Рішення

від 20.08.2015 по справі 761/15742/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15742/15-ц

Провадження №2/761/6224/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 серпня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Паночко О.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Красуля І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український маркет хімічної сировини» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування інформації,-

в с т а н о в и в :

У червні 2015 р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український маркет хімічної сировини», в якому просив суд з врахуванням уточнень дати листа: визнати недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності, порушує права позивача інформацію, що міститься у листі ТОВ «Перший український маркет хімічної сировини» (вих. №001270415 від 27.04.2015 року) на адресу ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 37443068), ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 32977149), ТОВ «Елемер сенсор» (код ЄДРПОУ 36576644) та ТОВ «Тепло енерго комплект Україна» (код ЄДРПОУ 38615428), з наступним змістом: «ОСОБА_5 була завербована ОСОБА_3 для здійснення комерційного шпигунства. Протиправні дії як зговір групи осіб, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які можна кваліфікувати за ознаками злочинів, передбачених ст.231 та 232 Кримінального кодексу України.»; зобов'язати відповідача протягом місяця з дня набрання чинності рішення спростувати вищевказану недостовірну інформацію тим самим способом, яким вона була поширена, а саме шляхом направлення листа від свого імені на адресу ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 37443068), ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 32977149), ТОВ «Елемер сенсор» (код ЄДРПОУ 36576644) та ТОВ «Тепло енерго комплект Україна» (код ЄДРПОУ 38615428), з наступним змістом: «Прошу вважати недостовірною інформацію, викладену у листі (вих. №001270415 від 27.04.2015 року) щодо того, що ОСОБА_5 ніби-то була завербована ОСОБА_3 для здійснення комерційного шпигунства. А протиправні дії як зговір групи осіб, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ніби-то можна кваліфікувати за ознаками злочинів, передбачених ст.231 та 232 Кримінального кодексу України.»; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2015 року відповідач надіслав зазначений лист адресатам в якому були викладені у стверджувальній формі відомості стосовно позивача, які мають образливий характер, проте не мають жодного фактичного підгрунття. Оскільки ОСОБА_5 ніколи не працювала у ТОВ «Перший український маркет хімічної сировини», а тому не могла мати доступ до відомостей, які становлять комерційну таємницю. Тому твердження відповідача про позивача є недостовірними і такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Оскільки факти у вказаному листі викладені не об'єктивно, носять образливий характер. Все це викликає неповагу до позивача, призводить до втрати клієнтів, оскільки позивач є директором великого підприємства, що є офіційним представником на території України ряду зарубіжних виробників промислового обладнання. Поширення недостовірної інформації про позивача спричиняє йому значні душевні хвилювання, і таким чином заподіює йому значну моральну шкоду. Відповідач позбавив позивача гарантованого Конституцією України права на повагу до його гідності, внаслідок чого позивач втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, моральні страждання посилюються постійним нервовим стресом та пов'язаними з цим конфліктами з оточуючими, а також серйозними проблемами зі здоров'ям.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, оскільки вони не обгрунтовані.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності з ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що 27 квітня 2015р. за №001270415 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український маркет хімічної сировини» ОСОБА_7 направила на адресу ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 37443068), ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 32977149), ТОВ «Елемер сенсор» (код ЄДРПОУ 36576644) та ТОВ «Тепло енерго комплект Україна» (код ЄДРПОУ 38615428) лист в якому зазначена інформація, що «ОСОБА_5 була завербована ОСОБА_3 для здійснення комерційного шпигунства. Протиправні дії як зговір групи осіб, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які можна кваліфікувати за ознаками злочинів, передбачених ст.231 та 232 Кримінального кодексу України».

Відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Так, позивач зазначив, що відомості, які він просить визнати такими, що не відповідають дійсності ганьблять його честь, гідність і ділову репутацію, були поширені відповідачем. В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що зазначений лист дійсно був підписаний ОСОБА_7 та направлений на адреси зазначених юридичних осіб.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1 роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Суд не може взяти до уваги посилання представника позивача, що в листі зазначена інформація, оскільки представником зазначено лише уривки з листа, а як вбачається з всього тексту листа, ТОВ «Перший український маркет хімічної сировини» зазначає про ймовірні злочинні дії посадової особи та висловлює особисту думку, зазначаючи «…нами углядаються», що є оціночним судженням.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 23, 201, 277, 280, 297, 1167 ЦК України; ст. 9 Закону України «Про інформацію»; ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український маркет хімічної сировини» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування інформації - відхилити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Н.Г.Притула