Рішення

від 23.12.2014 по справі 922/4777/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/4777/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Національна асоціація кредитних спілок України, м. Київ до ОСОБА_1 спілка "Харківське обласне кредитне товариство", м. Харків про стягнення коштів в сумі 148243,29 грн. за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Національна асоціація кредитних спілок України (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 спілки "Харківське обласне кредитне товариство" (далі - відповідача) про стягнення заборгованості за договором №10/14-СФ від 01.07.2014 року в сумі 148 243, 29 грн., з яких: 148 000,00 грн. кошти Стабілізаційного фонду, 243,29 грн. 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. Також просить покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №10/14-СФ від 01.07.2014 року, зокрема п. 1.5. вказаного договору, яким визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кошти Стабілізаційного Фонду у розмірі 148 000,00 грн. в строк та сумах визначених графіком повернення.

На адресу господарського суду Харківської області повернулась ухвала від 11 листопада 2014 року, яка була надіслана на адресу відповідача ОСОБА_1 спілка "Харківське обласне кредитне товариство" вказану в позовній заяві із довідкою пошти в якій вказано, що фірма вибула, за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14 "В«Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чиномВ» .

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ в якому зазначено, що ОСОБА_1 спілка "Харківське обласне кредитне товариство" підтверджено статус юридичної особи та знаходиться за адресою: 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, буд.5 4 під. тобто за тією, котра вказана в позовній заяві. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторони були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Так, 01.07.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 10/14-СФ.( а.с.10). Згідно п. 1.1 договору на підставі Положення "Про стабілізаційний фонд НАКСУ" та відповідно до процедури надання коштів Стабілізаційного фонду на гармонізацію кредитного портфелю, втрачену внаслідок зменшення загальної суми внесків членів КС, позивач надав кошти фонду, а відповідач прийняв ці кошти з метою гармонізації кредитного портфелю. Розмір коштів складає 148 000 грн. Кошти за умовами договору повинні бути використані лише на цілі, визначені п.1.1 договору. Пунктом п.1.5 договору визначено, що відповідач зобов*язався повернути кошти позивача в строк та сумах визначених графіком повернення. Такий графік встановлений п. 2.1 договору, сплачуючи наступним чином, а саме 29.08.2014 року платіж в розмірі 74 000 грн. та 30.09.2014 року - 74 000 грн.

Позивач згідно з умовами договору виконав свої зобов*язання в повному обсязі і перерахував відповідачу кошти Стабілізаційного фонду в сумі 148 000 грн. , що підтверджується платіжним дорученням за № 2 від 01.07.2014 року.

Проте, не зважаючи на прийняті на себе зобов*язання за договором, відповідач не здійснив платежі щодо повернення коштів Стабілізаційного Фонду від 29.08.2014 року в сумі 148000 грн. , тим самим порушив умови укладеного договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не повернута та відповідач не надав на вимогу суду докази своєчасного виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача 148000 коштів Стабілізаційного фонду.

Щодо стягнення з відповідача суми 3 % річних - 243,29 грн., суд зазначає, що нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 243,29 грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 спілки "Харківське обласне кредитне товариство" ( м.Харків, пл.Свободи,5,Держпром, 4 під, цоколь кім.60 код ЄДРПОУ 24268693, п/р 26504006748 в ПАТ Банк "Гарант", МФО 351607) на користь Національної асоціації кредитних спілок України м. Київ, вул. Чорновола, 25, офіс 49 п/р 2600601192в ПуАТ "Фідобанк" МФО 300175, код ЄДРПОУ 20064083) суму 148000 грн. коштів Стабілізаційного фонду, 243,29 грн. - 3 % річних та 2964,87 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2014 р.

Суддя ОСОБА_2