Ухвала

від 25.08.2015 по справі 912/758/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

25 серпня 2015 року Справа № 912/758/13

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 912/758/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (далі - ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський"), Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Соколівське

до відповідачів:

І - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ-Енерго" (далі - ТОВ "Газ-Енерго"), м. Київ,

ІІ - Приватного підприємства "Альфа-Плюс" (далі - ПП "Альфа-Плюс"), Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Соколівське

про стягнення 207764,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2013 позов ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" до ТОВ "Газ-Енерго" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Газ-Енерго" на користь ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" 207764,78 грн заборгованості та 4155,30 грн судового збору. Відносно ПП "Альфа-Плюс" провадження у справі припинено.

11.07.2013 на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

10.06.2015 до господарського суду надійшла скарга № 693/1-10 від 10.06.2015 ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" на бездіяльність органу державної виконавчої служби. У зазначеній скарзі стягувач просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС РУЮ у м. Києві) про повернення виконавчого документа від 31.03.2015.

Скаргу на бездіяльність державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ ОСОБА_1 скаржник обґрунтовує наступними обставинами.

16.07.2014 постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 44012786 по виконанню наказу у даній справі, 31.03.2015 головним державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ ОСОБА_1 винесено постанову (постанова отримана скаржником 03.06.2015) про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" . Отже, протягом тривалого часу, а саме восьми місяців судове рішення у даній справі не виконувалось. Скаржник вважає, що державним виконавцем Коблош О. Й. не вчинено всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій по примусовому виконанню рішення.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2015 вищевказану скаргу прийнято до розгляду та витребувано від сторін необхідні для розгляду скарги по суті докази.

Ухвалами господарського суду від 30.06.2015 та 06.08.2015 розгляд справи відкладався до 06.08.2015 та 25.08.2015 відповідно, в порядку передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Стягувач та орган державної виконавчої служби повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду даної справи, однак правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Ухвала суду від 11.06.2015 про призначення скарги на дії органу державної виконавчої служби до розгляду та ухвали від 30.06.2015 та від 06.08.2015 про відкладення розгляду вказаної скарги направлялись боржнику за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг з якого міститься в матеріалах справи (а.с. 157), що відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є місцезнаходження юридичної особи. Проте, конверти із вкладеннями (ухвали від 11.06.2015, від 30.06.2015 та 06.08.2015) повернуті органом поштового зв'язку із відміткою "відсутня адреса одержувача".

З огляду на приписи пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, господарський суд враховує, що боржник також належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши скаргу стягувача та дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої служби становить Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 2 статті 2 цього Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні у ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві знаходилось виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 912/758/13 від 11.07.2013 про стягнення з ТОВ "Газ-Енерго" на користь ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" 207764,78 грн заборгованості, а також 4155,30 грн судового збору, відкрите згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2014 (ВП №44012786) (а.с.138).

31.03.2015 старшим державним виконавцем ВДВС РУЮ у м. Києві ОСОБА_1 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з огляду на те, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого провадження майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено, заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Зазначена постанова направлялась на адресу стягувача 31.03.2015 згідно супровідного листа №164/5, але отримана останнім лише 03.06.2015, що не оспорюється органом державної виконавчої служби.

При цьому, господарський суд враховує, що надані ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, матеріали виконавчого провадження № 44012786 не містять доказів направлення спірної постанови стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як то передбачено частиною 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Передбачений статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк звернення зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби обчислюється з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли відповідній особі стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" стало відомо про винесення спірної постанови лише 03.06.2015, то подана 10.06.2015 скарга є поданою в межах строку, визначеного статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в ході примусового виконання наказу №912/758/13 від 11.07.2013 органом державної виконавчої служби було зроблено запит до Державної податкової служби України з метою виявлення рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах; відповідно до постанови від 31.01.2015 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК".

Серед іншого, під час примусового виконання наказу № 912/758/13 від 11.07.2013 органом державної виконавчої служби також було направлено запит на отримання відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також запит до Управління державної автомобільної інспекції у м. Києві.

Однак, такі дії державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не є свідченням того, що виконавчі дії проведені в повному обсязі.

При цьому, господарський суд враховує положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 з подальшими змінами (надалі - Інструкція), відповідно до якої виконавчі дії мають бути проведені державним виконавцем в повному обсязі.

Так, відповідно до пункту 3.12. Інструкції, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - юридичної особи та майна боржника шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Пунктом 4.1.1. Інструкції передбачено, що у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Відповідно до пункту 3 частини 3 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві не надано господарському суду належних доказів, які б підтверджували здійснення останнім виконавчих дій у виконавчому провадженні № 44012786 в повному обсязі. Зокрема, господарському суду не надано належних доказів здійснення заходів по виявленню (розшуку) рухомого та нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності; інформації з Управління Державної автомобільної інспекції м. Києва щодо реєстрації за боржником рухомого майна; доказів на підтвердження наявності (відсутності) коштів на рахунках боржника, що відкриті в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"; доказів накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунках останнього в ПАТ "АКТАБАНК"; доказів перевірки майна за даними балансу боржника; доказів звернення з запитами до органів бюро технічної інвентаризації, нотаріату, тощо з метою виявлення майна боржника.

Отже, бездіяльність державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_1 щодо нездійснення в повному обсязі виконавчих дій у виконавчому провадженні №44012786 по розшуку майна боржника, є незаконною.

За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.03.2014 винесено державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_1 передчасно без дотримання вимог статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу у даній справі в повному обсязі.

Таким чином, скарга ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" від 10.06.2015 підлягає задоволенню господарським судом в повному обсязі.

Крім того, господарський суд звертає увагу учасників судового процесу на положення частини 1 статті 51 Закону, відповідно до якої якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Відповідно до частин 3 та 4 цієї статті про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Керуючись статтями 33, 34, 51, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" від 10.06.2015 задовольнити.

Визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 44012786 з примусового виконання наказу №912/758/13 від 11.07.2013 незаконною.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.03.2015, яка винесена старшим державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 44012786.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" (27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 1а), ТОВ "Газ-Енерго" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43), Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11Б).

Суддя О.Б. Шевчук