здійснюється Підприємством протягом всього періоду здійснення Підприємством діяльності (пункт 3.1 Договору);

- Підприємство до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає в бухгалтерію Аеропорту довідку про чистий дохід за звітний місяць, отриманий від діяльності Підприємства на території Аеропорту та періодичний звіт повний за звітний місяць (пункт 3.2 Договору);

- Аеропорт, на підставі довідки про чистий дохід, наданої Підприємством, щомісяця виставляє Підприємству рахунок за надані послуги за звітний місяць та виписує акт приймання-здачі виконаних послуг. Підприємство з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії Аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку проводиться Підприємством до 20 числа того ж місяця. Акт приймання-здачі виконаних послуг Підприємство зобов'язане підписати та повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаним сторонами. Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками підприємств або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про наявність таких повноважень (пункт 3.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 (пункт 7.1 Договору);

- подальше продовження дії Договору здійснюється за письмовим погодженням сторін (пункт 7.2 Договору).

31.01.2014 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої було продовжено термін дії Договору до 31.12.2014 (включно).

31.12.2014 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої було продовжено термін дії Договору до 31.12.2015 (включно).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - комерційним директором Смотровим Олексієм Олеговичем, який діяв на підставі довіреності від 03.02.2012 № 01-22/3-44, та від відповідача - генеральним директором Верещак Катериною Олександрівною, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 903 ЦК України встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору, на підставі довідок про чистий дохід, наданих Підприємством, Аеропортом за листопад 2014 року та за період з січня по квітень 2015 року були наданні послуги, що підтверджується рахунками-фактур та актами приймання-передачі виконаних послуг.

До матеріалів справи долучені такі рахунки-фактур: від 30.11.2014 № 226/1360 на суму 2 715,40 грн.; від 31.01.2015 № 226/51 на суму 3 050,50 грн.; від 28.02.2015 № 226/66 на суму 2 526,50 грн.; від 31.03.2015 № 226/198 на суму 3 591,30 грн.; від 30.04.2015 № 226/246 на суму 2 503,90 грн.

Позивач надіслав відповідачу на підписання такі акти приймання-здачі виконаних послуг: від 30.11.2014 на суму 2 715,40 грн.; від 31.01.2015 на суму 3 050,50 грн.; від 28.02.2015 на суму 2 526,50 грн.; від 31.03.2015 на суму 3 591,30 грн.; від 30.04.2015 на суму 2 503,90 грн.

Проте, конверти з вказаними актами були повернуті поштою з адреси відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, в порядку пункту 3.3 Договору акти вважаються прийнятими Підприємством.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач умови Договору з оплати не виконав та за послуги не розрахувався.

Аеропорт надсилав на адресу Підприємства претензію від 10.04.2015 № 35-28/5-60 та вимогу від 27.04.2015 № 35-28/5-62, з вимогами погасити борг.

Вказані листи були повернуті поштою з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, сума заборгованості за надані послуги складала 14 387,60 грн.

Після порушення провадження у справі Підприємство частково розрахувалося за надані послуги, перерахувавши на рахунок Аеропорту грошові кошти у сумі 3 050,50 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.07.2015 з рахунку позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 3 050,50 грн. припинено.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги складає - 11 337,10 грн. (14 387,60 грн. - 3 050,50 грн.).

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2 175,24 грн. пені; 2 472,46 грн. втрат від інфляції та 118,25 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 21.12.2014 по 24.06.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати послуг Підприємство сплачує Аеропорту за кожний день прострочення оплати послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості. Пеня нараховується до моменту повного погашення Підприємством заборгованості за даним Договором.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Сілволайн» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 22; 08300, Київська область, м. Бориспіль, а/с 140; ідентифікаційний код: 31899384) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»; ідентифікаційний код: 20572069): 11 337 (одинадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 10 коп. основного боргу; 2 175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 24 коп. пені; 118 (сто вісімнадцять) грн. 25 коп. 3% річних; 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 46 коп. втрат від інфляції та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 25.08.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук