Рішення

від 09.11.2010 по справі 4/122-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "09" листопада 2010 р. по справі № 4/122-38

за позовом Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії

до відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

про стягнення 2 825,28 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт /довіреність у справі/

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії просив стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_2 2825,28грн., в т.ч. 2605,93грн. основної заборгованості, 116,21грн. пені, 43,33грн. процентів річних та 59,81грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Ухвала суду направлена підприємцю ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві, свідоцтві №367329, паспорті (м. Луцьк, пр. Відродження, 5/69) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи те, що судом вчинено процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, встановив:

27 листопада 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № 507935 про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку (далі договір) та додаткову угоду, згідно якої відповідачу надано у власність кінцеве обладнання - мобільний телефон модель Нокія 6120с, модем, USIM - картка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до умов зазначеної вище угоди позивачем було взято на себе зобов’язання щодо надання послуг.

На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з листопада 2009р. по 28 лютого 2010р. надавались відповідачу послуги.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи оборотною відомістю, особовими рахунками за послуги за період /листопада 2009р. по 28 лютого 2010р./, розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно договору зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в сумі 2605,93грн. не оплатив.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань, несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку склала 116,21грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за період прострочки платежів становить 43,33грн. та 59,81грн. - сума інфляції.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з підприємця ОСОБА_2, (м. Луцьк, пр. Відродження, 5/69, код НОМЕР_1) в користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код 33501534) 2605,93грн. основної заборгованості, 116,21грн. пені, 43,33грн. процентів річних та 59,81грн. інфляційних втрат, 102,00грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Суддя Слободян П. Р.