Постанова

від 20.08.2015 по справі 923/753/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р.Справа № 923/753/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів О.Л.Воронюка, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - Е.М.Вєлковій,

за участю представників сторін :

від прокуратури: І.П.Закернична,

від позивача: А.А.Барчук, Д.П.Комадовський,

від відповідачів:

1.ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк": В.Ю.Половенко,

2.ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12": Ю.І.Калабуха,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооперативу "Маяк"

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.07.2015 р.

у справі №923/753/15

за позовом Кооперативу "Маяк"

до:

1. Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

2. Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №12"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк": приватний нотаріус Стадник Інна Володимирівна

за участю прокуратури Херсонської області , яка вступила у справу з метою захисту інтересів держави в особі Міністерства фінансів України

про зняття заборони відчуження нерухомого майна та визнання права власності на нього,

встановив:

Кооператив "Маяк" звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" та Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №12" за участю третьої особи приватного нотаріуса Стадник Інни Володимирівни про зняття заборони, встановленої приватним нотаріусом Стаднік І.В. за реєстраційним номером обтяження 7993061, на підставі договору іпотеки б/н від 30.09.2008 р. щодо відчуження нерухомого майна будівлі та споруди цеху по виробництву цегли, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: виробничий цех літ. "А", загальною площею 510,7 кв. м., навіс літ. "Б" площа забудови 12,4 кв. м., навіс літ. "В" площа забудови 13,1 кв. м., склад літ. "Г" площа забудови 68,4 кв. м., огорожа 1,2 та визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно.

Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 319, 387, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", діючого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України з посиланням на те, що позивач на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2013р. у справі №923/1/13-г, яке набрало законної сили, набув право власності на вказане нерухоме майно, проте до винесення цього рішення громадянин ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого договору продав спірне нерухоме майно Закритому акціонерному товариству "Ремонтно-будівельне управління №12", яке, в свою чергу, передало спірне майно в іпотеку на підставі договору іпотеки, укладеного з ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору. При нотаріальному посвідченні договору іпотеки нотаріусом за заявою ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" внесено запис про заборону відчуження цеху по виробництву цегли, внаслідок чого спірне майно включено до ліквідаційної маси банкрута ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" у справі про його банкрутство для першочергового задоволення кредиторських вимог ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", що створює реальну загрозу втрати позивачем права на спірне майно.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. приватного нотаріуса Стадник Інну Володимирівну залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".

В подальшому, враховуючи, що ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" є державним банком, з метою захисту інтересів держави за заявою у справу вступив прокурор, який в письмових поясненнях зазначив про те, що визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно порушує право Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" як іпотекодержателя нерухомого майна, пославшись при цьому на ст.ст.1,33 ЗУ "Про іпотеку", ст.1 ЗУ "Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна", а також на ст.261 ЦК України. Одночасно прокурор послався на пропуск позивачем строку позовної давності, вказавши на те, що позивач дізнався про порушення свого права в 2010 році під час розгляду Дніпровським районним судом м. Херсона позову кооперативу "Маяк" до ОСОБА_9, ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" та ВАТ АБ "Укргазбанк" про визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору іпотеки, що в розумінні ч.1 ст.261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.07.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено на підставі ч.1 ст. 251, ст.ст.256,257,261 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2013р. у справі №923/1/13-г, на яке посилається позивач, право власності на спірне нерухоме майно за ним не визнавалося, а лише додатково підтверджено наявність у кооперативу "Маяк" право власності на це майно, порушене внаслідок його відчуження на користь ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" поза волею позивача фізичною особою ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу № 3138 від 29.12.2006 р. Крім того, позивач був обізнаний про порушення свого права на нерухоме майно ще в 2010 році при розгляді цивільної справи №22ц-1924, проте, звертаючись до суду з позовом, не надав доказів поважності причин пропуску строку позовної давності в частині позовних вимог про визнання права власності. Оскільки позовні вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна та визнання права власності на нього пов'язані, судом відмовлено в позові в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач в 2010 році звертався до суду з позовом про визнання права власності на майно, що є предметом даного спору, проте підстави звернення до суду були іншими, а саме незаконний продаж ОСОБА_9 спірного майна на користь ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12". Підставами ж цього позову є включення спірного майна в ліквідаційну масу банкрута ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" у справі про банкрутство. Тому підстави звернення з позовами в 2010 році та по даній справі різні. Крім того, перебіг позовної давності почався з 29.07.2013 року, тобто з моменту звернення позивача до ліквідатора ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" щодо здійснення відповідних дій стосовно спірного майна на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2013 року. Саме тоді позивач дізнався, що його права порушені шляхом включення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12".

У відзиві на апеляційну скаргу Заступник прокурора Херсонської області просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник банку в судовому засіданні також просив рішення суду залишити без змін.

ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" у відзиві на апеляційну скаргу просило апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, рішення господарського суду Херсонської області скасувати.

Третя особа не скористалась своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, проте про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.08.2005р. у справі № 2-3376/2005 за позовом ОСОБА_9 до Херсонської міської ради визнано за ОСОБА_9 право власності на цех по виробництву цегли, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Кооператив "Маяк" до участі в розгляді вказаної справи залучено не було.

29.12.2006р. ОСОБА_9 уклав договір купівлі-продажу з ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12", на підставі якого продав будівлі та споруди цеху по виробництву цегли. 30.09.2008р. між ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" та ВАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" укладено іпотечний договір.

Відповідно до п.2.1.1 договору, предметом іпотеки є нерухоме майно -цех по виробництву цегли, що знаходиться в АДРЕСА_1, який складається з: літ. "А", загальною площею 510,7 кв. м., навіс літ. "Б" площа забудови 12,4 кв. м., навіс літ. "В" площа забудови 13,1 кв. м., склад літ. "Г" площа забудови 68,4 кв. м., огорожа 1,2.

Вищезазначений договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. та зареєстровано в реєстрі за №4247 (а.с.29-35).

У зв'язку з посвідченням іпотечного договору, нотаріусом накладено заборону відчуження цеху до припинення чи розірвання іпотечного договору (а.с.36).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.06.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12".

В подальшому, спірне нерухоме майно на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 15.11.2010 року у справі №6/86-Б-10, включено до ліквідаційної маси банкрута ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" (а.с.39-43).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27.08.2009р. рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.08.2005р. скасовано справу направлено на новий розгляд того ж суду. Під час нового розгляду вказаної справи кооператив "Маяк" залучений до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. За результатами нового розгляду Дніпровським районним судом прийнято рішення від 17.12.2010р., яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовлено, позовні вимоги Кооперативу "Маяк" задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 3138 від 29.12.2006р., визнано недійсним іпотечний договір, укладений між ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" та ВАТ АБ "Укргазбанк", визнано за кооперативом "Маяк" право власності на спірне майно. В подальшому, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 18.04.2011р. рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.12.2010р. в частині задоволення позовних вимог кооперативу "Маяк" скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог кооперативу "Маяк" про визнання за ним права власності на спірне майно та про визнання недійсним іпотечного договору закрито з посиланням на те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України, такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. Оскільки кооператив "Маяк" не був стороною договору, вимога про визнання недійсним якого заявлена вказаним учасником процесу, обраний ним спосіб захисту порушеного права не відповідає приведеним нормам чинного законодавства, а тому заявлені кооперативом позовні вимоги задоволенню не підлягають. Приведений висновок суду не є перешкодою для кооперативу "Маяк" для звернення у встановленому законом порядку до суду належної юрисдикції з відповідними позовними вимогами, які можуть включати і вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3138 від 29.12.2006р. відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін (а.с.60-61).

Вказане рішення ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30.09.2011 року залишено без змін (а.с.62-63).

Отже судом встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння кооперативу "Маяк" на користь ОСОБА_10 не з волі позивача, а за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона, яке скасоване, а тому ОСОБА_9 не був належним власником спірного нерухомого майна та не мав права на його відчуження.

01.02.2013 року рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 923/1/13-г, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року, позов кооперативу "Маяк" до Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 12" про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено в повному обсязі. Витребувано у ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" на користь кооперативу "Маяк" нерухоме майно будівлі та споруди цеху по виробництву цегли, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: виробничий цех літ "А", загальною площею 510,7 кв.м., навіс літ "Б" площа забудови 12,4 кв.м., навіс літ "В" площа забудови 13,1 кв.м., склад літ "Г" площа забудови 68,4 кв.м., огорожа 1,2.

Відповідним судовим рішенням встановлено, що розпорядженням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 650-р від 26.12.1994р. дозволено кооперативу "Маяк" підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва цегельного цеху по АДРЕСА_1 площею 0,2 га із земель СПМК-33. Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради кооперативу "Маяк" дозволено проведення проектно-вишукувальних робіт строком на 1 рік на земельній ділянці площею 0,20 га по АДРЕСА_1 для будівництва цегельного цеху. На підставі контракту №57 від 25.02.1993р., укладеного між компанією "Граст ЛТД" та кооперативом "Маяк", компанія виготовила і поставила один цегельний міні завод моделі ВН-20, а також здійснила його монтаж, пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується актом від 13.03.1994р. Під створений кооперативом "Маяк" цегельний цех на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.1999р. №119 27.04.2000р. видано акт на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,2191 гектарів.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння. Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За приписами наведеної норми позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову.

Водночас, вимога про витребування майна на користь особи передбачає набуття нею, зокрема, права володіння та користування майном.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України.

Отже, у разі встановлення наявності речово-правових відносин захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Відтак, приписами ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені, та можуть мати місце за умови, коли майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Відповідно до вимог ст. ст. 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було відчужене поза межами волі власника не набувається в тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути витребуване у нього. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України, суд, задовольняючи позов кооперативу "Маяк" до Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 12" про витребування майна з чужого незаконного володіння (рішення господарського суду Херсонської області у справі № 923/1/13-г року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2013), фактично визнав за кооперативом "Маяк" право власності на спірне нерухоме майно.

Статтею 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачі та прокурор не заперечували проти права власності кооперативу "Маяк" на спірне нерухоме майно. Представники прокуратури та банку тільки послалися на правомірність застосування судом першої інстанції строку позовної давності.

Отже, сторони визнали за кооперативом "Маяк" право власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на підставі ст.392 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346 Цивільного кодексу України.

Ця норма не передбачає підстави припинення права власності у разі, коли під час прийняття незаконного рішення майно вибуло із володіння власника та в подальшому було відчужено за угодами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника.

Укладання таких угод, які в подальшому визнані незаконними, не припиняє право власності дійсного власника, а тому в момент їх укладення і до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна.

Накладення приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки від 30.09.08 р. укладеного між ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" та ВАТ АБ "Укргазбанк", заборони на відчуження нерухомого майна (цеху по виробництву цегли), що належить позивачу на праві власності, фактично позбавило останнього права користуватися нерухомим майном, що йому належить, а також у нього відсутня можливість належного оформлення за ним права власності на це майно.

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Наказу "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595 однією з підстав зняття нотаріусом заборони відчуження майна є рішення суду.

Враховуючи вищенаведені норми, судова колегія дійшла висновку про задоволення позову в частині зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Щодо строків позовної давності, то згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, позивачем при зверненні з позовом до ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння в січні 2013 року перебіг позовної давності було перервано, а тому позивач звернувся до суду з позовом про зняття заборони відчуження нерухомого майна та визнання права власності на нього в межах строку позовної давності.

Проте, відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (із змінами і доповненнями) за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

З огляду на те, що судом першої інстанцій при розгляді даного спору до встановлених правовідносин було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 09.07.2015р. у справі №923/753/15 скасувати частково.

3.Позов задовольнити частково.

4.Зняти заборону відчуження нерухомого майна - будівлі та споруди цеху по виробництву цегли, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: виробничий цех літ. "А", загальною площею 510,7 кв. м., навіс літ. "Б" площа забудови 12,4 кв. м., навіс літ. "В" площа забудови 13,1 кв. м., склад літ. "Г" площа забудови 68,4 кв. м., огорожа 1,2 встановлену приватним нотаріусом Стаднік І.В., реєстраційний номер обтяження №7993061 на підставі Договору іпотеки б/н від 30.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Стаднік І.В., дата виникнення заборони 30.09.2008р.

5.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

6.Стягнути на користь Кооперативу "Маяк" судовий збір пропорційно заявленим вимога, в т.ч. за апеляційний перегляд справи, з:

-рахунку ПАТ " Акціонерний банк "Укргазбанк" 913,5 грн.;

-рахунку ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління №12" 913,5 грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 26.08.2015

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.Б. Туренко