Постанова

від 18.08.2015 по справі 235/2232/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хмельова С. М.

Суддя-доповідач -

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року справа №235/2232/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського міського центру зайнятості на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015р. у справі № 235/2232/15-а за позовом ОСОБА_4 до Красноармійського міського центру зайнятості про скасування наказу посадової особи ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського міського центру зайнятості, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ директора Красноармійського міського центру зайнятості ОСОБА_5 від 25.03.2015р. №121 «Про повернення коштів». В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що в спірному наказі відсутнє посилання на будь-який документ, згідно з яким зроблено висновок про повернення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття. В порушення діючого Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним він не був ознайомлений з актом перевірки. В жовтні 2013 року він дійсно мав намір працевлаштуватись, подавав відповідну заяву, однак наказ про прийом на роботу не виносився, він з ним не знайомився, запис в трудовій книжці відсутній. Разом з тим підтвердив, що укладав цивільно-правовий договір з ТОВ «МЕНА-плюс», виконував роботу каменяра в період з 21 жовтня по 31 грудня 2013 року та отримав винагороду в сумі 1240 грн.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015р. позов було задоволено. Визнано наказ директора Красноармійського міського центру зайнятості ОСОБА_5 від 25.03.2015р. №121 «Про повернення коштів» протиправним. Скасовано наказ директора Красноармійського міського центру зайнятості ОСОБА_5 від 25.03.2015р. №121 «Про повернення коштів» протиправним.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність суми, яку листом від 25.03.2015р. було запропоновано ОСОБА_4 повернути, а також судом враховано, що позивач не був ознайомлений з актом розслідування, яке проводилось Красноармійським міським центром зайнятості.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

12.07.2013 року ОСОБА_6 звернувся до Красноармійського міського центру зайнятості із заявою про взяття його на облік. Під час реєстрації в центрі зайнятості позивач особисто письмово повідомив, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; не є суб'єктом підприємницької діяльності; ознайомлений з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. №5067-VI та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-ІІІ.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_6 було надано статус безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення, починаючи з 19.07.2013р.

12.03.2014р. позивачем було змінене прізвище з «Лисицький» на «Муратов», що посвідчується свідоцтвом про зміну імені Серія І-НО 017081.

04.09.2014р. було припинено реєстрацію позивача в Красноармійському міському центрі зайнятості на підставі невідвідування без поважних причин протягом 30 робочих днів. За результатами обміну даними між центром зайнятості та Державною фіскальною службою України стало відомо, що ОСОБА_4 отримав дохід в період перебування на обліку в центрі від ТОВ «МЕНА-плюс».

ТОВ «МЕНА-плюс» підтвердило інформацію про те, що ОСОБА_4 дійсно укладав цивільно-правовий договір від 18.10.2013 р. на період з 21.10.2013 р. по 31.12.2013 р., виконував роботу (надавав послуги) каменяра з 21.10.2013 року.

Підприємством надано копію цивільно-правового договору від 18.10.2013 року та акту здавання-приймання виконаних робіт від 24.10.2013 року, де сторонами є ТОВ «МЕНА-плюс» з одного боку і ОСОБА_6 з іншого. Виплачено винагороду в сумі - 1240,00 грн., про що роботодавець звітував до податкового органу.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Підпунктом 1 пункту 5.5. розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307 передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Відповідно п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Така ж правова позиція, між аналогічними суб'єктами взаємовідносин, викладена в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-20а15.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів не знаходить підстав для закриття провадження у справі, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського міського центру зайнятості на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015р. у справі № 235/2232/15-а за позовом ОСОБА_4 до Красноармійського міського центру зайнятості про скасування наказу посадової особи - задовольнити частково.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015р. у справі № 235/2232/15-а - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Красноармійського міського центру зайнятості про скасування наказу Красноармійського міського центру зайнятості від 25.03.2015 року №121 «Про повернення коштів особою» відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М.Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3