Постанова

від 17.12.2014 по справі 804/15746/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 804/15746/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-БК» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2014 року ТОВ «Спецмонтаж-БК» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001462201 від 09 вересня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «Спецмонтаж-БК» згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України на підставі акта № 2164/04-62-22-1-9/34228420 від 07.08.2014 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецмонтаж-БК» (код ЄДРПОУ 34228420) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 1 334 658,75 грн. (1 067 727,00 грн. - за основним платежем, 266 931,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Спецмонтаж-БК» (код ЄДРПОУ 34228420) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 07.08.2014 року № 2164/04-62-22-1-9/34228420. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001462201 від 09.09.2014 p.оку, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 1 334 658,75 грн. (1 067 727,00 грн. - за основним платежем, 266 931,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надала клопотання з проханням розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в яких посилається на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повній мірі відповідає нормам чинного податкового законодавства України, а тому є правомірним. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Спецмонтаж-БК» зареєстровано розпорядженням Дніпропетровського міського управління юстиції від 28.02.2006 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49000, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район вул. Артема буд. 29 кв. 7.

Фактична адреса: приміщення знаходиться за адресою 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Чичерина, буд. 21.

На підставі направлень від 11.07.2014 року №№ 973, 974, 975, 978, згідно ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) та відповідно до плану графіка-проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариста з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-БК» з питаня дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 року.

07 серпня 2014 року за результатами перевірки складено акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Спецмонтаж-БК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 року.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) п. 135.1, п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1 067 729 грн., у тому числі 2 кв. 2012 р. на суму 76 078 грн., 3 кв. 2012 року на суму 207 785 грн., 4 кв. 2012 року на суму 38 885, 2 кв. 2013 року на суму 744 979 грн.

2) п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість встлго на суму 35 506 грн.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року № 0001462201, яким ТОВ «Спецмонтаж-БК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1 334 658,75 грн. Відповідно до розрахунку основний платіж складає 1 067 727,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 266 931,75 грн.

Проте, суд не може погодитись з висновками позивача щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.56 п.14.1 cт. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

В силу вимог п. 135.1 cт. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cт. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.п. 135.5 cт. 135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідач стверджує, що за перевіряємий період встановлено заниження задекларованого доходу на загальну суму 7 250 950 грн. в тому числі: за 2кв. 2012 року на загальну суму - 397 500 грн., за Зкв. 2012 року на загальну суму 1 231 510 грн., за 4кв. 2012 року на загальну суму 237 946 грн., за 2 кв. 2013 року на загальну суму 5 383 993грн. та завищення задекларованого доходу на загальну суму 16 202 066 грн, у тому числі по періодах: за II квартал 2012р на суму 331 250 грн., за III квартал 2012р на суму 1 026 258 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 198 288 грн., за II квартал 201 Зр на суму 14 646 268 грн., у зв'язку з тим, що правочини, які укладені між ТОВ «Спецмонтаж-БК» та його контрагентами, не направлені на здійснення реальних господарських операцій.

В силу вимог п.п. 83.1.2 та п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з отриманими відповідачем актами:

- від 08.04.2013 №416/22-5-10/24829234 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (ДПІ у Ленінському р-ні м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області);

- від 24.07.2014 №65/08-25-22-011/35589364 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (ДПІ у Заводському р-ні м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області);

- від 12.02.2014 №371/04-65-22-05/35269012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області);

- від 03.07.2014 № 408/22-04/38242245 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (Дніпропетровська ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області);

- від 27.12.2013р. №432 /22-04/38600097,з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за 2013 року, для здійснення заходів згідно чинного законодавства (ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області);

- від 18.11.2013 № 2167/22-01/35738858 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за 2013 року, для здійснення заходів згідно чинного законодавства (ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області);

- від 10.04.2013 № 435/22.5-10/36120814 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (ДПІ у м.Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області);

- від 24.06.2013 № 715/22-03/38361683 38600097 з питань дотримання вимог податкового законодавства (ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області);

- від 03.07.2014 № 408/22.04/38242245 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» (Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області),

реалізація товарів та в свою чергу формування валового доходу здійснено поза межами господарської діяльності ТОВ «Спецмонтаж-БК» та завищено дохід по взаємовідносинам:

з ТОВ «Д.М.В.» на загальну суму 397 500 грн., у т.ч. по періодах - за II квартал 2012 р на суму 397 500 грн.;

з ТОВ «Обрій» на загальну суму 308 181 грн., у т.ч. по періодах - за III квартал 2012 р. на суму 308 181 грн.;

з ТОВ «АТБ Інвест» на загальну суму 315 009 грн., у т.ч. по періодах - за III квартал 2012 р. на суму 315 009 грн.;

з ТОВ «АТБ Інвест» на загальну суму 438 320 грн., у т.ч. по періодах - за III квартал 2012 р. на суму 438 320 грн.;

з ТОВ «БК Енергопростір» на загальну суму 170 000 грн., у т.ч. по періодах - за III квартал 2012 р. на суму 170 000 грн.;

з ТОВ «НВП ДЗМК » на загальну суму 237 946 грн., у т.ч. по періодах - за 4 квартал 2012 р. на суму 237 946 грн.;

з ТОВ «Донспецмонтаж» на загальну суму 1 627 128 грн., у т.ч. по періодах - за 2 квартал 201З р. на суму 1 627 182 грн.;

з ТОВ «Донспецмонтаж» на загальну суму 5 402 428 грн., у т.ч. по періодах - за 2 квартал 201З р. на суму 5 402 428 грн.;

з ТОВ «Донспецмонтаж» на загальну суму 4 510 180 грн., у т.ч. по періодах - за 2 квартал 201З р. на суму 4 510 180 грн.;

з ТОВ «Донспецмонтаж» на загальну суму 3 193 070 грн., у т.ч. по періодах - за 1 квартал 201З р. на суму 3 193 070 грн.;

з ТОВ «ДМВ-Буд» на загальну суму 2 842 716 грн., у т.ч. по періодах - за 2 квартал 2013 р. на суму 2 842 716 грн.;

з ТОВ «Д.М.В.» на загальну суму 397 500 грн., у т.ч. по періодах - за 2 квартал 2012 р. на суму 397 500 грн.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та устатті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ПК України визначено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та устатті 136 цього Кодексу.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За п.137.10 ст.137 ПК України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Під час судового розгляду справи судом досліджено первинну документацію підприємства, що оформлювалася в рамках вищевказаних правовідносин між ТОВ «Спецмонтаж-БК» та ТОВ «Обрій», ТОВ «Д.М.Б.», ТОВ «АТБ Інвест», ТОВ «НВП «ДЗМК», ТОВ «Донспецмонтаж», ТОВ «ДМВ-Буд», ТОВ «БК Енергопростір».

Так, між позивачем та ТОВ «Обрій» укладено договір на реалізацію товарів.

Згідно умов договору постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товар, асортимент, кількість та ціну, які вказуються в рахунках та накладних к даному договору та є його невід'ємною частиною.

Розрахунки по взаємовідносинам ТОВ «Спецбудмонтаж-БК» з ТОВ «Обрій» проведено у безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових кошів ТОВ «Обрій» на розрахунковий рахунок ТОВ «Спецбудмонтаж-БК».

Також, ТОВ «Спецмонтаж-БК» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Д.М.В.» в частині реалізації на адресу ТОВ «Д.М.В.» мателопродукції, внаслідок чого укладено договір на реалізацію товарів.

Згідно цього договору постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує товар, асортимент, кількість та ціну, які вказуються в рахунках та накладних к даному договору та є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складається з суми, вказаної в рахунках або в накладних.

Розрахунки по взаємовідносинам ТОВ «Спецбудмонтаж БК» з ТОВ «Д.М.В.» проведено у безготівковій формі.

16.07.2012 року ТОВ «Спецмонтаж-БК» уклало з ТОВ «АТБ Інвест» договір на реалізацію виконаних робіт №1607/11.

Згідно цього договору постачальник надає послуги, а покупець приймає та оплачує товар, асортимент, кількість та ціну, які вказуються в рахунках та накланих к даному договору та є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складається з суми, вказаної в рахунках або в накладних.

Розрахунки по взаємовідносинам ТОВ «Спецбудмонтаж БК» з ТОВ «АТБ Інвест» проведено у безготівковій формі.

Також, ТОВ «Спецмонтаж-БК» в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «НВП «ДЗМК», внслідок чого укладено договір на реалізацію будівельних робіт.

Згідно умов цього договору постачальник надає послуги, а покупець приймає та оплачує товар, асортимент, кількість та ціну, які вказуються в рахунках та накланих к даному договору та є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складається з суми, вказаної в рахунках або в накладних.

Розрахунки по взаємовідносинам ТОВ «Спецбудмонтаж БК» з ТОВ «НВП «ДЗМК» проведено у безготівковій формі.

Встановлено, що ТОВ «Спецмонтаж-БК» укладено з ТОВ «Донспецмонтаж» договір на реалізацію.

Згідно цього договору постачальник надає послуги, а покупець приймає та оплачує товар, асортимент, кількість та ціну, які вказуються в рахунках та накланих к даному договору та є його невід'ємною частиною. Загальна сума договору складається з суми, вказаної в рахунках або в накладних.

Розрахунки по взаємовідносинам ТОВ «Спецбудмонтаж-БК» з ТОВ «Донспецмонтаж» не проведено.

Проте, позивачем ні підведення перевірки, ні у судовому засіданні не було підтверджено факт реалізації товару на адресу вищевказаних контрагентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Спецбудмонтаж БК» з вищевказаними підприємствами не направлені на здійснення реальних господарських операцій, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Так, перевіркою встановлено, що вищевказані підприємства мають ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямовані на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлені на досягнення реальних економічних результатів.

Крім того, згідно наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 1 «Терміни та поняття» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 визначено, що:

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до абз. 2 п. 14.4 розділу 14 «Розрахунки за перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні рахунок за виконані перевезення виписують на підставі належним чином оформлених шляхових листів і товарно-транспортних накладних (до рахунка додаються товарно-транспортні накладні), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Водночас, ч. 2 ст. 662 Цивільного Кодексу України вимагає від продавця разом з товаром передавати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 268 ГК України якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

ТОВ «Спецмонтаж-БК» товарно-транспортні накладні не надано, відсутні жодні докази щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт поставки товарів.

Згідно ухвали ВАСУ від 29.04.10 №К-38733/06, у разі відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, включення до складу витрат на придбання такого товару, є неправомірним.

Таким чином, позивачем не доведено фактичне виконання вказаних договорів, що свідчить про неправомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємства за перевіряємий період та відображення даних показників в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи викликають сумніви щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних. Натомість відповідач під час розгляду справи навів суду обставини та докази, які свідчать про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також те, що дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 року № 0001462201 про збільшення грошового зобов'язання - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1 334 658,75 грн., в т.ч. основний платіж - 1 067 727,00 грн, штрафні(фінансові) - санкції 266 931,75 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Спецмонтадж-БК» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рігшення є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтадж-БК» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рігшення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна