Постанова

від 27.04.2011 по справі 2а-1069/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. cправа № 2a-1069/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

прокурора -не з'явився

представника позивача: Державної податкової інспекції у Верховинському районі Івано-Франківської області - ОСОБА_1

представника відповідача: Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Верховинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Верховинському районі Івано-Франківської області до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія" про стягнення податкового боргу в сумі 50 709,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2011 року прокурор Верховинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Верховинському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія" (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 50 709,37 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення статей 2, 17 Закону України "Про плату за землю", статей 1, 14 Закону України "Про оренду землі", статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 14.1.175. пункту 14 статті 14, пунктів 57.1., 57.3. статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з липня 2010 року по січень 2011 року в загальному розмірі 50 709,37 грн., в тому числі за основним платежем - 36 354,12 грн., штрафними санкціями - 11 076,47 грн. та пенею - 3 278,78 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що заборгованість відповідача по податкових зобов'язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в дохід бюджету.

Прокурора у відповідності до вимог частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах адміністративної справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42). В судове засідання прокурор не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання до суду не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності прокурора на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Повістки про виклик у судове засідання вручені відповідачу відповідно до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 14.04.2000 року Верховинською районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області проведено державну реєстрацію Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №620372 від 14.04.2000 року, та взятий на облік Державною податковою інспекцією у Верховинському районі Івано-Франківської області як платник податків і зборів (а.с. 9, 43-44).

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про плату за землю", "Про оренду землі" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України "Про плату за землю" визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 5 Закону України "Про плату за землю" визначає, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 вказаного вище Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2010 року та 27.01.2011 року відповідачем подано декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 та 2011 роки, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань на 2010 рік в сумі 66 917,65 грн. та на 2011 рік в сумі 66 917,65 грн. із розбивкою сум платежів по місяціях (а.с. 11, 12-15). Даних зобов'язань відповідачем в повному обсязі не виконано та не сплачено і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю за липень-грудень 2010 року та за січень 2011 року всього становить 36 354,12 грн. (а.с. 26, 45).

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічні норми адміністрування податків визначені нормами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, та які ним в повному обсязі не сплачені за липень-грудень 2010 року та січень 2011 роки є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Крім того, судом встановлено, що 08.10.2010 року, 03.12.2010 року та 12.01.2011 року позивачем за наслідками проведених невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з плати за землю складено акти за №798 від 08.10.2010 року, за №946 від 03.12.2010 року та за №7 від 12.01.2011 року, якими встановлено порушення відповідачем вимог пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 7 423,74 грн., в розмірі 8 695,37 грн. та в розмірі 6 033,80 грн. відповідно, суми яких затримувались до сплати більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 16, 18, 20).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вказаних актів позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0003071530/0 від 08.10.2010 року, за №0003721530/0 від 03.12.2010 року та за №0000011530/0 від 12.01.2011року, згідно яких відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 711,88 грн., в розмірі 4 347,69 грн. та в розмірі 3 016,90 грн. відповідно, які ним отримані 08.10.2010 року, 03.12.2010 року та 12.01.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с. 17, 19, 21).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями за №0003071530/0 від 08.10.2010 року та за №0003721530/0 від 03.12.2010 року, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції із орендної плати за землю в розмірі 3 711,88 грн. та в розмірі 4 347,69 грн. є узгодженими.

Вимоги щодо обов'язковості виконання і сплати визначеного податковими органами податкового зобов'язання регламентовані і в пункті 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За умови, що відповідач не оскаржив рішення позивача за №0000011530/0 від 12.01.2011 року, суд зазначає, що застосовані позивачем штрафні санкції із орендної плати за землю в розмірі 3 016,90 грн. також є узгодженими.

Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату в 2010 та 2011 роках податкових зобов'язань нараховано пеню в розмірі 3 278,78 грн. (а.с. 26).

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 вище вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Такі ж вимоги визначені у Податковому кодексі України, відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4. статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/34 від 10.01.2008 року та податкова вимога форми "Ю" за №2/103 від 01.04.2008 року (а.с. 22, 24). Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 23, 25). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічна норма відображена у підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 50 709,37 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків від 21.03.2011 року за №21, податковими деклараціями за 2010 та 2011 роки, актами перевірки від 08.10.2010 року за №798, від 03.12.2010 року за №946, від 12.01.2011 року за №7, податковими повідомленнями-рішеннями від 08.10.2010 року, 03.12.2010 року та 12.01.2011 року, а також першою та другою податковими вимогами від 10.01.2008 року та 01.04.2008 року відповідно, які містяться в матеріалах справи (а.с. 26, 11, 12-15, 16, 18, 20, 17, 19, 21, 22, 24).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія" податкового боргу в сумі 50 709,37 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного Українсько-Швейцарського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Верховинська лісова компанія" (ідентифікаційний код 30917748, вул. Жаб'євська, 57, смт. Верховина, Івано-Франківська область, 78700) в дохід бюджету податковий борг в сумі 50 709 (п'ятдесят тисяч сімсот дев'ять) гривень 37 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова в повному обсязі складена 29.04.2011 року.