Рішення

від 14.12.2010 по справі 4/130-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "14" грудня 2010 р. по справі № 4/130-38

за позовом підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідача фірми "Ramiz Ragimov TEREX", Словацька Республіка, Hliny 1266/89. Povazska Bystrica, 01707, Slovakia

про стягнення 10685,16євро

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - довіреність у справі

від відповідача: н/з .

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: спір розглядається в господарському суді Волинської області у зв'язку з судовим застереженням у контракті № 15/2010 від 15.01.2010 року щодо розгляду спорів між сторонами в господарському суді Волинської області з застосуванням норм матеріального і процесуального права України, мова судочинства - українська.

Позивач -підприємець ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача - фірми "Ramiz Ragimov TEREX", Словацька Республіка 10685,16євро, в т.ч. 10231,07 євро основного боргу, 321,84 євро пені, 132,25 євро відсотків річних.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

15 січня 2010 року між позивачем - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем -фірми "Ramiz Ragimov TEREX", Словацька Республіка, був укладений контракт № 15/2010.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з контракту № 15/2010 від 15.01.2010 року.

Укладений між сторонами контракт за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу. Відносини сторін регулюються його умовами та ст. ст. 655-697 ЦК України. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов контракту позивач відпустив відповідачу товар заготовку дубову обрізну в кількості 57,99 м 3 на суму 12731,07 Євро, що стверджується вантажно митними деклараціями № 201010002/0/200847, № 201010001/0/101297, № 201010002/0/201844 та міжнародними товарно - транспортними накладними № 019942, № 147761, № 000265.

Згідно п. 5.1. контракту № 15/2010 оплата за поставлений товар проводиться протягом 3 банківських днів після відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважається дата, відмічена штемпелем митниці на товаросупровідних документах.

Відповідач в порушення умов контракту оплату за поставлений товар провів частково на суму 2500,00 Євро.

Заборгованість по оплаті товару на день розгляду справи становить 10231,07 Євро, стверджується матеріалами справи, відповідачем не оспорена і не оплачена (доказів оплати суду не представлено).

Відповідно до ст. ст. 32, 38 Закону України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ» від 16.04.1991 року, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів) тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Беручи до уваги викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10231,07Євро заборгованості підставні.

Передбачений п. 9.2. контракту у випадку порушення п. 5.1. контракту покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,02% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.

Нараховані позивачем 321,84 Євро пені підставні і підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230- 232 ГК України, п. 9.2. контракту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 132,25євро.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 193, 230- 232 ГК України, ст. 526, 629, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32, 38 Закону України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ» від 16.04.1991 року (зі змінами), ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути з фірми "Ramiz Ragimov TEREX", (Hliny 1266/89, 01707, ІСО: 44937636, Povazska Bystrica, Slovakia, Bank TATRA BANKA, a.s IBAN: SK 8411000000002627785349) на користь підприємця ОСОБА_1, (м. Луцьк, вул. Галшки Гулевичівни, 14б/1, код НОМЕР_1) 10231,07 євро основного боргу, 321,84 євро пені, 132,25 євро відсотків річних, 106,85 євро в повернення витрат по сплаті державного мита, 22,48 євро за інформаційно - технічне забезпечення.

< Текст >

Суддя Слободян П. Р.