Ухвала

від 20.08.2015 по справі 227/960/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 227/960/14-ц Номер провадження 22-ц/775/412/2015

Єдиний унікальний номер: 227/960/14-ц

Номер провадження: 22ц/775/412/2015

Категорія 47 Головуючий у 1 інстанції Хандурін В.В.

Доповідач Новосьолова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Мальований Ю.М., Новосядлої В.М.,

при секретарі Верховській Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добропільська районна державна адміністрація, про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2015 року рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницбке підприємство», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добропільська районна державна адміністрація, про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 зазначають, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2012 року, кожний отримав на 1/3 частку права на земельну частку (пая), які розташовані на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24 квітня 2013 року право власності на земельну ділянку було зареєстровано в реєстраційній службі Добропільського МРУЮ Донецької області. 28 травня 2015 року встановлені межі земельних ділянок в натурі. Згідно договору оренди від 11 вересня 2012 року укладеного відповідачем з третьою особою - Добропільською районною державною адміністрацією, про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 769 134 га (не витребувані паї), отже їх земельні ділянки перебувають в користуванні відповідача. Після державної реєстрації нерухомого майна, тобто набуття права власності та права користування вказаною земельною ділянкою, відповідач без будь - якої правової підстави, незаконно, без згоди власника продовжує користуватися їх власністю та відмовляється в добровільному порядку повернути спірну земельну ділянку.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить телефонограми в матеріалах справи, які зареєстровані у журналі телефонограм №1 за №470-472 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.159-161, 177-181).

Крім цього, до апеляційного суду надійшли заяви від сторін про розгляд справи за їх відсутності (а.с.167-168,170-171,173-174).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння обґрунтовано виходив з вимог ст.ст.15,16 ЦК України та зазначив, що позивач помилково обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідач законно користується землею на підставі чинного договору оренди землі, зареєстрованому в законному порядку, відсутні докази про розірвання договору оренди чи визнання його недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Добропільська районна державна адміністрація, про витребування майна із чужого незаконного володіння мотивуючи свої вимоги наступним.

Після смерті матері ОСОБА_5 19 листопада 1994 року відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна - земельного паю розміром 5,9 га, який розташований в селі Новофедорівка Добропільського району Донецької області. КСП ім. Чапаєва. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якім на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2012 року належить по 1/3 частині кожному права на земельну частку (пай). Крім цього, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2012 року право на 1/3 частку від 1/3 частки права на земельну ділянку (яке після смерті матері ОСОБА_5 належало їх батькові, ОСОБА_6), після смерті батька перейшло його дітям: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, які прийняли спадщину.

ОСОБА_1 прийняв спадщину, оформив права і став власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1422084400:09:000 :0899 площею 2,5622 га на території Криворізької сільської ради. Після виготовлення всієї документації він з'ясував, що його земельною ділянкою незаконно користується відповідач, уклавши договір оренди землі від 11 вересня 2012 року з Добропільською райдержадміністрацією, предметом договору сталі нерозподілені (не витребувані) паї. Відповідач повідомлений про те, що ОСОБА_1 є власником землі, але не приймає ніяких дій щодо повернення земельної ділянки позивачу. Позивач вважає, що відповідач без правової підстави заволодів та користується його майном, а тому це майно необхідно повернути законному власникові (а.с.2-3).

19 листопада 1994 року померла ОСОБА_5 - мати позивача, а 02 серпня 1997 року помер ОСОБА_6 - батько позивача, що підтверджується свідоцтвами про смерть (а.с.5-6).

17 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/3 частку права на земельну частку (пая) в землях колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Чапаєва, Добропільського району, Донецької області (а.с.10).

17 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/3 частку від 1/3 частки права на земельну частку (пая) в землях колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Чапаєва, Добропільського району, Донецької області (а.с.16).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, земельна ділянка сільськогосподарського призначення зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 травня 2013 року (а.с.23-24).

11 вересня 2012 року між Добропільською районнодержавною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» укладений договір оренди землі сільськогосподарського призначення строком на 20 років на території Криворізької сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 76,9134 га, у тому числі 76,9134 га - рілля (не витребувані паї) (а.с.34-37).

За повідомленням Управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області від 14 серпня 2013 року, земельні ділянки ОСОБА_1 у розмірі 2,5622 га віднесені чинним законодавством до категорії нерозподілених (не витребуваних паїв), та у відповідності до ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)», передані на умовах оренди земельних ділянок ТОВ «Державне сортонасіннецьке» підприємство, яке їх використовує на теперішній час згідно договору оренди землі, зареєстрованого за № 142208444003018 від 11 вересня 2012 року (а.с.28).

20 листопада 2013 року рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», Добропільської районної державної адміністрації, про зобов'язання припинення безпідставного користування земельною ділянкою, а саме внесення змін до договору оренди землі шляхом вилучення із загальної площі орендованої землі земельну ділянку, яка належить позивачам - задоволені (а.с.29-31).

05 лютого 2014 року рішенням апеляційного суду Донецької області, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року скасоване, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», Добропільської районної державної адміністрації про зобов'язання припинення безпідставного користування земельною ділянкою - відмовлено (а.с.32-33).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренди землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Позивач звертаючись до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння вважав, що відповідач уклавши договір оренди незаконно користується його земельною ділянкою, оскільки він є її власником на підставі свідоцтва про право власності.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону вбачається, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог правильно прийшов до висновку про те, що відповідно до ст.15,16 ЦК України позивач обрав помилково такий спосіб захисту, як витребування майна із чужого незаконного володіння з наступних підстав.

Договір оренди землі укладений між Добропільською районнодержавною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» від 11 вересня 2012 року на землі сільськогосподарського призначення на території Криворізької сільської ради, зареєстрований у встановленому Законом порядку - є дійсним. Даний договір не визнавався не дійсним або розірваним, а тому відповідач користується орендованою землею на законних підставах.

Довід апеляційної скарги про те, що після державної реєстрації нерухомого майна, тобто набуття права власності та права користування спірною земельною ділянкою, відповідач без будь - якої правової підстави, незаконно, без згоди власника продовжує користуватися власністю позивача та відмовляється в добровільному порядку повернути земельну ділянку є необґрунтованим з вищенаведених підстав.

Отже, договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, а тому відповідач користується земельною ділянкою на достатніх правових підставах.

Проте позивач не позбавлений можливості для захисту своїх прав звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі.

Наведені в скарзі позивача доводи необґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.308, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді