Ухвала

від 20.08.2015 по справі 420/85/15-ц

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 20.08.2015

ЄУ № 420/85/15-ц

Провадження №2/420/322/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Тарасова Д.С.

при секретарі Колесник Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. В подальшому нею були надані уточнені позовні вимоги згідно яких вона просить стягнути з Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 11294,87 грн. грн .,середній заробіток за час затримки повного розрахунку по заробітній платі за період з 09.10.2014 р. по 08.07.2015 року в розмірі 32803,75 грн. і по день винесення рішення суду та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 03.09.1994 р. працювала в Державному вищому навчальному закладі «Краснолуцький гірничий технікум» (з 11.02.2009 року - Державний вищий навчальний заклад «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» ) на посаді викладача, звідки наказом № 98-к від 09.10.2014 року була звільнена за згодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП України. На момент звільнення Державний вищий навчальний заклад «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» не виплатив їй заробітну плату у розмірі 11294,87 грн. (після сплати податків та зборів). Вказані обставини підтверджуються довідкою від 13.10.2014 року № 30/2, трудовою книжкою, розрахунковим листом за жовтень 2014 року. В день звільнення 09.10.2014 року вона звернулася до Відповідача з вимогою видати їй трудову книжку та здійснити повний розрахунок. Відповідач трудову книжку видав, проте провести повний розрахунок відмовився і видав довідку про суму заробітної плати, нарахованої позивачці на момент звільнення. Таким чином, Відповідач, в порушення ст. 116 КЗпП України з 13.10.2014 року і по цей час не виплачує грошові кошти в розмірі 11294,87 грн. (після сплати податків та зборів). В період часу з 09 жовтня 2014 року до 02 листопада 2014 року вона неодноразово зверталася до Відповідача з вимогою здійснити повний розрахунок та виплатити належні при звільненні грошові кошти, проте до цього часу Відповідач заборгованість з виплати заробітної плати не сплатив навіть частково.

Крім того, внаслідок порушення Відповідачем її трудових прав, їй спричинено моральну шкоду. На цей час у зв'язку із відмовою від співробітництва з організацією ЛНР (чого вимагало від неї керівництво відповідача і що стало причиною її звільнення з роботи), опасаючись за своє життя та здоров'я, вона змушена виїхати з місця мешкання і з початку розпочинати налагоджування свого життя та побуту, що вимагає від неї значних грошових витрат. Заборгованість відповідача по заробітній платі є єдиним джерелом доходів, які дозволять їй забезпечити своє фізичне існування на прожитковому мінімумі. Порушення відповідачем її права на своєчасне і в повному обсязі отримання заробітної плати, позбавляє її можливості забезпечити свої елементарні фізичні потреби в їжі та житлі. Вказані обставини спричиняють їй сильні душевні страждання, які полягають в постійному відчутті страху, що вона, маючи право на отримання зароблених грошових коштів, елементарно не зможе підтримати своє фізичне існування. Свої моральні страждання, як емоційно-вольові переживання , вона характеризує як почуття пригніченості, розпачу, стану психологічного дискомфорту тощо.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи без його участі суду не надавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до трудової книжки серії БТ-ІІ №4785018 виданої 03.09.1994 року на ім'я ОСОБА_1, вона була звільнена з ДВНЗ «Краснолуцького гірничо-промислового коледжу»на підставі наказу №98-к від 09.10.2014 року, за згодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно довідки №30/2 від 13.10.2014 року позивач дійсно працювала у ДВНЗ «Краснолуцького гірничо-промислового коледжу» на посаді викладача, та заборгованість по нарахованій заробітній платі за червень-серпень 2014р. складає 12639,47 грн. (з урахуванням податків та зборів).

Відповідно до ст.116 КзпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 цього Кодексу, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 237-1 КзпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебувала в трудових відносинах з відповідачем, під час звільнення їй не була виплачена заборгованість по заробітній платі(з відрахуванням податків та зборів), яка складає 11294,87 грн. , тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку з відповідача.

Згідно із п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Як вбачається з розрахункових листів ОСОБА_1 за липень та серпень 2014 року позивачка знаходилася у відпустці, тому середня зарплата має обчислюватися виходячи з виплат за травень - червень 2014 року.

Згідно із п. 3 Постанови № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум

відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до п. 8 Постанови №100, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації,встановленим з дотриманням вимог законодавства

У травні 2014 року кількість робочих днів становить 19, а у червні - 19. Заробітна плата позивачки за травень 2014 року складає 3561,47 грн., а за червень - 3561,47 грн. Таким чином, середньоденний заробіток позивачки складає (3561,47 грн. + 3561,47 грн.) : (19 + 19) = 187,45 грн.

На підставі ст.117 КзпП України позивачка має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 09.10.2014 року до часу постановлення рішення суду 20.08.2015 року. Період затримки складає 201робочих днів.

Таким чином заробіток за час затримки повного розрахунку по заробітній платі складає: 187 грн.45 коп. х 201 кількість днів = 37676,93 грн.

Враховуючи те, що з позивачкою не проведено остаточного розрахунку в день звільнення, та на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі існує, що стало підставою для нарахування їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивачка вказує на моральні страждання в зв'язку з невиплатою їй заробітної плати , що позбавляє її можливості забезпечити свої елементарні фізичні потреби в їжі та житлі. Вказані обставини спричиняють їй сильні душевні страждання, які полягають в постійному відчутті страху, що вона, маючи право на отримання зароблених грошових коштів, не зможе підтримати своє фізичне існування , суд вважає, що враховуючи характер і тривалість порушень прав працівника на оплату праці, глибину моральних страждань, з урахуванням вимог розумності і справедливості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 1500 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд, у чинність ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вона законна, обґрунтована, доказово підтверджена матеріалами справи.

У чинність ч. 2 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 504,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, п.8 Постанови КМУ №100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» (код за ЄДРЮОФОП 00173255, місце знаходження юридичної особи: 94517, Луганська область, місто Красний Луч, вулиця Луганське шосе, б. 27) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 11294,87 грн.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» (код за ЄДРЮОФОП 00173255, місце знаходження юридичної особи: 94517, Луганська область, місто Красний Луч, вулиця Луганське шосе, б. 27) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки повного розрахунку по заробітній платі в розмірі 37676,93 грн.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» (код за ЄДРЮОФОП 00173255, місце знаходження юридичної особи: 94517, Луганська область, місто Красний Луч, вулиця Луганське шосе, б. 27) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500,00 грн.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» (код за ЄДРЮОФОП 00173255, місце знаходження юридичної особи: 94517, Луганська область, місто Красний Луч, вулиця Луганське шосе, б. 27), судовий збір у розмірі 504,72 грн. на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: