Рішення

від 25.09.2012 по справі 5019/1167/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2012 р. Справа № 5019/1167/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Якимчук Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського

державного фонду підтримки селянських фермерських господарств в особі відділення

Рівненського Українського державного фонду підтримки селянських фермерських

господарств, м. Рівне

до відповідача ОСОБА_1 господарства «Бескід», с. Сатиїв Дубенського району

Рівненської області

про стягнення 4 409,20 грн.

за участю представників: прокурор - Шпинта С.М.; від позивача - ОСОБА_2- представник; від відповідача - не з'явився.

Представникам сторін, які прибули в засідання суду права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дубенський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств в особі відділення Рівненського Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 господарства "Бескід" 4000 грн. 00 коп. неповернутої фінансової допомоги, наданої згідно договору № 1 від 05.05.2006р. фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 309 грн. 20 коп. пені, а також 100 грн. 00. коп. інфляційних витрат.

У судовому засіданні 25.09.2012р. представник прокуратури та представник позивача зазначили, що відповідачем частково проведена оплата на суму 6000 грн. 00 коп., надавши при цьому квитанцію від 19.12.2007р. та від 29.03.2010р.

Відповідач у судове засідання 25 вересня 2012 року не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 14.09.2012р. відзиву на позов суду не подав, вимог не заперечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304175410.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає за можливе розглянути справу по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

5 травня 2006 року Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерське господарство "Бескід" уклали договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі в тексті Договір) Відповідно до умов п. 1 Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу 10 000 грн. фінансової підтримки (допомоги) для придбання молодняка птиці, свиней, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, посівного матеріалу, кормів, кормових добавок, а останній зобов'язувався використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її позивачу згідно з встановленим графіком:

- до 01.12.2007р. - 2 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2008 р. - 2 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2009р. - 2000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2010р. - 2 000 грн. 00 коп.;

- до 01.05.2011 р.- 2 000 грн. 00 коп. (п.3.4.2 Договору).

Договір скріплений підписами та відбитками печаток сторін. Змін та доповнень сторони до Договору не вносили.

Згідно з п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Квитанцією від 19 грудня 2007 року позивач перерахував відповідачу 2 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки (допомоги), квитанцією від 29 березня 2010 року - 4000 грн. 00 коп.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4000 грн. 00 коп.

Посилаючись на п.5.2 Договору, - позивач за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) нарахував 309 грн. 20 коп. пені.

Крім того, посилаючись на п.5.1 Договору позивач за прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) нарахував втрати, пов'язані з інфляцією за період з 01.12.2010 р. по 01.11.2011р. в розмірі 100 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно з ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи що, сума бору підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не оспорена, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 1 від 05.05.2006р. на суму 4 000 грн. 00 коп., 309 грн. 20 коп. пені та 100 грн. 00 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 господарства "Бескід" (35610, Рівненська область, Дубенський район, с.Сатиїв, код 30032796) на користь Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33028, м. Рівне, вул. Словацького, 1 к.113, код 13978486) одержувач держбюджет в м. Рівне, ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО - 22586331, р/рахунок 31235460700002) 4 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки, 309 грн. 20 коп. пені та 100 грн. 00 коп. інфляційних витрат.

3. Стягнути з ОСОБА_1 господарства "Бескід" (35610, Рівненська область, Дубенський район, с.Сатиїв, код 30032796) в доход державного бюджету 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 вересня 2012 року

Суддя Трускавецький В.П.