Рішення

від 11.08.2015 по справі 910/16117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/16117/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Восход»

Про стягнення 36 845 463,41 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Павлоський О.М. - по дов. № 182/03 від 03.07.2015

від відповідача не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Восход» про стягнення 36 845 463,41 грн., з яких: 20 000 000,00 грн. боргу за кредитом, 2 449 863,00 грн. боргу по процентам, 3 522 739,73 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 318 551,12 грн. пені за прострочення сплати процентів, 10 162 397,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 369 863,01 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту, 22 049,15 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору РЕПО № Р-071013/01;Р1 від 07.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2015 порушено провадження у справі № 910/16117/15 та призначено справу до розгляду на 11.08.2015.

Позивач в судовому засіданні 11.08.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 11.08.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.06.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 26.06.2015 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Хорива, 55-Б, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.06.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт з ухвалою було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку Київ-71 з довідкою форми-20 без вручення адресату з відміткою «не значиться».

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 11.08.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 між Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Восход» (продавець, відповідач) та було укладено договір РЕПО № Р-071013/01;Р1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець 08.10.2013 продає, а покупець купує цінні папери, що зазначені у п. 1.3. цього договору за ціною вказаною у п. 1.4. цього договору.

Згідно з п. 1.3. договору ціні папери, які є предметом цього договору (далі - ЦП) мають наступні характеристики: вид ЦП - акції прості іменні; найменування емітента ЦП ПАТ «Домінанта-Колект», код ЄДРПОУ 38003301; код ISIN емітента ЦП - UA4000132310; загальна кількість ЦП 4 000 000 штук; загальною номінальною вартістю - 1 000 000,00 грн.; вартість одного ЦП - 5,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору загальна договірна вартість продажу ЦП дорівнює 20 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 14.1.167. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що операція РЕПО - операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях цього Кодексу строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року.

Угода РЕПО укладається як звичайний договір купівлі-продажу цінних паперів, в якому продавець згоден зворотньо їх викупити через певний строк за раніше обумовленою ціною. Дана операція з цінними паперами складається з двох частин. Перша частина цієї угоди - пряме РЕПО - передбачає купівлю або продаж облігацій чи інших цінних паперів одним контрагентом в іншого із твердим зобов'язанням продавця викупити ці ж цінні папери у визначений термін за іншою ціною. Друга частина - зворотне РЕПО - дзеркальне від ображення прямого РЕПО, але з позиції контрагента, що купує цінні папери в першій частині операції, - це покупка цінних паперів з угодою продати ці папери в певний момент у майбутньому за зазначеною у договорі ціною (видача кредиту під заставу зазначених у договорі РЕПО цінних паперів).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.5. договору визначено, що ціна зворотного викупу складає 23 400 000,00 грн. за пакет цінних паперів, вказаних в п. 1.3. даного договору.

Відповідно до п. 1.6. договору процентний дохід/процентні витрати за цим договором складають 3 400 000,00 грн. При розрахунку процентного доходу/процентних витрат враховується день продажу ЦП і не враховується день зворотного викупу ЦП.

Згідно з п. 1.7. договору для розрахунку процентного доходу/процентних витрат використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Відповідно до п. 2.1.1. договору продавець зобов'язаний не пізніше 08.10.2013 надати зберігачу цінних паперів розпорядження про блокування пакету цінних паперів, який зазначений у п. 1.3. цього договору, на користь покупця у депозитарній системі.

Відповідач відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах № 300665-UA0003626 заблокував 08.10.2013 цінні папери під забезпечення кредиту.

Згідно з п. 2.1.4. покупець зобов'язаний перерахувати загальну суму коштів, що вказана у п. 1.4. цього договору, на рахунок продавця № 26509022441000 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 37174242, не пізніше 08.10.2013 за умови виконання продавцем п. 2.1.1. даного договору.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, перерахувавши 20 000 000,00 грн. на рахунок відповідача № 26509022441000 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 37174242, що підтверджується випискою по даному рахунку, копія якої міститься в матеріалах справи.

При здійсненні зворотного викупу (п. 2.2. договору):

п. 2.2.1. продавець зобов'язаний перерахувати загальну суму коштів, що вказана у п. 1.4. цього договору, на рахунок покупця № 37398000000403 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 19357489, не пізніше 08.10.2014.

п. 2.2.2. продавець зобов'язаний сплачувати процентний дохід/процентні витрати за цим договором в сумі 17% (сімнадцять відсотків) річних від вартості продажу ЦП згідно п. 1.4. щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані процентні доходи/процентні витрати, а також в день зворотного викупу ЦП в повному обсязі.

п. 2.2.3. покупець зобов'язаний письмово повідомити зберігача продавця про виконання продавцем зобов'язань за цим договором в повному обсязі в день виконання продавцем всіх своїх обов'язків згідно з п. 2.2. договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором у визначений строк не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за обґрунтованим розрахунком позивача становить: 20 000 000,00 грн. боргу за кредитом, 2 449 863,00 грн. боргу по процентам.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з 20 000 000,00 грн. боргу за кредитом, 2 449 863,00 грн. боргу по процентам є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту та сплаті процентів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що у випадку невиконання умов п. 2.2.1., 2.2.2., 4.2. цього договору винна сторона за кожен день затримки у виконанні відповідного пункту сплачує пеню, що нараховується за подвійною обліковою ставкою НБУ від суми боргу.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та процентів не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками становить 3 522 739,73 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 318 551,12 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Вимоги позивача в частині стягнення 3 522 739,73 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 318 551,12 грн. пені за прострочення сплати процентів обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті кредиту та процентів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 10 162 397,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 369 863,01 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту, 22 049,15 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 10 162 397,41 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 369 863,01 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту, 22 049,15 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Восход» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 55-Б, код ЄДРПОУ 37174242) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357487) 20 000 000 (двадцять мільйонів) грн. 00 коп. боргу за кредитом, 2 449 863 (два мільйона чотириста сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп. боргу по процентам, 3 522 739 (три мільйона п'ятсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 73 коп. пені за прострочення повернення кредиту, 318 551 (триста вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 12 коп. пені за прострочення сплати процентів, 10 162 397 (десять мільйонів сто шістдесят дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 41 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 369 863 (триста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 01 коп. - 3% річних за прострочення повернення кредиту, 22 049 (двадцять дві тисячі сорок дев'ять) грн. 15 коп. - 3% річних за прострочення сплати процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Восход» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 55-Б, код ЄДРПОУ 37174242) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 18.08.2015.

СуддяВ.В.Сівакова