Постанова
від 21.04.2011 по справі 2а-983/11/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р. Справа № 2a-983/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Кривун О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Снятинському районі

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальнісю "Цегельний завод Ганьківський"

про стягнення боргу в сумі 972,07 грн,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року Державна податкова інспекція в Снятинському районі (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальнісю "Цегельний завод Ганьківський" (надалі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 972,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по оренднії платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 972,07 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Згідно вимог статті 2 Закону України В«Про плату за землюВ» (далі - Закон), із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно статті 14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян), самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно статті 27 Закону контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5.3.1 статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181 від 21.12.2000року (надалі - Закон) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( підпункт 5.4.1. пункт 5.4 статті 5 Закону).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених даною статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадках, коли платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання попередніх податкових періодів, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених даним Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, залежних від терміну затримки сплати такого зобов'язання.

Відповідно до статті 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001р. зі змінами та доповненнями, органам державної податкової служби надано право застосовувати до платника податків штрафні та фінансові санкції у порядку та у розмірах, установлених законодавством. В залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання складається повідомлення про застосування штрафів. У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визначається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, відповідач 25.06.2008 року зареєстрований Снятинською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності та відповідно до довідки за № 5727 взятий на облік платника податків з 30.06.2008 року.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, подавши 30.01.2009 р. податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 р., а також за 2010 рік, подавши податкову декларацію від 31.01.2010 року. Самостійно задекларована сума позивача зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності перед бюджетом за 2009 та 2010 роки становить 11341,13 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/224 від 31.12.2010 року на суму 486,01 грн., які отримані представником відповідача 18.01.2011 року про шо свідчить повідомлення про вручення наявного в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем нарощено податкове зобов"язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 972,07 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 08.04.2011 року та іншими матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 972,07 гривень в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальнісю "Цегельний завод Ганьківський" (ЄДРПОУ 35925093), вул. Незалежності, 28А, с.Ганьківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78320 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 972,07 грн. (дев"ятсот сімдесят дві гривні сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2011 року.

СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.04.2011
Оприлюднено31.08.2015
Номер документу48954665
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-983/11/0970

Постанова від 21.04.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Панікар І.В.

Постанова від 21.04.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Панікар І.В.

Ухвала від 25.03.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Панікар І.В.

Постанова від 21.04.2011

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Панікар І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні