Постанова

від 02.07.2015 по справі 804/6643/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р. Справа № 804/6643/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріПасічник Т.В. за участю: від позивача - від відповідача - Мешкова І.А. Синявский І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0000402201 від 11.03.2015 р. щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 42 119,69 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21 059,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД, ТОВ «Зернотрейд» за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено акт №615/2201/36020648 від 18.02.2015 р. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000402201 від 11.03.2015 р. Вважають дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем на підставі того, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201, ст. 209 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України), що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 119,69 грн., в тому числі за жовтень 2014 року - 42 119,69 грн. З таким рішенням відповідача позивач не згоден, оскільки господарські операції з контрагентами мали реальний характер, здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Надав письмові заперечення, у яких посилається на те, що висновки зазначені в акті від 18.02.2015 р. №615/2201/36020648 про результати проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровськиий» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД, ТОВ «Зернотрейд» за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 11.03.2015 р. №0000402201 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ Дніпропетровської області, має статус платника єдиного податку IV групи.

Місцезнаходженням позивача є: 53264, Дніпропетровська область, Нікопольський район, селище Першотравневе, вул. Калініна 15.

До основних видів діяльності позивача відноситься розведення свійської птиці, вирощування зернових культур, виробництво м'яса птиці, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Судом встановлено, що з 06.02.2015 року по 12.02.2015 року на підставі наказу № 151 від 06.02.2015 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки та направлення на перевірку, виданого Нікопольською ОДПІ, старшим державним ревізором - інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту - Костиркіною Анною Олександрівною, згідно з п. 19-1 п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД», ТОВ «Зернотрейд» за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення.

За результатами перевірки, Нікопольською ОДПІ складено акт №615/2201/36020648 від 18.02.2015 р.

У ході проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» по взаємовідносинам з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД» та ТОВ «Зернотрейд», встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД», їх вид, обсяг, якість та,їх вид, обсяг якість та розрахунки за жовтень 2014 року та встановлено порушення ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201, ст. 209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 42 119,69 грн., в тому числі за жовтень 2014 року - 42 119,69 грн.

Не погодившись зі змістом акту перевірки, позивач 02.03.2015 року направив заперечення на акт перевірки, в яких було зазначено, що підприємство висновки контролюючого органу вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства, у зв'язку з реальністю здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

На заперечення позивача на акт перевірки відповідач відповів листом, в якому повідомив, що враховуючи, що ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» не надано достатніх аргументів та підстав для задоволення вимог заперечень щодо скасування акту від 18.042.2015 №615/2201/36020648 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (код ЄДРПОУ 36020648) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Де-Бірс», ТОВ «Фуд Плант ЛТД, ТОВ «Зернотрейд» за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року та подальшого руху придбаних товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення, отже висновки, викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства.

За наслідками акту перевірки, Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2015 року за № 0000402201 про донарахування податку на додану вартість у сумі 63 179,54 грн., в тому числі за основним платежем - 42 119,69,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 059,85 грн.

Під час судового розгляду встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Фуд Плант ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки №0102КЕ від 01.02.2013 року відповідно до якого постачальник зобовязується поставити покупцю розхідні матеріали, інвентар, спецодяг.

На виконання вказаного договору були виписані специфікації № № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110.

Згідно специфікацій ТОВ «Фуд Плант ЛТД» поставив ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» наступний товар: перчатки голубі, комбінезони білі, халат відвідувача білий, чепчики, стерилізатор для ножів, фартухи білі, бахіли, маски захисні.

Також, на виконання вказаного договору були виписані рахунки на оплату по замовленням, вантажні декларації, видаткові накладні.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Де-Бірс» (виконавець) було укладено договір поставки та монтажу обладнання від 23.09.2014 р.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобовязується по технічному завданню замовника з власних матеріалів виготовити та здійснити монтаж комплекту обладнання для рафінації курячого жиру.

Ціна на товар, що поставляється, є фіксованою та вказується у специфікації.

На виконання вказаного договору були складені документи: специфікація №1, прибутковий ордер № 0000001, видаткова накладна № РН-0000001, рахунок-фактура №СФ 0311/01.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу п. 135.2 ст. 135 ПК України - доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Доходи відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно до п. 137.4 ст. 137 ПК України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст.. 159 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому приписами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з позицією викладеною у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст. 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до положень листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, укладаючи договір поставки з ТОВ «Фуд Плант ЛТД» (ЄДРПОУ 38497858), обумовив усі суттєві умови правочину, зазначені в договорі, зміст яких викладений в акті перевірки, в тому числі - умови передачі товару, оплати, вимоги до якісних та кількісних характеристик і т. ін.

Отже, з боку сторін були укладені правочини направлені на реальне настання правових наслідків, на виконання яких складені первинні документи, що містять усі необхідні реквізити, що свідчать про виконання правочинів.

В акті перевірки при обґрунтуванні висновків щодо відсутності доказів реальності здійснення факту поставки товару відповідачем зазначено, що отримані по ланцюгу від ТОВ «Фуд Плант ЛТД» товари не пов'язані з господарською діяльністю підприємств (не доведений зв'язок з господарською діяльністю). Тобто, відповідач стверджує, що товар (послуги), що поставлявся (надавалися), не відповідають видам діяльності контрагента позивача.

З даним твердженням погодитися не можна, оскільки до основних видів діяльності ТОВ «Фуд Плант ЛТД» відноситься неспеціалізована оптова торгівля, до якого в тому числі і відноситься продаж товару, що закуповувався підприємством позивача.

Таким чином, судом спростовано висновки податкового органу про відсутність реальності господарських відносин між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Фуд Плант ЛТД».

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» в підтвердження взаємовідносин з ПП «Де-Бірс» на виконання умов договору від 23.09.2014 року №П2860 з виконання робіт (надання послуг), надало лише податкову накладну та виписку з рахунків, інших документів, на підтвердження реальності операцій, товариством надано не було, не було надано і акту виконаних робіт.

Суд звертає увагу на те, що перевіркою встановлено, що ПП «Де-Бірс» не придбавало ані комплекту обладнання для рафінації курячого жиру виробництвом 2000 літрів на добу, ані навіть комплектуючих для його виготовлення.

Крім того, перевіркою встановлено невідповідність реалізації та придбання товарів (робіт, послуг): ПП «Де-Бірс» повинно було здійснити реалізацію робіт (послуг) на адресу ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (виготовлення та монтаж комплекту обладнання), в свою чергу ПП «Де-Бірс» здійснювало протягом жовтня придбання товарів (мандарини, хурма, цукор білий кристалічний, тушка кур-бройлерів, печінка кур-бройлерів, серце кур-бройлерів та інше), що навіть не притаманне основному виду діяльності підприємства «46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», та реалізацію яких у перевіряємому періоді не встановлено.

Більш того, останній платіж за договором був 26.11.214 року, що підтверджується відомістю по взаєморозрахункам з контрагентом та про що сторони у судовому засіданні не заперечували.

Проте, згідно п.3.3 договору третій платіж йде на протязі п'яти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Однак, акт виконаних робіт датований 27.01.2015 року, тобто після останнього платежу.

Таким чином, суд критично відноситься до тверджень позивача про реальність здійснення господарських операцій у жовтні 2014 р. з ПП «Де-Бірс» та погоджується з висновками відповідача щодо здійснення ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» взаємовідносин з ПП «Де-Бірс», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до неправомірного формування показників у бухгалтерському та податковому обліку товариства за вказаними взаємовідносинами.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000402201 від 11.03.2015 року в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 18 286,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 143,18 грн.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 липня 2015 року.

Суддя О.С. Луніна