Постанова

від 05.03.2007 по справі 16/69-16/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/69-16/74

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "05" березня 2007 р.                                        Справа № 16/69-16/74

„12” год. „40” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у                                                                                 складі:

                                                                      головуючого -  судді Фесюри М.В.,

                                                                      при секретарі  - Казацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача –          Ступак С.О., Москаленко Є.В.                                                                      від відповідача –Сокол М.В.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ :            Державної податкової інспекції у м. Чернігові

                                        м. Чернігів вул. Кирпоноса,28

До ВІДПОВІДАЧА:           Чернігівського комерційного технікуму

                                              (м. Чернігів  вул. 50 років ВЛКСМ,7)

Про стягнення 680 грн.

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові заявлено адміністративні позови про стягнення 680грн. фінансових санкцій за незабезпечення виконання щоденного друку фіскального чеку та незабезпечення зберігання фіскального чеку, накладених рішеннями позивача №0007242323/0 від 21.10.2005р. та №0007252323/0 від 21.10.2005р.  Ухвалою суду від 27.02.2007р. справи за цими позовами об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.

Вимоги позивача обґрунтовані приписами Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII та Закону України “Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі –Закон-265)

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Свої заперечення обґрунтовує тим, що, позивачем пропущено передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно наявного в матеріалах справи копії Статуту, прийнятого Загальними зборами трудового колективу від 18.11.1997р., Чернігівський комерційний технікум створений 01.07.1966року наказом Міністра торгівлі УРСР від 20.05.1966р. №221.

Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 06.03.1992р. здійснено реєстрацію юридичної особи Чернігівського комерційного технікуму, ідентифікаційний код 01566369, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №10641200000001682 (далі –Відповідач) та згідно довідки від 14.01.03 №769/10/19-117, 31.03.1995року взято на облік в ДПІ у місті Чернігові (далі –Позивач) як платника податків за №1497.

13 жовтня 2005 року службовими особами позивача була проведена перевірка їдальні, яка знаходиться за адресою: вул. 50 років ВЛКСМ,7, м. Чернігів та належить Чернігівському комерційному технікуму.

В результаті проведеної перевірки їдальні Відповідача виявлено два порушення, у зв'язку з чим, посадовими особами податкового органу складено два акти від 13.10.2005 року № 25260625/2323 та № 25260624/2323.

Як вбачається з актів перевірок, перевіряючими встановлені наступне порушення:

-          не забезпечено виконання щоденного друку фіскального звітного чеку,

-          не забезпечено зберігання Z - звітів в КОРО, а саме на момент перевірки в КОРО відсутній Z –звіт №1041.

          Податковий орган прийшов до висновку про порушення відповідачем п.9 ст.3 Закону –265, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні   чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку розрахункових операцій, та на підставі п.4 ст.17 цього Закону застосував рішеннями від 21.10.2005р. №0007242323/0 та №0007252323/0 штраф у розмірі 340 грн. за кожне з порушень, а всього на загальну суму 680 грн.

          Вказані рішення позивачем не оскаржувались, що ним не заперечується. Позовна заява, яка подавалась ним до Новозаводського районного суду м. Чернігова про скасування стягнення штрафних санкцій ухвалою від 02.11.2005р. у справі № 2-а-39/05р повернена позивачу у зв”язку з її відкликанням.

          Відповідно до ст.25 Закону –265 суми  фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню   суб'єктами підприємницької   діяльності   до  Державного  бюджету  України  в десятиденний  термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

          Дію  статті  25 було зупинено на 2005 рік згідно із п.19 ст.73 Закону України N 2285-IV від  23.12.2004. «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Однак, згідно із змінами, внесеними Законом N 2505-IV  від 25.03.2005 , з нової редакції Закону виключена норма про зупинення дії статті 25 Закону –265 на 2005 рік.

          Отже на час прийняття податковим органом рішень про застосування фінансових санкцій відповідач повинен був сплатити такі санкції в 10 –ти денний термін з дня прийняття рішення.

          Про час прийняття такого рішення податковий орган повинен повідомити особу відповідно до чинного законодавства, яким передбачений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом ДПА України N 253 від 21.06.2001р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758, відповідно до п.7.7. якого надсилання  (вручення)  податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється  у  порядку,  передбаченому   пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4, тобто порядок направлення таких рішень прирівняний до порядку направлення податкових повідомлень.

          Відповідно до п.4.6 Порядку податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної  особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

          Відповідач обов'язку по сплаті фінансових санкцій у встановлений законом строк не виконав, у зв”язку з чим позивач 06.02.2007р. звернувся з позовом до адміністративного суду.

          Відповідно до частин 1,2 ст.99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду,  встановленого  цим  Кодексом або іншими законами.

          Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

          Законом –265 та іншими нормативно –правовими актами не встановлено строку звернення до суду для стягнення штрафних (фінансових) санкцій, які не відносяться до податкових платежів, отже в даному випадку позивач повинен був звернутися на протязі року з дня, коли дізнався або повинен  був  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів

          Як встановлено в судовому засіданні, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.10.2005р. були направлені відповідачу 04.11.2005р., що підтверджується копією журналу реєстрації відправлень та поясненнями представника в судовому засіданні, та отримані відповідачем 07.11.2005р., що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції та поясненнями представника.

          Як повідомив представник позивача, поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції до податкового органу не надходило, тому рішення були направлені повторно через рік та отримані відповідачем 07.12.2006р. На думку позивача, відлік строку звернення до суду повинен починатись саме з дати повторного отримання відповідачем рішень про застосування санкцій.

          Однак , такий висновок не відповідає діючому законодавству з наступних підстав.

          Ст..99 КАС України ставить в залежність початок відліку строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Вперше рішення були направлені 04.11.2005р. за твердженням позивача рекомендованим листом.

          Відповідно до п.8 діючих на час направлення рішень Нормативів частоти обміну, перевезення, доставки пошти, виїмки кореспонденції  з поштових скриньок і основні контрольні строки обробки і доставки поштових відправлень, періодичних видань, затверджених наказом Міністерства зв”язку України N 115 від 5.08.94 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1994 р. за N 205/415, в  обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах місцева кореспонденція доставляється адресатам  залежно  від  часу опускання її в поштові скриньки, як правило,  в той же день,  але не  пізніше  наступного дня.

          Отже, позивач повинен був дізнатися про час вручення кореспонденції в листопаді 2005р. та , відповідно , дізнатися про несплату у встановлений термін відповідачем штрафних санкцій в тому ж місяці. Таким чином, відлік річного строку звернення до суду починається з листопада 2005 року.

          Позивач не надав доказів поважності причин, які перешкодили йому в 2005 році пересвідчитись у отриманні відповідачем рішень або направити такі рішення повторно.

          Неотримання поштового повідомлення про вручення рішень в листопаді 2005 року не є поважною причиною для їх повторного направлення лише в грудні 2006 року, а також не є поважною причиною пропущення строку звернення до суду.

          Враховуючи викладене, позивач порушив строк звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений ст.99 КАС України.

          Відповідно до ст.100 цього Кодексу пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

          За таких обставин у задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163   Кодексу адміністративного судочинства  України , суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

          Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова складена у повному обсязі 12 березня 2007р.

Суддя                                                                                                              М.В. Фесюра