Рішення

від 21.12.2010 по справі 18/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р. Справа № 18/191

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишин А.Р. розглянувши справу

за позовом Прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Державного підприємства Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОВЕС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

про стягнення в сумі 403 722 грн. 84 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 20.12.2010р.).

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

Прокурор: Зубілевич К.М..

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рівненського району (надалі -Прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОВЕС»(надалі -Відповідач) на користь Позивача заборгованість по договору оренди державного індивідуально визначеного майна та незавершеного будівництва цеху по виробництву горілчаних виробів Позивача № 45 від 12 грудня 2001 року (а.с. 4-8; надалі -Договір) в сумі 403 722 (чотириста три тисячі сімсот двадцять два) грн. 84 коп..

Ухвалою господарського суду від 18 листопада 2010 року (а.с. 25-26; суддя Гудак А.В.), з підстав вказаних у даній ухвалі, судом залучено до участі в справі № 18/191 в якості третьої особи на стороні Позивача - ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі -Третя особа).

Розпорядженням голови господарського суду Рівненської області від 6 грудня 2010 року (а.с. 31) справу № 18/191 передано на розгляд судді Василишина А.Р. в зв'язку з призначенням судді Гудак А.В. суддею Рівненського апеляційного господарського суду.

Представники Прокурора та Позивача в судовому засіданні від 21 грудня 2010 року підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у: позовній заяві (а.с. 2-3).

Третя особа в письмових поясненнях (а.с. 32) вказала на припинення правовідносин між Третьою особою та Відповідачем в зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 17/49 (а.с. 33-36).

Відповідач відзив на позов не подав. Представник Відповідача в судове засідання двічі не з'явився. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23, 29, 70).

Враховуючи те, що Відповідачу надавалось достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень стосовно пред'явленого позову - суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників Прокурора та Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 12 грудня 2001 року Відповідач та Третя особа уклали Договір (а.с. 4-8) згідно пункту 1.1 якого: Третя особа передала, а Відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, незавершене будівництво -цех по виробництву горілчаних виробів Позивача та склад, вартість якого визначено відповідно до звіту про експертну оцінку майна, складеного за станом на 15 листопада 2001 року, вартість якого становить за експертною оцінкою 4 327 000 грн..

При цьому, Позивач особисто (безпосередньо) не укладав (представник Позивача не підписував) даний Договір.

Абзацом 1 пункту 3.1 Договору встановлено, що: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 4 жовтня 1995 року № 7865 зі змінами до неї від 19 січня 2001 року № 75, і становить (без ПДВ) за базовий місяць оренди (листопад) - 29 980 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 64 коп..

Згідно абзацу 3 пункту 3.1 Договору: орендна плата (без ПДВ), визначена в установленому порядку, сплачується наступним чином - 70% суми орендної плати вноситься до державного бюджету на рахунок № 31110084000054 МФО 833 017 код ЗКПО 22586331 відділення державного казначейства м. Рівне; 30% суми орендної плати вноситься на рахунок Позивача…

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.1 Договору: орендна плата за перший місяць оренди (грудень) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В силу вищевказаного, Третя особа та Відповідач укладаючи Договір передбачили, що Позивач по Договору отримує 30% суми орендної плати (без ПДВ). При цьому орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за наступний місяць…

Водночас, як встановлено судом під час розгляду справи, окрім Договору, на який посилається Прокурор, як на підставу своїх вимог, Відповідач та Третя особа 5 лютого 2007 року уклали додаткову угоду до Договору (копія даної угоди знята зі справи господарського суду Рівненської області № 17/49 за 2009 рік; а.с. 85 [в справі № 17/49 -а.с. 10]).

Пунктом 1 даної додаткової угоди Третя особа та Відповідач пункт 3.1 Договору виклали у наступній редакції :

«Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями. Розмір умовної базової орендної плати за січень 2007 року становить без ПДВ - 65 912 грн. 72 коп..

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди після перерахунку (січень 2007 року) визначається шляхом коригування умовної базової орендної плати на індекс інфляції за січень 2007 року.».

Пунктом 3 даної додаткової угоди інші умови Договору не змінені, та залишилися чинними.

З даного вбачається, що Відповідач та Третя особа не передбачили безпосередньо у Договорі (з урахуванням додаткової угоди до Договору від 5 лютого 2007 року) розподіл орендної плати між Третьою особою та Позивачем.

Водночас, абзацами 1-3 пункту 17 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями (в редакції від 27 грудня 2006 року -що діяла на момент укладання додаткової угоди до Договору) визначено, що -у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за цілісні майнові комплекси державних підприємств -до державного бюджету; за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

З огляду на вищевказане, суд вбачає підставним стягнення на користь Позивача 30% орендної плати по Договору з урахуванням абзаців 1-3 пункту 17 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Водночас, незважаючи на це суд критично оцінює виключення цього абзацу з умов Договору.

Між тим, як вказано вище у даному судовому рішенні, згідно абзацу 2 пункту 3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди до Договору від 5 лютого 2007 року): нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

З огляду на те, що діючим в момент нарахування орендної плати законодавством передбачено стягнення ПДВ в розмірі 20%, суд вважає, що з урахуванням абзаців 1-3 пункту 17 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, суд вважає що Позивач має право на стягнення з Відповідача 30% ПДВ від суми загальної орендної плати по Договору -яка включається до суми орендної плати в розмірі 30%.

Водночас, дослідивши подані Позивачем рахунки (а.с. 37-63) господарський суд встановив, що безпосереднє відношення (повне або часткове) до заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору (підстава позовних вимог) мають лише рахунки щодо орендної плати за період з серпня місяця 2008 року по 6 травня 2009 року включно (а.с. 37-46), а саме в частині стягнення 30% орендної плати та ПДВ на 30% орендної плати -на загальну суму 312 678 (триста дванадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 71 коп.. В решті дані рахунки стосуються заборгованості з орендної плати Відповідача перед Третьою особою (70%), визначення 70% ПДВ від суми заборгованості Відповідача перед Третьою особою (до якої, Позивач як не сторона Договору немає жодного відношення), інших правовідносин Позивача та Відповідачка, які не відносяться безпосередньо до Договору.

З урахуванням усього вищевказаного, та з огляду ж на те, що Прокурор та Позивач просять стягнути заборгованість Відповідача перед Позивачем саме по Договору -їхні вимоги в частині стягнення заборгованості за електроенергію, заборгованості за теплову енергію, заборгованості за воду, заборгованості за авто послуги, а також в частині відшкодування податку на землю, податку на воду, збору на геологорозвідку та в частині відшкодування ПДВ на 70% оренди -не підлягають до задоволення.

Водночас, з матеріалів справи (з урахуванням усього вищевказаного у даному судовому рішенні) вбачається, що заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору з урахуванням ПДВ на суму даної заборгованості за період з серпня місяця 2008 року по 6 травня 2009 року включно становить 312 678 (триста дванадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 71 коп..

Доказів погашення заборгованості (з урахуванням ПДВ) Відповідач суду не подав.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 403 722 (чотириста три тисячі сімсот двадцять два) грн. 84 коп. заборгованості по Договору підлягають частковому задоволенню в розмірі 312 678 (триста дванадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 71 коп..

На основі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, Прокурор звільнений від сплати судових витрат.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОВЕС», 35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 1, код 31751702 на користь Державного підприємства Шпанівський експериментальний завод харчових екстрактів, 35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 1, код 00375020 - 312 678 (триста дванадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 71 коп. заборгованості по договору.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОВЕС», 35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 1, код 31751702 в доход державного бюджету України 3 126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 79 коп. держмита.

5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РОВЕС», 35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 1, код 31751702 в доход державного бюджету України 182 (сто вісімдесят два) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 24.12.2010р.

Суддя Василишин А.Р.