Постанова

від 15.02.2008 по справі 4-4/2008

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

4-4/2008

4-4/2008

ПОСТАНОВА

15 лютого 2008 року                                                                                                       м.  Сімферополь

Суддя військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону ГАПОНОВ

Д.Ю.,  при секретарі ШВЕЦЬ Я.В.,  за участю старшого помічника військового

прокурора Сімферопольського гарнізону ПРОНІНА А.Ю.,  обвинуваченого ОСОБА_1,  його захисника - адвоката

ОСОБА_2,  розглянувши в приміщенні суду

подання слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону ОСОБА_5А

Д.Ю. про обрання запобіжного заходу - взяття під варту стосовно колишнього

військовослужбовця військової частини 3009 сержанта запасу

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у

місті Новоград - Волинський, 

Житомирської обл.,  громадянина

України,  з середньо - спеціальною

освітою,  неодруженого,  раніше не судимого,  призваного на військову службу у жовтні 2006

року Конотопським РВК Сумської області, 

звільненого з військової служби 23 жовтня 2007 року,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчинені злочину, 

передбаченого ч.3  ст.  424 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Із змісту подання слідчого,  яке

погоджено військовим прокурором Сімферопольського гарнізону,  та представлених суду матеріалів кримінальної

справи вбачається наступне.

17      жовтня 2007

року біля 16 годин,  знаходячись в

наряді,  черговим по їдальні військової

частини 3009

сержант ОСОБА_1 застосував насильство щодо підлеглих йому

військовослужбовців ОСОБА_3 та

ОСОБА_4,  нанісши

ОСОБА_3 чотири удари кулаками рук в області голови та пліч,  чим спричинив йому

побої,  фізичну

біль в місцях нанесення ударів,  а також

моральні страждання,  а ОСОБА_4 удари

кулаками рук в

область грудної клітини, 

удари в голову і в живіт та коліном ноги в область живота в результаті

чого останньому

були спричинені - побої, 

фізична біль в місцях нанесення ударів, 

а також тяжкі тілесні ушкодження.

23 жовтня 2007 року у зв'язку з закінченням строку служби ОСОБА_1 звільнений в запас ВС

України та досі його місце знаходження невідоме,  як зазначене в поданні.

2 листопада 2007 року командиром військової частини 3009 щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину,  передбаченого 

ст. 424 ч.2 КК України,  та 15

листопада того ж року винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого у скоєнні цього злочину.

18        грудня

2007 року відносно ОСОБА_1

винесено постанову про притягнення в якості

обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.3  ст. 

424 КК України,  та наступного дня

його оголошено у

розшук.

11 січня 2008 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 та доставку його в суд під вартою,  та

23 січня 2008 року ОСОБА_1

був затриманий робітниками органів внутрішніх справ.

В поданні слідчого ставиться питання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Обґрунтовуючи свої

вимоги,  слідчий посилається на те,  що за вчинений ОСОБА_1 злочин законом

передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять

років,  для забезпечення виконання

процесуальних рішень,  та щоб запобігти

спробам обвинуваченого ухилитися від слідства.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити подання і застосувати до

обвинуваченого ОСОБА_1

запобіжний захід у вигляді взяття під варту,  з мотивів, 

викладених у поданні.

Обвинувачений та захисник просили відмовити у задоволенні подання,  посилаючись на необґрунтованість застосування

такої суворої міри запобіжного заходу.

Вислухавши пояснення сторін, 

дослідивши представлені суду матеріали кримінальної справи,  слід прийти до висновку про відмову у

задоволенні подання з наступних підстав.

Згідно ч.2  ст. 148 КПК України,  запобіжні заходи застосовуються за наявності

достатніх підстав вважати,  що

обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання

процесуальних рішень,  перешкоджати

встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Опитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_5,  в провадженні якого знаходиться кримінальна

справа щодо ОСОБА_1,  пояснив,  що з

постановами про порушення кримінальної справи та притягнення в якості

обвинуваченого ОСОБА_1

до часу його затримання не знайомили,  проте, 

12,  13 та 15 грудня 2007 року

він,  керуючись  ст. 134 КПК України,  яка дає право викликати обвинуваченого по

телефону,  особисто телефонував ОСОБА_1,  та викликав його до

військової прокуратури Сімферопольського гарнізону на 12 годину 18 грудня 2007

року,  але ОСОБА_1 за викликом не прибув. Повістками до прокуратури ОСОБА_1 не викликали з огляду тривалості доставки пошти до місцевості,  де проживає ОСОБА_1. Обвинувачений ОСОБА_1

заперечував виклики слідчого за телефоном 12,  13 та 15 грудня 2007 року та пояснив,  що йому телефонували з

військової

прокуратури Сімферопольського гарнізону з пропозицією прибути до прокуратури

лише один раз,  перед днем

затримання,  тобто 22 грудня 2007 року,  будь - якого наміру ухилитися від слідства

він не мав.

З огляду

наведеного,  оскільки до суду не

представлені відомості про те,  що ОСОБА_1 до часу його

затримання було відомо про порушення щодо нього кримінальної справи,  та притягнення в якості обвинуваченого,  він має постійне місце проживання,  позитивно характеризується як по військовій

службі так і після неї,  мав постійну

роботу до часу затримання,  слід прийти

до висновку що ОСОБА_1

не має наміру ухилитися від слідства та від виконання процесуальних

рішень,  перешкоджати встановленню істини

у справі або продовжувати злочинну діяльність, 

внаслідок чого,  в задоволенні

подання слідчого слід відмовити.

На підставі

викладеного,  керуючись  ст. 

165-2 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволенні подання слідчого військової прокуратури Сімферопольського гарнізону

про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту колишнього

військовослужбовця військової частини 3009 сержанта запасу ОСОБА_1 - відмовити.

На

постанову протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до

військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.