Ухвала

від 19.03.2013 по справі 287/1-86/12-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/1-86/12-к Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М.В.

Категорія ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач Ляшук В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ляшука В.В.

суддів: Романова О.В., Андрушкевича С.З.

з участю прокурора Сидоренка О.П.

з участю захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олевськ, Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 05.12.2007 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід залишено тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 визначено рахувати з 08 квітня 2012 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Олевська, Житомирської області, громадянина України, українця, освіта неповна-середня, учня Олевського ПТУ 10, неодруженого, жителя АДРЕСА_2 раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 104, 75, 76 п. 3 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, та покладено на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід залишено підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 670 грн. з кожного судових витрат за проведення автотоварознавчої експертизи на користь ПП «Владас», на р/р 26000227461 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код 31816654.

Речові докази: скутер марки «Шторм» постановлено повернути власнику ОСОБА_5

Згідно вироку, 07 квітня 2012 року в 01 годині, ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння прийшли до господарського приміщення, що належить ОСОБА_6 розташованого поблизу будинку №5 по вул. Пролетарській в с. Соснівка, Олевського району з метою заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 руками відчинив вхідні двері вищевказаного приміщення, та спільно з неповнолітнім ОСОБА_3 проникли в середину, де незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме скутером марки «Шторм», вартістю 5989 грн. 75 коп., що належить ОСОБА_5 та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_2 вбачається, що він не погоджується з кваліфікацією судом його дій за ч.2 ст. 289 КК України та як наслідок призначеним йому покаранням, яке він вважає суворим. Вважає, що висновок автотоварознавчої експертизи про те, що робочий об'єм двигуна скутера «Шторм 50» складає 80 куб. см. є неправильним, а тому просить провести судове слідство, призначити додаткову автотоварознавчу експертизу.

В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1 вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання щодо засудженого ОСОБА_2 є незаконним та необґрунтованим.

На думку апелянта, судом при призначені покарання не враховано як пом'якшуючу обставину повне відшкодування засудженим завданих злочином збитків, а також те, що він виховувався в неблагополучній сім'ї.

Вважає, що ці обставини в сукупності з пом'якшуючими обставинами наведеними у вироку дають підстави для застосування статті 69, 75 КК України. Просить змінити вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_2, та обрати останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією статті за якою його засуджено та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали свої апеляції, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, колегія суддів приходить до висновку що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 289 КК України обґрунтовані належним чином у вироку з посиланням на досліджені докази, детально наведені у вироку.

Такими доказами є показання засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_5, зміст яких повністю узгоджується з встановленими судом фактичними обставинами, даними протоколів огляду місць події при проведенні яких було виявлено сліди проникнення в підсобне приміщення належне Захарову та відсутність скутера, а також виявлено скутер за місцем проживання ОСОБА_2

Згідно з висновками судово - автотоварознавчих експертиз №012/019, 012/059 вартість скутера „Шторм" складає 5989 грн. 75 коп. та він має робочий об'єм двигуна 80 куб. см. ( т.2 а.с. 46-51, 237-240 ).

Вказані висновки судово - автотоварознавчих експертиз досліджувався в суді першої інстанції та будь-яких сумнівів щодо їх повноти, обґрунтованості та правильності ні у кого з учасників не викликали, в тому числі засудженого та його захисника, не вбачає таких сумнівів і колегії суддів.

В апеляції засудженого не наведено обґрунтованих доводів, які давали б підстави для сумнівів в правильності висновків судово - автотоварознавчих експертиз, що стосуються встановлення залишкової вартості транспортного засобу та робочого об'єму його двигуна.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 судом першої інстанції за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення, кваліфіковані правильно.

Що стосується призначеного покарання, то на думку колегії суддів доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого частково заслуговують на увагу.

Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому злочині, а потерпілий просив його суворо не карати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що потерпілому добровільно повністю відшкодовано заподіяну шкоду (т.2 а.с. 197), ОСОБА_2 має молодий вік, до затримання працював, позитивно характеризується за місцем роботи (т.2 а.с. 93).

Беручи до уваги вищенаведене, в тому числі наявність двох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щире каяття в скоєному, відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, особу винного, а зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем роботи, думку потерпілого, колегія суддів вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_2 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 289 КК України.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки він раніше судимий за корисливий злочин, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак після умовно дострокового звільнення на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий злочин, ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, йому встановлювався адміністративний нагляд, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та вказує на можливість його виправлення лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити, вважати його засудженим за ч.2 ст. 289 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді: