Рішення

від 25.08.2015 по справі 918/891/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 серпня 2015 р. Справа № 918/891/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Потенціал"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівне-Чайка"

про стягнення в сумі 13 834 грн. 95 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 04.08.2015 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Потенціал" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівне - Чайка" (відповідач) про стягнення в сумі 13 834,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.09.2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки товару № 20 (договір), за умовам якого постачальник зобов'язується постачати товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити замовлений товар відповідно до умов договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар, що стверджується видатковими накладними на загальну суму 49 118,32 грн.

Відповідач провів часткову оплату за поставлений товар на суму 36 266,50 грн., боргу за договором складає 12 851,82 грн.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків нараховано 887,37 грн. пені, 44,36 грн. 3 % річних та 51,40 грн. інфляційних втрат.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 218 ГК України тощо.

Ухвалою суду від 05.08.2015 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 17.08.2015 року.

Ухвалою суду від 17.08.2015 року розгляд справи відкладено на 25.08.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки товару № 20 (договір), за яким постачальник зобов’язується постачати товар покупцю за адресою: м. Рівне вул. Гагаріна, 16, в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в специфікації, що є невід’ємною частиною цього договору, та відповідно до оформлених покупцем замовлень, а покупець зобов’язується своєчасно прийняти та оплатити замовлений товар відповідно до умов вказаного договору (п. 1.1.договору).

Пунктами 9.1., 9.2. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до кінця 2014 року. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, вказаний договір вважається пролонгованим на строк 1 рік.

Доказів, які б свідчили про намір розірвати вказаний договір, сторонами суду не надано, отже останній вважається пролонгованим на 1 рік.

Під поняттям «товар» сторони в вказаному договорі мають на увазі продукти харчування та товари загального вжитку (п. 1.2.договору).

Згідно з п. 1.3. договору ціна вказується в національній валюті, включаючи ПДВ.

Відповідно до п п. 2.1.,2.2. договору товар постачається покупцю на умовах цього договору та відповідно до наданої постачальником специфікації, згідно з замовленням, доведеним покупцем постачальнику в будь - якій формі, що дозволяє зафіксувати перелік замовленого товару. Кожна партія товару визначається не виходячи за рамки асортименту, що містить специфікація, в кількості відповідно до замовлення.

За п.п. 3.1., 3.2. договору партія товару, що замовлена покупцем відповідно до специфікації, повинна бути доставлена постачальником не пізніше двох календарних днів з дня отримання замовлення постачальником. Поставка товару оформлюється видатковою накладною, а перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент оплати відповідної партії товару.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар - продукти харчування та товари загального вжитку на загальну суму 49 118,32 грн., що підтверджується видатковими накладними № РК - 0000110 від 15.01.2015 року на суму 1 393,80 грн., № РК- 0000185 від 21.01.2015 року на суму 2 176,60 грн., № РК 0000290 від 30.01.2015 року на суму 2 827,00 грн., № РК - 0000336 від 04.02.2015 року на суму 1 793,60 грн., № РК- 0000413 від 12.02.2015 року на суму 2 481,28 грн., № РК 0000487 від 19.02.2015 року на суму 2 225,18 грн., № РК - 0000727 від 12.03.2015 року на суму 4 611,60грн., № РК- 0000822 від 19.03.2015 року на суму 1 940,40 грн., № РК 0000899 від 26.03.2015 року на суму 1 455,50 грн., № РК - 0000965 від 02.04.2015 року на суму 3 496,74 грн., № РК- 0001052 від 09.04.2015 року на суму 2 490,06 грн., № РК 0001122 від 16.04.2015 року на суму 5 745,82 грн., № РК - 0001214 від 23.04.2015 року на суму 3 628,92 грн., № РК- 0001282 від 30.04.2015 року на суму 3 365,00 грн., № РК 0001403 від 08.05.2015 року на суму 2365,82 грн., № РК - 0001493 від 15.05.2015 року на суму 3 635,26 грн., № РК- 0001590 від 22.05.2015 року на суму 3 485,74 грн.

Розділом 4 договору передбачено, що оплата проводиться покупцем по кожній партії товару протягом 30 календарних днів з дати отримання вказаної партії товару, зазначеної у видаткових накладних або в актах приймання - передачі партії товару. Оплата товару здійснюється відповідно до підписаної сторонами специфікації, а тому ціна товару, зазначена у видаткових накладних чи інших документах та яка підлягає до сплати, не може бути вищою, ніж у специфікації. Моментом виконання грошових зобов'язань по оплаті замовленого товару вважається надходження грошей від підприємства покупця на рахунок або в касу постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов’язок щодо оплати поставленого товару у строк, визначений договором, у повному обсязі не виконав, сплативши 26 504,07 грн., що стверджується банківськими виписками, долученими позивачем до матеріалів справи.

Крім того, 23.03.2015 року сторони підписали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким позивачем зараховано в погашення заборгованості суму в розмірі 9 762,43 грн.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений згідно з договором товар складає 12 851,82 грн. (за видатковими накладними № РК- 0001282 від 30.04.2015 року на суму 3 365,00 грн., № РК 0001403 від 08.05.2015 року на суму 2365,82 грн., № РК - 0001493 від 15.05.2015 року на суму 3 635,26 грн., № РК- 0001590 від 22.05.2015 року на суму 3 485,74 грн.) (49 118,32 грн. - 6 504,07 грн. - 9 762,43 грн.).

Вказаний розмір заборгованості підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 05.08.2015 року, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за поставлений товар в розмірі 12 851,82 грн.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків нараховано 887,37 грн. пені, 44,36 грн. 3 % річних та 51,40 грн. інфляційних втрат.

Право позивача на нарахування пені передбачене п. 7.4. договору, за яким покупець за порушення строків оплати товару, визначених цим договором, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, строки оплати якого порушені, за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо 3% річних та інфляційних, то за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, пені, нарахованих з 24.06.2015 року по 04.08.2015 року, та інфляційних, нарахованих за червень 2015 року (за видатковими накладними № РК- 0001282 від 30.04.2015 року на суму 3 365,00 грн., № РК 0001403 від 08.05.2015 року на суму 2365,82 грн., № РК - 0001493 від 15.05.2015 року на суму 3 635,26 грн., строк оплати яких настав 15.06.2015 року включно), з врахуванням вимог ст.ст. 253, 254 ЦК України, встановив, що розмір перших становить 44,37 грн. (при заявленому - 44,36 грн.), другої - 887,30 грн. (при заявленому - 887,37 грн.), а третіх - 37,46 грн. (при заявленому - 51,40 грн.) (розрахунок додається), отже 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а пені та інфляційні - частковому.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівне - Чайка " (вул. Гагаріна, буд. 16, м. Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 39319810) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Потенціал " (вул. Кн. Володимира, буд. 112 А, м. Рівне, 33009, код ЄДРПОУ 31847860) 12 851,82 грн. основного боргу, 887,30 грн. пені, 44,36 грн. 3% річних, 37,46 грн. інфляційних та 1 825,17 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 0,07 грн. пені та 13,94 грн. інфляційних відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складене 26.08.2015 року.

Суддя Андрійчук О.В.