Постанова

від 12.08.2015 по справі 910/11424/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа№ 910/11424/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: Носар В.А. - представник

від відповідача-1: Ружанський Л.В. - представник

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши в відкритому судовому засідання матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 року у справі № 910/11424/14 (головуючий суддя: Трофименко Т.Ю. судді: Борисенко І.І., Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт»

до 1) Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації

2) Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма «ОБРІЙ»

про стягнення 121 484, 93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі № 910/11424/14 в задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» звернулось до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі № 910/11424/14 повністю та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги ТОВ «Компанія «МайклСофт» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

22.05.2015 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач просив врахувати надані пояснення та ухвалити рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 залучено до участі у справі як відповідача-2 - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма «ОБРІЙ».

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у зв'язку з перебуванням суддів: Іоннікової І.А. та Тищенко А.І. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача-2.

Представник відповідача-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» (орендар) та Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма «ОБРІЙ» (орендодавець) укладено договір оренди № 584/2 (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове орендне користування нежитлові приміщення в адмінбудинку, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1 (Червоноармійська, 13) під власний офіс та для здійснення своєї господарської діяльності, загальною площею 118, 01 кв.м. (з урахуванням коефіцієнта 1, 25-147, 51 кв.м).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору оренди орендодавець зобов'язався надати орендарю в орендне користування приміщення по вказаній адресі, забезпечити водою, електроенергією, опаленням та іншими видами комунальних послуг.

Орендар, в свою чергу відповідно до п. 2.2.2 Договору оренди зобов'язався утримувати орендовані приміщення згідно санітарних норм та правил пожежної безпеки.

Строк дії Договору оренди № 584/2 сторони узгодили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до наявного у матеріалах розпорядження Київської міської державної адміністрації адміністративний будинок по вул. Червоноармійська, 13 передано у власність Управління сільського господарства та продовольства Київської міської державної адміністрації.

За змістом ч.2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний: 1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; 2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); 3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; 4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; 5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; 6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Позов мотивовано тим, що 09.05.2013 приблизно о 19 годині приміщення, які орендує позивач, були затоплені внаслідок обриву шланга холодного водопостачання на третьому поверсі в приміщенні де розташований відповідач-1, внаслідок чого позивачу було завдано матеріальні збитки в сумі 121 484,93 грн.

Суму збитків відповідач підтверджує висновком за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження № 5516/13-54 від 10.07.2013, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Відповідно до резолютивної частини зазначеного висновку: матеріальна шкода завдана власнику внаслідок залиття приміщення 09.05.2013 за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, офіс ТОВ «Компанія «МайклСофт» та псування товарно-матеріальних цінностей та обладнання, відповідно до представленого переліку пошкодженого майна, складає 121 484,93 грн.

Згідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:

протиправна поведінка заподіювача шкоди;

заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою;

вина заподіювача шкоди;

обґрунтований розрахунок шкоди.

Абзацом 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами та доповненнями) передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою існує безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли шкода є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Так, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями п. 6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року № 04-5/239) передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Тобто, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

Відповідно до ч. 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків виконавця комунальних послуг відноситься, зокрема, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

Відповідно до п. 32 вказаних правил виконавець зобов'язаний, зокрема: проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором. Наведене кореспондуються також з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, якими визначено, що періодичність профілактичного обслуговування систем водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках, повинно проводитись не рідше ніж кожні 3-6 місяців.

При складанні акту від 14.05.2013 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), проводилось обстеження затопленого приміщення, під час якого виявлено, що причиною залиття першого поверху орендованого приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1 є обрив (передчасний вихід з ладу) шланга холодного водопостачання на третьому поверсі вищеназваного будинку у приміщенні, в якому безпосередньо розташований (знаходиться) Департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до приписів ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, для застосування деліктної відповідальності до відповідача необхідною умовою є наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

І лише у разі наявності всіх елементів (умов) складу господарського правопорушення воно тягне майнову відповідальність перед боржником.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях відповідача-1 вини, однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами Департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації є балансоутримувачем будинку, в якому розміщене орендоване позивачем приміщення та сталось залиття.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

Згідно з п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2000 року між Управлінням АПК Київської обласної державної адміністрації та відповідачем-2 було укладено «Договір поруки на експлуатаційне обслуговування адмінбудинку Управління АПК Київської облдержадміністрації за адресою: вул.. Червоноармійська, 13» (т. 1 а.с. 243-244).

З умов договору вбачається, що відповідач-2 зобов'язався за рахунок орендної плати та бюджетних коштів, виділених на ці цілі, проводити поточний ремонт приміщень, утримувати будинок у належному санітарному та протипожежному стані (п. 2.1.4. Договору від 01.06.2000).

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення направлене відповідачем-2 відповідачу-1 № 120 від 12.02.2014 про проведення 13.02.2014 технічного обстеження будівлі.

Однак, враховуючи, що укладення зазначеного Договору на обслуговування та проведення технічного обстеження будівлі не забезпечило належний стан внутрішніх мереж будинку, що призвело до обриву шлангу холодного водопостачання та подальшого залиття приміщення орендованого позивачем та, як наслідок, нанесення йому матеріальних збитків, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач-1, як балансоутримувач будинку, та відповідач-2, який відповідно до договору від 01.06.2000 взяв на себе зобов'язання з утримання будинку, не виконали належним чином зобов'язання в частині утримання будинку в належному стані, а відповідно склад цивільного правопорушення як відповідачем-1 так і відповідачем-2 є доведеним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що належними та допустимими доказами доведено наявність причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідачів та завданими позивачу збитками, склад цивільного правопорушення є повністю доведеним.

Щодо розрахунку збитків, колегія суддів зазначає наступне.

У висновку за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження № 5516/13-54 від 10.07.2013, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз зазначено: матеріальна шкода завдана власнику внаслідок залиття приміщення 09.05.2013 за адресою м. Київ, вул.. Червоноармійська, 13/1, офіс ТОВ «Компанія «МайклСофт» та псування товарно-матеріальних цінностей та обладнання, відповідно до представленого переліку пошкодженого майна, складає 121 484,93 грн.

У запереченні на позовну заяву від 26.11.2014 відповідач-1 посилається на те, що 01.06.2013 позивач звертався до відповідача з листом-повідомленням вих. № 23, в якому повідомляв про нанесені матеріальні збитки в результаті залиття орієнтовною вартістю 97 000,00 грн.

Однак дослідивши зазначений лист (т. 1 а.с. 38-39), колегія суддів зазначає, що позивачем вказана не дійсна вартість пошкодженого майна, а орієнтовна, а кількість позицій в листі повідомленні та висновку спеціаліста є однаковою, а саме - 96, а тому у суду відсутні підстави вважати, що при проведенні оцінки матеріального збитку спеціалістом до переліку було включено майно, яке постраждало не в результаті залиття, що сталось 09.05.2013 року, а тому у суду відсутні підстави для врахування орієнтовної вартості матеріальних збитків при встановленні суми дійсного матеріального збитку позивача.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що протиправними діями відповідачів йому було завдано матеріальні збитки в сумі 121 484,93 грн., які, враховуючи ступінь вини відповідачів, підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 року у справі № 910/11424/14 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 по справі № 910/11424/14 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути солідарно з Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 14, ЄДРПОУ 00731583) та Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма «ОБРІЙ» (08601, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петрівське, вул. Теплична, 30, ЄДРПОУ 16477827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» (01004, вул. Червоноармійська, 13, ЄДРПОУ 30781385, р/р 26009000025557 в ПАТ «Фідобанк», МФО 300175) 121 484, 93 (сто двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят чотири грн. 93 коп.) грн. збитків.

5. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 14, ЄДРПОУ 00731583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» (01004, вул. Червоноармійська, 13, ЄДРПОУ 30781385, р/р 26009000025557) 1214,85 (одну тисячу двісті чотирнадцять грн. 85 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 607,43 (шістсот сім грн. 43 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько - комерційна фірма «ОБРІЙ» (08601, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петрівське, вул. Теплична, 30, ЄДРПОУ 16477827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МайклСофт» (01004, вул. Червоноармійська, 13, ЄДРПОУ 30781385, р/р 26009000025557) 1214,85 (одну тисячу двісті чотирнадцять грн. 85 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 607,42 (шістсот сім грн. 42 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Матеріали справи № 910/11424/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.В. Ільєнок

М.Л. Яковлєв