Постанова
від 19.08.2015 по справі 904/2316/15
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 року Справа № 904/2316/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від відповідачаПритула Я.М., довіреність №ББУ/ПУ44/ВП/15 від 20.02.15, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015р. у справі № 904/2316/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виміримо все" (м. Харків)

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору № 14-16/542-КП від 19.09.2014 у загальному розмірі 40 243 грн. 80 коп.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м.Павлоград, Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виміримо все" (м. Харків)

про стягнення суми штрафу за договором № 14-16/542-КП від 19.09.2014 у загальному розмірі 1 764 грн.00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015 року (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ТОВ "Виміримо Все" 35 280 грн. 00 коп. основного боргу, 2 502 грн. 46 коп. пені, 2 184 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 246 грн. 48 коп. 3% річних, 1 825 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ "Виміримо Все" на користь ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 1 764 грн. 00 коп. штрафу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду щодо часткового задоволення первісного позову мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 14-16/542-КП, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції. Зменшуючи суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд керувався помилкою в розрахунках.

Рішення суду щодо задоволення зустрічного позову мотивоване порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору № 14-16/542-КП відносно строку поставки товару.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача за первісним позовом 35 280 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 502 грн. 46 коп. - пені, 2 184 грн. 89 коп. - інфляційних втрат, 246 грн. 48 коп. - 3% річних, 1 825 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що позивач за первісним позовом не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції, так як на підтвердження факту поставки не надано доказів передачі відповідачу за первісним позовом в повному обсязі документів, передбачених умовами договору та діючим законодавством, в тому числі документи, які підтверджують право власності на продукцію. Не прийнято судом до уваги, що відповідно до п.4.4.Договору датою поставки вважається дата вказана представником покупця на супровідних документах.

Крім того, як зазначає скаржник, судом не прийнято до уваги того факту, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» здійснило розрахунки з ТОВ «Виміримо все» по погашенню суми основного боргу в розмірі 35 280, 00грн. за поставлену продукцію по договору, яка була здійснена до стягнення по даній справі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом згідно платіжного доручення № 345810 від 16.04.2015року.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та вказала, що згідно другого екземпляру видаткової накладної, який знаходиться у відповідача, останній отримав товар 25.11.2014р., про що зроблено відповідний запис на накладній повноважною особою відповідача. Просить рішення скасувати і в позові відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом вказав, що суд на підставі наданих сторонами доказів правильно дійшов висновку про отримання товару 20.11.2014р. Товар був отриманий відповідачем без зауважень. Вимоги щодо надання будь-яких документів на товар відповідачем до позивача не пред'являлися. Єдиною обставиною, яка є обґрунтована в апеляційній скарзі - це погашення відповідачем основного боргу 16.04.2015р. Просить рішення суду в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних залишити без змін.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

19.09.2014 між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та ТОВ "Виміримо все" (постачальник) укладено договір № 14-16/542-КП. Згідно п.1.1 Договору, в порядку та на умовах передбачених договором, постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Товар вважається прийнятим покупцем та переданим постачальником: - по фактичній кількості продукції поставленої в узгоджене місце призначення поставки, згідно даним, які зазначені в залізничних ( автомобільних) накладних, пакувальних листах; - за якістю - згідно з якісними показниками, зазначеними в сертифікаті якості завода-виробника, технічним характеристикам й іншим вимогам до зазначеної продукції (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.

Товар поставляється на умовах поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору ( п.4.2 Договору).

Пункт 4.3 договору передбачає обов'язок постачальника щодо надання разом з товаром покупцю товаросупровідних документів, в т.ч:

- рахунок-фактуру;

- товаросупровідну накладну;

- податкову накладну… ;

Відповідно до п.4.4. Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних розпорядчих документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

Розрахунки за поставлену продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 10 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інша відстрочка, більш ніж 10 днів не обумовлена у відповідній специфікації до договору. У випадку якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день ( п.5.3 Договору).

В специфікації, яка підписана сторонами 19.09.2014 року до Договору № 14-16/542-КП зазначається, що розрахунок здійснюється на 10 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Пунктом 8.1 сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк договору встановлюється до 31.12.2015 включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору, позивач ( за первісним позовом) за видатковою накладною № РН-0000108 від 20.11.2014 поставив, а відповідач ( за первісним позовом) прийняв без претензій обумовлений Специфікаціями товар на загальну суму 35 280 грн. 00 коп.

Товар прийнято без зауважень до його оформлення.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами договору (відповідно до Специфікацій) відповідач повинен був здійснити оплату за товар поставлений 20.11.2014 року до 01.12.2014 року. Однак відповідач оплату не здійснив, чим порушив умови договору.

Заборгованість, що утворилась - 35 280 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи судом відповідач платіжним дорученням № 345810 від 16.04.2015р. сплатив позивачу 35 280 грн. боргу (а.с.77). Однак господарський суд при прийнятті рішення не звернув на це уваги, у зв'язку з чим безпідставно стягнув з відповідача 35 280 грн. боргу.

Оскільки основний борг відповідачем був сплачений то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1 1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Тому в частині стягнення основного боргу рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, пунктом 6.7. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості не оплаченої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за період з 01.12.2014 по 24.02.2015 в сумі 2 529 грн. 53 коп., 3% річних за цей же період в сумі 249,38 грн. та інфляційні втрати за грудень 2014р. - січень 2015р. в сумі 2 184 грн. 89коп.

Оскільки строк оплати за договором припадає на 30.11.2014р., який є вихідним, то господарський суд правильно, відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України зазначив, що днем оплати є 01.12.2014р. - перший робочий день. А тому пеня та 3% річних повинні розраховуватися з 02.12.2014р.

Розмір пені та 3% річних за період з 02.12.2014р. по 24.02.2015р. складають відповідно 2 502,46 грн. та 246,48 грн.

Інфляційні ж позивачем розраховані правильно й складають 2 184,89 грн.

Тому суд правильно задовольнив повністю вимоги в частині стягнення інфляційних і частково в частині стягнення пені та 3% річних.

Відповідачем було заявлено зустрічний позов про стягнення з позивача за первісним позовом 1 764 грн. штрафу за порушення строків поставки товару.

Пунктом 4.1. Договору сторони встановили, що продукція поставляється у строки погоджені сторонами у Специфікації.

Згідно Специфікації строк поставки три тижні з дати підписання договору.

Договір підписано сторонами 19.09.2014р. Тому позивач за первісним позовом повинен був поставити продукцію до 11.11.2014р., а поставив 20.11.2014р. тобто з порушенням строку.

Відповідно до п.6.2. Договору, у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені договором або відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється за відповідною специфікацією

Сума штрафу складає 1 764 грн. та правильно стягнута судом.

Доводи апеляційної скарги щодо строку поставки товару, ненадання позивачем за первісним позовом супровідних документів на продукцію та на підтвердження права власності на товар не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.

В п. 4.3. Договору перелічені документи, які постачальник зобов'язаний надати покупцю та зазначено, що у разі ненадання товаросупровідних документів, що унеможливлюють приймання товару, покупець має право відмовитись від приймання товару та повернути товар або прийняти його на зберігання.

Згідно ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем товар прийнято без зауважень, що підтверджується підписом повноважної особи відповідача на видатковій накладній. Відповідач не звертався до позивача щодо передачі будь-яких документів. А тому не довів не виконання позивачем вимог договору щодо передання документів, обумовлених договором.

Відповідно до п.4.4. Договору, датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних розпорядчих документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

Наданий відповідачем 2-й екземпляр видаткової накладної з проставленням відповідачем дати прийняття не приймається судом до уваги, оскільки він зроблений одноособово відповідачем лише на його екземплярі і відсутній на екземплярі позивача, а тому не є достатнім доказом отримання товару 24.11.2014р.

Натомість про отримання товару саме 20.11.2014р. відповідач сам зазначає в зустрічній позовній заяві (абз.5 а.с.38).

Що стосується права власності на товар, то відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки відсутні, встановлені даною нормою факти незаконності права власності позивача на переданий товар, право власності його не оспорюється, то відсутній його обов'язок доводити своє право власності.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню в частині задоволення первісного позову у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Слід прийняти нове рішення. В частині зустрічного позову рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 1 ст.80, ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2015р. у справі № 904/2316/15 по первісному позову скасувати частково та прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 35 280 грн. припинити.

Стягнути з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ТОВ "Виміримо Все" 2 502 грн. 46 коп. пені, 2 184 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 246 грн. 48 коп. 3% річних, 1 825 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині зустрічного позову рішення суду залишити без змін.

Повний текст постанов складено 21.08.2015р.

Головуючий:


С.Г. Антонік

Судді:


Л.О.Чимбар


Л.В.Чоха

СудДніпропетровський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.08.2015
Оприлюднено27.08.2015
Номер документу48951644
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/2316/15

Постанова від 19.08.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Ухвала від 01.07.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Ухвала від 01.07.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Ухвала від 11.06.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Антонік Сергій Георгійович

Рішення від 13.05.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 23.04.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 22.04.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 20.03.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні